Профіль

prodavec

prodavec

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Сколько в Кабмине крадут при госзакупках?

Интересная статья!
Скільки в Кабміні крадуть під час держзакупівель?
Зловживання з державними закупівлями не припиняються вже багато років. Змінюються лише люди, які на цьому наживаються. За свідченнями аудиторів, зберігаються навіть ставки "відкату", який необхідно заплатити за право брати одноосібну участь у тендері.
Зловживання з державними закупівлями не припиняються вже багато років. Змінюються лише люди, які на цьому наживаються. За свідченнями аудиторів, зберігаються навіть ставки "відкату", який необхідно заплатити за право брати одноосібну участь у тендері.

Після усіх скандалів, пов'язаних з Тендерною палатою, сфера державних закупівель перейшла під повне регулювання Кабінету міністрів.

У березні 2008 року закон, який визначав закупівельні процедури, було скасовано, а нового досі нема. Замість нього діють лише підзаконні акти уряду, які у ручному режимі визначають, що і як слід купувати за державні кошти.

Конституційний суд свого часу довів, що без прийняття нового закону про держзакупівлі здійснювати їх не можна. Тим не менш, торги за бюджетні кошти тривають, а "відкати" у загальній сумі витрат на державні закупівлі складають, за оцінками голови Рахункової палати Валентина Симоненка, близько 20%.

"Це приблизно той же рівень, який був у період дії старого закону", - зазначив чиновник.

За оцінками Рахункової палати, за перше півріччя 2009 року держава закупила товарів і послуг на 132 мільярди гривень, а за 2008 рік - на 167 мільярдів. З цієї суми 48% закупівель відбулося у неконкурентних умовах: за процедурою тендера з одним учасником або без конкурсу взагалі.

"Загалом за конкурентними процедурами закупівель у 2008 році було укладено договорів на суму 86 978,5 мільйона гривень, або 52% від усієї суми укладених угод, а за процедурою закупівлі з одним учасником - на 80 319,1 мільйона гривень, або 48%", - говориться у повідомлення державного аудитора.

Деякі рішення Кабміну про застосування такого формату закупівель є публічними і широко аналізувалися в пресі. Наприклад, рішення про придбання державними ТЕС енергетичного вугілля у ДП "Вугілля України", або спроба дозволити "Нафтогазу України" купувати без тендерів послуги фінансових консультантів.

Зазвичай ці рішення мотивуються необхідністю стабілізувати певний ринок у період кризи, наприклад, дотувати шахтарів державних вуглевидобувних компаній. Проте публічною є лише невелика частина таких закупівель.

Вказівки з вимогою відмовитися від конкурентних процедур народжується у формі протоколів або доручень. Їх підписують прем'єр Юлія Тимошенко або перший віце-прем'єр Олександр Турчинов, кажуть у Рахунковій палаті.

Такі документи не оприлюднюються на сайті Кабміну і не візуються в Мінекономіки, яке покликане контролювати тендерні процедури. Отже, інформація про подібні закупівлі доступна лише уповноваженим контролюючим органам.

Часто у рішеннях уряду не визначені предмет, суми та учасники закупівель, стверджують у Рахунковій палаті. Таким чином, утворюються "дірки" у законодавстві, крізь які, як крізь вушко голки, можна протягнути слона.

Зокрема, протоколом від 13 листопада 2008 року Юлія Тимошенко доручила закупити кам'яне вугілля у ДП "Вугілля України" на суму 18,5 мільярда гривень. Олександр Турчинов протоколом від 3 листопада того ж року доручив придбати вугілля ще на 14,3 мільярда гривень.

А дорученням від 18 червня 2008 року прем'єр уможливила закупівлю цукру на 100 мільйонів гривень у трьох компаній: ТОВ "Аграрне товариство", ТОВ "Українська продовольча компанія" та ТОВ "Сатрі ЛТД".

Нижче наведено результати аудиту Рахунковою палатою державних закупівель, зокрема, перелік урядових постанов, які порушують конкурентні умови.

