Любити чи ненавидіти?
- 03.10.24, 18:50
https://blog.i.ua/user/6728933/2423887/
Як сумно...
Сумно читати подібні одкровення...
Ні, це добре, дуже добре бути відкритою і відвертою людиною. Бути сміливою людиною, ділитися наболілим.
Не канючити, не жалітися, не випрошувати допомоги...
Але ж як, мабуть, самотньо і погано на Душі, якщо відвертість виплескується в мережу...на загальний огляд...
Як нестерпно боляче бути не маючи близької рідної істоти, з якою можна було б відволіктися від реалій цього життя, отримати підтримку та пораду......
Світ безмежно широкий....
Він різний.
Десь читала роздуми про те, що ми наповнюємо своє життя змістом самостійно. Самостійно обираємо радіти чи сумувати, боротися чи пливти за течією.... І тільки від нашого вибору залежить як ми будемо почуватися і яким буде наше життя..... Любити чи ненавидіти....
"Любити – це ніколи не робити боляче.
Ні в гніві, ні в образі, ні в люті.
Любити – це означає берегти 
"
"
2
Коментарі
WalKing
13.10.24, 20:44
Тільки справа в тому хочимо ми того чи ні життя заставляє фільтрувати особини відірвані від реальності, психотипи які пропагують ненависть , злобу , шуллерів, і відповідно реагуєм на них, мішати всіх в одне ціле не виходить, всепрощення пагубне.
M@Sln
23.10.24, 22:39Відповідь на 1 від WalKing
Згодна. Токсичних людей треба уникати для власної безпеки.
Хтось намагався зрозуміти, чому вони такі? Чому стали такими?
Діти приходять у світ з чистою Душею.....
M@Sln
33.10.24, 22:41Відповідь на 1 від WalKing
Всепрощення?
Це ціла дискусія на дуже глибоку тему.
Зазвичай на теми релігії я неспілкуюся.
Та можу сказати одне. Прощати треба для власної безпеки (чи зрозумієте про що я?)
Всесвіт потурбується про.....
Nech sa paci
44.10.24, 22:33
З тієї замітки не можна зробити такі радикальні висновки. З деяких інших, можливо, так, але не з тієї.
В нього є батьки, хоч і живуть разом із ним не дуже мирно. Думаю, чимось він із ними ділиться.
Люди різні, й він не є суцільним злом. Він намагається робити щось корисне навіть у своєму блозі. Просто від усіх проблем підстрибує дах трохи більше, аніж у середньому по Україні.
Nech sa paci
54.10.24, 22:34Відповідь на 2 від M@Sln
Його брата мобілізували.
M@Sln
65.10.24, 11:35Відповідь на 4 від Nech sa paci
хіба я про зло?
я про розпач, про самотність...
про тривогу та страх (якщо брати в цілому всі замітки, то це добре відстежується....
я про те, що людині важко.....
я про самотність і про нерозуміння.... про несприйняття себе іншими як особистість.
про пошук істини й шляху.....
M@Sln
75.10.24, 11:37Відповідь на 4 від Nech sa paci
наша дискусія з першим опонентом завернула трохи не в той бік, але я відповіла по суті коментаря.
і звісно, до мого допису це не має ніякого відношення.
M@Sln
85.10.24, 11:41Відповідь на 4 від Nech sa paci
про мобілізацію.
давайте подивимось відсторонено.
захищати країну треба. мій колега ТАМ від самого початку. всі дуже стомлені (я вже не кажу про втрати й поранення, це очевидно).
заміна потрібна. потрібні свіжі сили. щоб дати трохи перепочити тим, хто третій рік там....
є зворотна сторона мобілізації.
нещодавно прочитала, що командири звідти просять присилати вмотивованих чоловіків, а не хапати всіх підряд.....
в країні важка ситуація...
Nech sa paci
95.10.24, 21:07Відповідь на 8 від M@Sln
Про депресняк автора замітки все ясно. Самотність — відсутність пари. Буде пара — зникне самотність (можливо). Хоча, кажуть, більшість проблем — у голові, а тому куди б не потрапив, носиш ці проблеми з собою.
Про мобілізіцію. Днями похоронили мого третього родича. Далекого. Перші два були ближчі. Все це впливає на тих, хто ще живий. Але треба триматися й щось робити для спільної справи.
M@Sln
106.10.24, 02:33Відповідь на 9 від Nech sa paci
ось саме про це я і написала (перша частина вашої відповіді), написала як відчула....(серце і розум? який висновок зробив би розум? я сприйняла серцем... бо жінка)
стосовно другої частини вашого коментаря..... так. згодна. впливає. не тільки тоді коли гинуть родичі чи знайомі. хоча, можливо, у всіх по різному. свого часу я була підписана на Зоопатруль... відписалася. не витримала того, що бачила й читала... (ви знаєте скільки тварин загинуло, покинутими в закритих квартирах від голоду й спраги?...... про тих, хто гинув безпосередньо під обстрілами і вогнем мовчу. я про зраду. людей. своїх улюбленців.
про дітей, просто різних людей, які гинули....
це ж яке серце треба мати, щоб не реагувати на все це....