Віражи над лісом
- 22.11.23, 22:16
Ліс живий та має своє сердце. Воно рветься в стражданнях, тому що загарбники нищать його, спалюють та пронизують тисячами куль, залишають лише мертві стовбури - скелети, що вібрують смертю, передаючи жахливу звістку землі про втрату покидьками людяності і страху перед силами природи. Тривожні хвилі, відголоски смерті непомітно блукали й в тих лісах де життя ще здавалось тихим.
Його улюблена лісова галявина, де він зустрів не один світанок разом з птахами та лісовими звірами, його крісло на невеличкій терасі біля входу до дерев'яної хатини і його чарівний ліс, що надихав на створення казкових світів, наповнених добром і ледь помітним теплом любові, що зігрівала навіть в морозні зимні вечори. Казкар Микола. Митець казкових перевтілень і справедливих перемог добра над злом та заповнення порожнеч надіями й теплом.
В той прохолодний осінній день Казкар так само сидів в кріслі на терасі, вкритий покривалом, дивився в посіріле осіннє небо, в уяві почала з'являтися нова казка про кохання між чоловіком та жінкою з різних світів.
- Чувствую, сегодня у нас будут гости, - несподівано заговорила до Казкаря його подружка - лисиця Мава.
- Маво, знову ти русьнявою мовою розмовляєш - погладив її за вухами Казкар.
Невдовзі, десь, з далеку, над лісом, почулося щось схоже не звуки реактивних двигунів літака.
- Невже ворожа ракета, як вона сюди змогла потрапити, - притискав до себе пухнасту лисицю Казкар.
-Легко, ман'яки находять своїх жертв усюди! - якось гордо проговорила лисиця Мава.
Через деякий час звук реактивного літака майже стих, а потім різко і галасно як вибух переполошив всю навколишню.
- Вітаю, Микола! - Казкар аж злякався, побачивши несподіваного гостя на своєму подвір'ї.
- Гєра, Ти?!
- Ну, а якщо я, а що, таке не можливо в твоїх казкових краях? - запитав чоловік, років 40, заходячи на терасу до казкаря.
- Вітаю, нарешті, славний срачер, стьобар та ман'як невпинної боротьби з дєбілізмом та тупізною інтернетною! -посміхнувся Казкар.
- Слава міцніє! - посміхнувся у відповідь Гєра, обіймаючи Казкаря.
- Друже, вітаю в казковому лісі, зараз усе облаштуємо, - Микола доручив лисичці принести ще одне крісло з хати, чайник, самовар та солодощі до чаювання.
- Дякую, Миколо, так от як ти живеш-поживаєш, - усміхнувся Гєра.
- Стомилися чекати високих гостей.
- Тиша й спокій, ще й такі пухнасті подруги - підмигнув лисиці Гєра, - але ж як без дівок, не буде справжньої вечірки. В мене для тебе подарунок.
- Що? Хто? Ти привіз з собою хвойд?
- Ні, Микола, не хвойд, це та сама співаюча красуня, що тобі так подобається, вона погодилась заспівати тобі пісень під гітару.
На терасі з'явилася красуня з довгим темним волоссям та яскравою доброю посмішкою. - Привет, Я -Елена Ереван.
Вона співала їм весь вечір різні пісні, сумні та веселі, на різних мовах. Коли звучали пісні російською мовою в лісі щось дуже галасно гарчало, чи то велетенський пес, чи то вовк.
- Друзья, я вдруг поняла, в чём ещё разница между русскими и украинцами - в паузе между песнями заговорила Елена, - русские ищут себе царя-батюшку, да построже и позлее, а украинцы в голове своей царя ищут.
- Николай, я, всё же, думаю, мулька это очередная с искусственным интеллектом как и с полётами на Марс в исполнении туповатого менеджера средней ущербности ылона моська. Да ещё звучит как гордо - "Искусственный интеллект", а создан нашими хлопцами из Киева, Житомира и Харькова, в конце 80-ых, назывался просто электронно-вычислительная машина, изделие номер ** разрабатывался для секретных программ оборонки типа "звёздные войны". Для будущих космических кораблей делалось, Буран летал "сам" туда-сюда, приземлялся, все стыковки, всё ЭВМ вычислялось прямо на орбите. Уверен, что наш студент КПИ, 3-курсник, загонял бы вопросами до злостной пены ылона моську, не смотря на его старлинки и тачку выброшенную на орбиту как дополнительный мусор.
- Как это работает? - Сказочник с удивлением смотрел как чёрного цвета самолёт с трансформирующимися частями корпуса и крыльями, меняющими стреловидность, уносил на борту ввысь их прекрасную поющую гостью Елену.
- Бортовая ЭВМ с электронно-бионическим процессором, скорость в пилотируемом режиме...
Продолжения разговора со Сказочником никто из лесных зверей не слышал, даже его любимая подружка, лиса Мава...
9
Коментарі
Whiskey*
122.11.23, 22:44
Гєра, ну у просто 'вау', зачиталь
Микола, гадаю, оцінить.
Whiskey*
222.11.23, 22:45
....лась
Vivyenn
322.11.23, 23:55
Сказка про сказочника с лисой на побегушках, Зеленским лесом и обломом с хвойдами. Ну захотелось человеку попасть в сказку, а дело спасения утопающих-дело рук самих утопающих.
Гість: Hagal
423.11.23, 07:54
Шикардос!!!!!!
Музыка что надо!!!!!!
А сказка это нечто! И на соловьиной! Круто!
Vit*
523.11.23, 13:55
Тему "мулек" ещё раскрывать и раскрывать...
Елене там от нас икаться не будет? Ей ведь ещё петь надо )
Микола Казкар
623.11.23, 16:42
Ого! Нічого собі
. Це круто, дякую тобі
. Ти вмієш побачити те, що не кожен помітить
. Приємно, що не забуваєш, а то я останнім часом коротенькими набігами тут з’являюсь.
.
Moy_Svet
723.11.23, 19:48
Moy_Svet
823.11.23, 19:48
ну не особливо...але...))
kettlebell
923.11.23, 20:04
пишешь классно
Leopard
1023.11.23, 22:29Відповідь на 6 від Микола Казкар
Своїми казками, Маестро, надихаєш та бережеш добро