 

 

 

 

 

 

 

 

http://www.epravda.com.ua/publications/4aa7ead1309fb/

Ещё одно подтверждение теории 3

Ещё одно подтверждение теории, см. статью "О возможном ядерном теракте"chih http://blog.i.ua/community/1811/309840/


США приветствовали готовность Ирана к переговорам

США приветствуют готовность Ирана вернуться при определенных условиях к переговорам по своей ядерной программе. Как сообщает агентство Associated Press, с соответствующим заявлением выступил пресс-секретарь Белого дома Роберт Гиббс.

Представитель американской администрации подчеркнул, что даже если Тегеран будет уклоняться от обсуждения своей ядерной программы, США намерены сделать ее основной повесткой дня. По его словам, иранская сторона ответственна "за уход от обсуждения своей незаконной ядерной программы".

Напомним, накануне министр иностранных дел Ирана Манучехр Моттаки заявил по национальному телевидению, что "если ситуация достаточно созреет, то может появиться вероятность того, что Иран пойдет на переговоры по своей ядерной программе".

Ранее президент США Барак Обама заявил, что у Ирана есть время вернуться за стол переговоров по проблеме своей ядерной программы, однако оно истекает в сентябре, и в противном случае Тегерану грозят новые санкции. После этого президент Ирана Махмуд Ахмади Нежад заявил, что его страна готова вернуться к переговорам, однако они не должны затрагивать иранскую ядерную программу, которую Иран не остановит.

При этом министр обороны Исламской республики в очередной раз подчеркнул, что его страна не имеет планов по созданию ядерного оружия. "С самого начала иранской ядерной программы Вашингтон неверно оценивал ситуацию, использовал неверную стратегию в отношении нас и пытался навязать свою точку зрения другим странам в регионе", - заявил Ахмад Вахиди.

Кое-что об офшорах!


G-20 проти офшорів: рішучі дії чи світове шоу?
Війна з відмиванням "брудних" грошей, виведенням капіталів, ухилянням від сплати податків та сприянням тероризму - гарний спосіб лідерів G-20 відвернути увагу світу від недостатньо ефективної антикризової політики.

Боротьба з податковими гаванями, де знайшли притулок понад 7 трильйонів доларів вільної ліквідності, набула міжнародного масштабу.

Однак спроби лідерів "Великої двадцятки" врегулювати діяльність офшорних зон, що, на відміну від провідних економік світу, слабо відчули наслідки глобальної фінансової кризи, викликають стільки ж захоплення, скільки і нових запитань.

Які істинні мотиви контролю G-20 над офшорними зонами? Якими будуть обіцяні санкції у разі ігнорування міжнародних податкових стандартів? Як політика великої двадцятки може вплинути на економіку України, більшість крупних підприємств якої належить офшорним компаніям вітчизняних та зарубіжних олігархів?

Вереснева зустріч міністрів фінансів країн G-20 у Лондоні ознаменувалася низкою гучних заяв щодо подальших шляхів подолання глобальної кризи. Серед озвучених новин була домовленість про введеннясанкцій проти "податкових гаваней" з березня 2010 року.

Дивно, але це повідомлення не справило такого враження на світові медіа, як попереднє комюніке квітневого самміту G-20, що проголошувало закінчення ери банківської таємниці та рішучість дій для захисту фінансових систем.

Можливо, пояснення такого скепсису слід шукати у тому, що боротьба великих держав з карликовими офшорами стала непристойно тривалою. Під зовнішньою простотою ховається мережа хитросплетінь численних геополітичних інтересів.

Історія боротьби

Ще у далекому 2000 році Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в рамках боротьби із "шкідливими податковими методами" випустила славетний чорний список "податкових гаваней", куди увійшли 35 офшорних територій.

Деякі з офшорних юрисдикцій входять також в список Робочої групи з фінансових операцій Міжнародної комісії з відмивання коштів (FATF).

Уряди та центробанки усіх країн регулярно публікують власні переліки сумнівних у податковому сенсі територій. Найцікавішим є те, що склад даних списків широко варіюється залежно від критеріїв та цілей віднесення країн до розряду офшорних.

Головним координатором міжнародної боротьби з ухилянням від сплати податків, відмиванням коштів та фінансуванням тероризму через офшорні компанії залишається ОЕСР та G-20.

Основним критерієм класифікації "податкових гаваней", за їхньою версією, стало виконання країнами статті 26 Модельного податкового кодексу ОЕСР, що передбачає зобов'язання практично необмеженого обміну інформацією щодо адміністрування або примусового виконання національного законодавства.

Тобто якщо країна погодилася надавати конфіденційну інформацію про компанію та її власників на запит іноземної держави, вона переміщується у білий список "податкових гаваней" ОЕСР, а тому офшором уже не вважається.

Так, в останньому списку ОЕСР Кіпр, Кайманові острови та Барбадос знаходяться в одній групі із США, Японією та Німеччиною як такі, що в основному впровадили єдині податкові стандарти. З них ОЕСР зняла тавро "податкових гаваней".

У "сірому списку" країн, які погодилися запровадити міжнародні податкові стандарти, але ще не повністю виконали поставлені вимоги, перебувають Швейцарія, Ліхтенштейн, Сінгапур, Багамські острови та інші 33 юрисдикції. Саме цим країнам загрожують санкції G-20 після березня 2010 року.

Вимоги провідних країн світу стати на шлях інформаційної прозорості прийняли усі офшорні центри планети, хоч перебувають на різних стадіях її впровадження. Саме тому "чорний список" ОЕСР наразі порожній.

Мотиви G-20

Отже, поняття "офшорна країна" залишається відносним та розмитим.

Якщо ж відкинути політико-юридичну казуїстику, а подивитися на проблему очима економіста, до офшорних зон де-факто належать країни, які мають спрощений режим реєстрації компаній, низький рівень оподаткування, слабкий валютний контроль та високі можливості з розміщення капіталу у більшості країн світу.

Як результат, жителі офшорних територій за обсягом ВВП на особу конкурують з жителями потужних держав-експортерів нафти - Катару, Кувейту чи Норвегії.

20 світових країн-лідерів за обсягом ВВП на одного жителя, 2008 рік

Місце

Країна

ВВП на людину, тисяч доларів

1

Ліхтенштейн

118,0

2

Катар

103,5

3

Люксембург

81,1

4

Бермудські острови

69,9

5

Кувейт

57,4

6

Острів Джерсі

57,0

7

Норвегія

55,2

8

Бруней

53,1

9

Сінгапур

52,0

10

США

47,0

11

Ірландія

46,2

12

Острів Гернсі

44,6

13

Кайманові острови

43,8

14

Гонконг

43,8

15

Андорра

42,5

16

Сан Марино

41,9

17

Швейцарія

40,9

18

Нідерланди

40,3

19

ОАЕ

40,0

20

Ісландія

39,9

Жовтим виділені юрисдикції, що традиційно належать до офшорних

Джерело: www.cia.gov

Офшорні зони користуються попитом в крупних бізнесменів усього світу через можливість конфіденційного накопичення та управління капіталом.

Під покровом банківської таємниці та захисту конфіденційної інформації про власників компаній капітали опиняються в зоні недосяжності для національних урядів. Слід відзначити, що ці фінансові ресурси зазвичай не залежуються на "райських островах", а при необхідності можуть швидко залучатися.

Наприклад, для мінімізації митних платежів офшорна компанія, що належить власнику з країни А, може закупити продукцію машинобудування у країні Б і відразу ж перевести даний товар на баланс дочірньої компанії в країні А у вигляді інвестицій в основні засоби.

Зазвичай внесення інвестицій митними зборами не обкладається. Таким чином, завдяки перетворенню офшорною компанією імпортних основних засобів на прямі іноземні інвестиції підприємці мінімізують митні виплати, а державні бюджети не отримують жаданих фінансових ресурсів.

Про популярність таких схем свідчить міжнародна статистика. Перша десятка найбільших світових імпортерів в розрахунку на одного жителя складається винятково з офшорних юрисдикцій.

20 світових країн-лідерів за обсягом імпорту на одного жителя, 2008 рік

Місце

Країна

Обсяг імпорту на людину, тисяч доларів

Обсяг експорту на людину, тисяч доларів

Імпорт до ВВП, %

1

Гренландія

1 236,1

833,3

6 181

2

Фолклендські острови

286,6

398,0

810

3

Кіпр

123,9

21,1

433

4

Сан Марино

123,4

152,6

295

5

Гібралтар

105,8

9,6

277

6

Антильські острови

69,3

16,3

433

7

Острови Кука

68,2

4,3

750

8

Люксембург

56,3

43,5

70

9

Гонконг

55,0

51,7

126

10

Бруней

52,9

212,5

100

11

Сінгапур

47,1

73,5

91

12

Віргінські острови

41,9

38,5

289

13

Домініка

40,7

12,9

411

14

Бельгія

37,2

35,6

99

15

Фіджі

33,0

12,7

847

16

ОАЕ

30,3

43,8

76

17

Нідерланди

28,4

31,8

71

18

Швейцарія

28,0

30,6

68

19

Монако

27,7

21,7

93

20

Катар

25,3

66,0

25

Для порівняння:

64

США

6,8

4,2

15

91

ЄС

3,4

3,9

10

115

Україна

1,8

1,4

27

Жовтим виділені юрисдикції, що традиційно належать до офшорних

Джерело: http://www.cia.gov/, розрахунки автора

Найчастіше офшорні компанії використовуються для оптимізації податку на прибуток. Компанія декларує на батьківщині низькі прибутки, або ж навіть збиток, списавши на валові витрати платежі, що через ланцюжок іноземних компаній направляються в офшорну компанію, звільнену від оподаткування.

Деякі фінансово-промислові групи часто реєстрували своїх високооплачуваних працівників у штаті дочірніх компаній з "податкових гаваней". Це дозволяло економити колосальні кошти на податках з доходів фізичних осіб, а також приховувати за завісою конфіденційності істині розміри бонусів топ-менеджерам.

Поки провідні країни світу не прикриють офшорну лазівку, вони не зможуть ефективно боротися з надмірними сумами бонусів, що зараз виплачуються директорам підтриманих урядом корпорацій за рахунок платників податків.

Впровадивши єдиний податковий стандарт з розкриття фінансової інформації в усіх "податкових гаванях", провідні країни світу отримають доступ до даних про фактичних власників офшорних компаній.

Це сприятиме віднесенню доходів даних фірм до консолідованих доходів корпорації, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами національного законодавства.

Оскільки у більшості країн такі доходи потрібно декларувати, власника офшорної компанії можуть притягти до відповідальності за ухилення від сплати податків.

Цілком логічно, що провідні держави світу розпочали війну з усіма подібними схемами. Проте парадоксальним є те, що вони не робили цього раніше.

Лише тепер, в умовах глобальної кризи, G-20 серйозно активізувала свій анти-офшорний фронт. Детальний аналіз дозволяє виявити низку серйозних мотивів такої політики великих держав.

По-першелатання бюджетних дірок. За повідомленням Конгресу США, 83 із 100 найбільших корпорацій країни помістили свої дочірні компанії в офшорні зони. Внаслідок цього економіка держави щорічно втрачає до 100 мільярдів доларів.

Повернення коштів з офшорних структур, прихованих від податкових органів, може стати суттєвим джерелом поповнення державних бюджетів. Падіння доходів внаслідок фінансової кризи спровокувало значні дефіцити, які можна перекрити бар'єрами для переведення капіталів в офшорні юрисдикції.

По-другевідновлення довіри виборців та світової спільноти. Боротьба з "податковими гаванями" є одним з небагатьох ефективних іміджевих інструментів, які залишилися в руках урядів розвинутих країн.

Створення образу зовнішнього ворога сприятиме переведенню відповідальності за кризу на офшори та фінансово-банківську еліту з астрономічними сумами бонусів.

На думку експертів, війна з відмиванням "брудних" грошей, виведенням капіталів, ухилянням від сплати податків та сприянням тероризму - гарний спосіб лідерів G-20 відвернути увагу світу від недостатньо ефективної антикризової політики.

По-третєконтроль за надлишковою ліквідністю у світових валютах. США та ЄС, які через стимулюючі пакети антикризових заходів безпрецедентно збільшують грошову масу, вкрай зацікавлені в контролі над рухом ліквідних коштів.

Надлишкові потоки доларів та євро осідають не лише у резервах центробанку Китаю, з яким можна централізовано домовлятися.

Численні офшорні центри, що під час глобальної кризи всмоктували мільярди умовних одиниць, можуть так само легко повернути їх із забуття, як тільки почнеться стійке відновлення. Це може знецінити світові валюти, особливо долар.

Згідно з декларацією, прийнятою на самміті G-20 у Лондоні, для зупинки дій податкових юрисдикцій, що не впровадили єдиного стандарту розкриття фінансової інформації, уряди розроблять низку санкцій для захисту своїх баз оподаткування. Вони включатимуть інвестиційні обмеження для інституційних інвесторів з офшорних зон та більш високі штрафи за податкові злочини.

Україна в офшорних орбітах

За даними Державної податкової адміністрації України, у 2008 році через офшорні зони 262 українські компанії провели експортні операції на 3,6 мільярда гривень.

Найбільші обсяги експортованої продукції направлялися на адреси компаній, які зареєстровані в офшорних зонах Британських Віргінських островів - 3,47 мільярда гривень, Гібралтару - 106,7 мільйона гривень, Белізу - 25,7 мільйона гривень та Багамських островів - 7 мільйонів гривень.

Зазвичай фактичним отримувачем була інша країна, ніж та, з якою українське підприємство укладало угоду. Сьогодні в Україні особлива система оподаткування поширюється тільки на імпортні операції з офшорами.

Згідно з діючим законодавством, у склад валових витрат підприємств включається лише 85% видатків на оплату товарів, робіт і послуг, імпортованих з офшорів.

За часткою прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну лідером є Кіпр, з якого надійшло понад 8 мільярдів доларів - 21,2% у структурі ПІІ. Інвестиційно активними є також Нідерланди - 9,8%, Австрія - 6,6%, Вiргiнськi Британські острови - 3,5% та Швейцарія -2,1%.

Оскільки задля вступу в Євросоюз Кіпр підняв нульову ставку податку на прибуток до 10%, ця юрисдикція з класичного офшору перетворилася на країну з "пом'якшеним оподаткуванням". Разом з тим, на Кіпрі діє нульова податкова ставка на пасивні доходи: дивіденди, роялті, відсотки за кредитами.

Членство в Євросоюзі та прийняття вимог щодо обміну фінансовою інформацією робить Кіпр повноцінним суб'єктом міжнародних фінансових потоків.

Українські бізнесмени, яким не хочеться платити навіть 10% податку на прибуток, можуть через Кіпр перевести капітали в класичні офшори, з якими працювати напряму не дозволяє українське законодавство.

Крім того, Україна та Кіпр підписали угоди з уникнення подвійного оподаткування. Це означає, що при інвестуванні коштів українських підприємств в Республіку Кіпр податок на репатріацію не сплачується.

Прямі іноземні інвестиції в Україну, 1 липня 2009 року, мільйони доларів

 

Сірим позначено "сірі" юрисдикції із списку ОЕСР, які погодилися впровадити міжнародні податкові стандарти, але ще не повністю виконали усі вимоги

Зеленим позначено юрисдикції, що впровадили міжнародні податкові стандарти

Джерело: Держкомстат, розрахунки автора

Як видно з графіка, більшість офшорних зон, з яких надходять інвестиції в Україну, внесені у "білий список", тож обіцяні лідерами G-20 санкції їм не загрожують.

Анти-офшорна кампанія на Україну особливо не вплине. Хіба-що державні органи зможуть перевіряти власників компаній з класичних офшорів.

Якщо такий моніторинг і буде проводитися, то тільки щодо політично слабких конкурентів. Оскільки в офшорному бізнесі переплітаються інтереси усіх основних фінансово-промислових груп, то будь-який подібний тиск буде супроводжуватися зустрічними позовами у міжнародні судові інстанції.

Слід відзначити, що наразі відсутні будь-які конкретні механізми розкриття інформації на вимогу Державної податкової адміністрації, окрім врегульованих двосторонніми міжнародними угодами.

Власники найбільших українських компаній за рівнем капіталізації на біржі ПФТС

Компанія

Країна походження прямого власника, пакет акцій, %

Компанія-власник,  пакет акцій, %

Дата останніх даних

"Арселор Міттал Кривий Ріг"

Німеччина, 95

ArcelorMittal Duisburg GmbH

28.01.2009

Південний ГЗК

Кіпр, 66,5

Acretrend Holdings Ltd, 22,17, Мiнт дата холдiнгз Ltd, 22,17, Стреттонвей трейдерз енд консалтантс Ltd, 22,17%

30.09.2004

"Укрнафта"

Кіпр, 40,1

Bordo Management Limited, 13,35, Bridgemont Ventures Limited, 13,35, Littop Enterprises Limited -13,35

20.03.2009

Кременчуцький сталеливарний завод

Кіпр, 48,4

Defano Investments Ltd, 48,4

04.03.2009

"Азовсталь"

Нідерланди, 74,1, Швейцарія, 21,6

Metinvest B. V., 74,1, Metinvest International SA, 21,6

23.02.2009

Райффайзен Банк Аваль

Австрія, 95,9

Raiffeisen International Bank-Holding AG, 95,9

08.05.2009

"Укртелеком"

Україна, не менше 92,8

Фонд держмайна України, 92,8

19.07.2007

Північний ГЗК

Кіпр, 60

MetalUkr Holding Limited, 60

03.09.2007

"Запоріжсталь"

Великобританія, 12,1

Global Steel Investments Limited, 12,1

29.05.2009

ММК ім. Ілліча

Україна, не менше 90,4

ЗАТ "Iллiч-сталь", 40,4

27.09.2006

Джерела: ПФТС, АРІФРУ

Що далі

Схоже, провідні офшорні центри світу до березня 2010 року підкоряться нинішнім вимогам "Великої двадцятки". Проте, не в цьому щастя.

Аналіз методів боротьби провідних держав з "податковими гаванями" вказує на певну обмеженість та декларативний характер прийнятих рішень.

Політика G-20 в жодному разі серйозно не вплине на рентабельність офшорного бізнесу, адже усуне лише одну з багатьох переваг офшорних юрисдикцій - конфіденційність фінансової інформації. При цьому безперешкодний доступ до даних надаватиметься винятково компетентним державним органам на вимогу.

Такі переваги офшорних зон, як низькі податкові ставки, полегшений валютний контроль та можливість вільного переміщення капіталу і надалі приваблюватимуть акул бізнесу. Оскільки в короткостроковій перспективі не залишиться жодного "секретного" офшору, жодна "гавань" не втратить своєї конкурентоспроможності.

Саме на цьому наголошує Швейцарія, яка контролює більше третини офшорних потоків і погоджується повністю прийняти єдині податкові стандарти за умови, що такі кроки зроблять усі без винятку "податкові гавані".

Для розвинутих країн, особливо США, розкриття інформації дасть можливість краще контролювати рух надлишкової ліквідності у рамках монетарної політики, наповнювати бюджет ресурсами без допомоги друкарського станка, а також боротися із світовим тероризмом та відмиванням коштів, арештовуючи рахунки окремих юридичних та фізичних осіб в офшорних банках будь-якої юрисдикції.

З іншого боку, уряди недемократичних країн можуть використати винятковість повноважень державних органів в отриманні конфіденційної інформації як спосіб боротьби з окремими олігархічними групами, проводячи вибіркове полювання на офшорні угоди бізнесових та політичних конкурентів.

Таким чином, нова схема "прозорості на вимогу" дозволятиме урядам багатьох країн заплющувати очі на одні офшорні схеми і публічно викривати інші. Покрив конфіденційності і надалі захищатиме інформацію офшорних компаній від поглядів сторонніх спостерігачів.

http://www.epravda.com.ua/publications/4aa95a03104bd/


А как же стимулировать импортозамещение?


Тимошенко планує долар по 7,50
Уряд орієнтується на усереднений курс на рівні 7,5 гривень за долар у 2010 році.

Про це заявила прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко під час позачергового засідання Кабінету міністрів у суботу, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".

Прем'єр також відзначила, що економічних підстав для того, щоб курс був на поточному високому рівні, немає.

Як відомо, останнім часом коливання курсу української гривні до долара в обмінних пунктах місцями перевищували 9 гривень за долар. Офіційний курс Нацбанку на 14 вересня - 7,9944 гривень за долар.

Раніше повідомлялося, що уряд визначився з макроекономічними прогнозними показниками на 2010 рік, на основі яких буде розроблений держбюджету-2010. Курс гривні тоді планували на рівні 8,5 гривень за долар.


А как же импортозамещение?

Стабилизация мировой экономики не будет долгой!

А на мой взгляд до стабилизации ещё далеко! Хотя сказано много умных вещей!


Стабілізація світової економіки не буде тривалою - експерт

Досягнута стабілізація світової економіки не буде тривалою.

Таку думку висловив доктор економічних наук, екс-голова Ради Національного банку України, нині - головний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин Анатолій Гальчинський в інтерв'ю тижневику "Дзеркало тижня".

На думку науковця, незважаючи на позитивні тенденції у світовій економіці, які начебто засвідчують, що пік глобальної кризи залишається позаду, її міцність поки що піддається сумніву.

Експерт констатує, що за останніми оцінками, світове співтовариство на подолання кризи витратило понад 10 трлн. доларів, що становить майже п'яту частину світового ВВП.

Проте однозначної відповіді на те, наскільки адекватними були ці фінансові ін'єкції, а інституційні заходи антикризової політики - системними, і чи не йдеться лише про заходи оперативного характеру, поки що немає.

"Глибинні основи кризи (а це не лише суперечності іпотечного ринку; іпотека - лише зовнішній чинник кризи) у багатьох своїх аспектах залишаються поза увагою. Розумію, ще рано робити остаточні висновки, однак фундаментальні проблеми реформування світової економіки, зокрема й ті, про які йшлося на останніх самітах "великої двадцятки" ще не отримали належної уваги. Висновок далеко не втішний: на жаль, за моїми оцінками, досягнута стабілізація світової економіки не буде тривалою", - зауважив.

Зокрема, Гальчинський наголосив на суперечливості антикризових заходів.

На його думку, невиправданим є одержавлення у багатьох країнах світу банківських систем, величезне зростання бюджетних дефіцитів, розбалансованість емісійних механізмів, загроза реанімаційних інфляційних процесів тощо. 

"Для серйозних аналітиків цілком зрозумілим є суто оперативний підтекст відповідних кроків, які відображають небезпечну тенденцію нового раунду політизації економіки і в довгостроковому контексті можуть відіграти лише деструктивну роль", - підкреслив він.

Гальчинський відзначив, що за своїми ознаками нинішня криза належить до класу структурних, які пов'язані із системними перетвореннями існуючих інституційних механізмів світової економіки.

Як свідчить світова історія, такі кризи зазвичай багатоступінчасті за своїм перебігом, а відтак, і стабілізаційні процеси, що відбуваються є відносно нетривалими, відзначив він.


А говорят спад закончился!


Дефицит бюджета США поставил новый рекорд

Дефицит федерального бюджета США по итогам 11 месяцев 2008-2009 финансового года достиг 1,38 трлн долл., передает Associated Press. Таким образом, данный показатель достиг нового исторического максимума.

Как следует из сообщения Министерства финансов США, в августе с.г. дефицит федерального бюджета составил 111,4 млрд долл. против прогноза в 152 млрд долл.

Бюджетное управление конгресса США (CBO) прогнозирует дефицит федерального бюджета за 2009г. на уровне 1,6 трлн долл., или 11,2% от ВВП. Основной причиной столь значительного дефицита бюджета экономисты называют кризис, а также принимаемые американским правительством меры по стимулированию экономики. Таким образом, дефицит бюджета по итогам текущего года станет самым значительным со Второй мировой войны.

По прогнозам CBO, в случае если экономика начнет восстанавливаться и текущие законы и бюджетная политика останутся без изменений, дефицит бюджета в 2010-2019гг. существенно уменьшится, но останется выше уровне 500 млрд долл. в год, или более 3% ВВП.

Объем государственного долга за этот период продолжит увеличиваться в процентном соотношении к ВВП. Если в 2001г. объем таких долговых обязательств составлял 33% от ВВП, то к концу 2009г. он, как ожидается, достигнет 54% от ВВП, а к 2019г. - 68% от ВВП.


А вообще спад уже закончился, идёт восстановление экономики!!!!!!!!bazarpodmiglollol

Банки - выживут ли?


Видатки банків у серпні на 2,4 мільярди перевищили доходи
Доходи українських банків у серпні склали 11,5 млрд. гривень, у той час, як видатки - 13,9 млрд. гривень.

Про це ідеться у повідомленні на веб-сайті НБУ.

Згідно з повідомленням, загалом у січні-серпні 2009 року доходи банків склали 95,7 млрд. гривень, видатки - 111,1 млрд. гривень.

У структурі витрат за вісім місяців відрахування в резерви склали 41,6 млрд. гривень, або 37,4% від загальної суми.

У повідомленні також вказується, що у серпні кількість діючих банків країни скоротилася на дві фінустанови - до 184.

Серед діючих: 110 банків (59,8%) - відкриті акціонерні товариства, 14 банків (7,6%) - закриті акціонерні товариства, 37 банку (20,1%) - публічні акціонерні товариства, один банк - приватне акціонерне товариство, 22 банку (12%) - товариства з обмеженою відповідальністю.

Кількість ліквідованих банків зросла на дві кредитно-фінансові установи - до 12 банків: дев'ять банків ліквідуються за рішеннями НБУ, три - за рішеннями господарських (арбітражних) судів.

За даними НБУ, на 1 вересня власний капітал банків склав 123,9 млрд. гривень, або 14,1% пасивів банків. У його структурі частка зареєстрованого статутного капіталу становила 84,1%.

У структурі зобов'язань кошти фізичних осіб становили 201,9 млрд. гривень, або 26,7% загального обсягу, кошти суб'єктів господарювання - 115 млрд. гривень, або 15,2%.

Загальні активи українських банків на 1 вересня становили 970,8 млрд. гривень, що на 18,9 млрд. гривень більше, ніж місяцем раніше. Більшу частину загальних активів становлять кредитні операції - 77,8%.


А что ещё будет! Ну не может банк окупить такие большие депозитные ставки, не может остановить отток клиентов и тем более выгодно продать залог по невыплаченному кредиту! 

Так что будущее у Банков никак не радужное!

Ещё одно подтверждение теории 2

Ещё одно подтверждение теории, см. статью "О возможном ядерном теракте"chih
США недовольны предложениями Ирана по ядерной проблеме

Высокопоставленный американский чиновник на условиях анонимности заявил, что США недовольны предложениями Ирана по урегулированию ядерной проблемы, переданными министром иностранных дел Ирана Манучехром Моттаки 9 сентября с.г. послам России, Великобритании, Франции, Китая, Германии и представляющей интересы США в Тегеране Швейцарии, передает Associated Press.

Несмотря на то, что новый пакет предложений касается целого ряда международных проблем, по словам американского чиновника, он никоим образом не отвечает на проявленные многими странами мира опасениями по поводу иранской ядерной проблемы и совсем не затрагивает тех предложений, которые президент США Барак Обамавыдвинул иранским лидерам.

Напомним, ранее президент США Б.Обама заявил, что у Ирана есть время вернуться за стол переговоров по проблеме своей ядерной программы, однако оно истекает в сентябре, и в противном случае Тегерану грозят новые санкции.

После этого президент Ирана Махмуд Ахмади Неджад сказал, что его страна готова венрнуться к переговорам, однако они не должны затрагивать иранской ядерной программы, которую Иран не остановит в любом случае.


А откуда такие цифры?


В Нацбанку очікують 12% інфляції у 2010 році
Рада Національного банку України очікує інфляцію в 2010 році на рівні 12% (грудень до грудня), а середньорічну інфляцію - на рівні 12,4%.

Про це заявив глолова Ради НБУ Петро Порошенко, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".

За його словами, зростання ВВП України в наступному році очікується на рівні 3%.

Щодо очікуваного зростання цін у промисловості, Порошенко зазначив, що воно прогнозується на рівні 13,6% в обчисленні грудень до грудня і на рівні 14,1% - у середньорічному вимірі.

Голова Ради НБУ також відзначив, що позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу в 2010 році очікується на рівні близько 0,5 млрд. доларів: експорт очікується в обсязі 73,134 млрд. доларів, а імпорт - 72,617 млрд. доларів.

Зростання промвиробництва очікується на рівні 1,7%, додав Порошенко.


А откуда такие цифры? Вот что интересно!chih