Діагноз та загроза для України

Віктор Бобиренко

Зеленський як діагноз
Українська правда зробила репортаж про спільну подорож журналістів та президента.
Репортаж виявився цікавим.
Але вони не правильно поставили йому основний діагноз (цитата):

За останній рік Зеленський став набагато серйознішим. Він навчився говорити як політик: уникати гострих питань, зрізати кути, зміщувати акценти, інтригувати і недоговорювати. Гумор залишається його головним захистом і зброєю.

Скажу від себе. Він і раніше вів себе схоже. Але перед виборами говорити і уникати гострих питань йому не дозволяли політтехнологи. Тому виборці голосували за Зеленського так: "я єво слєпіла із таво, што била, а потом что била то і палюбіла".
Але у цьому інтерв'ю видно, що Володимир Олександрович - сам по собі - діагноз.
Він наскільки чекає сліз "мімішного" плану, що готовий був навіть заразитися. Щоб любові людської було більше.
Але найцікавішим у інтерв'ю було відношення до героїв.
Кравчук - уособлення хитрості та інтригантства - для Володимира Олександровича - неабиякий політик.
Щось він говорить і про Хмельницького, але туманно.
А ось про Степана Бандеру - це явний маркер. Тут він справжній.
УП: - Не можу не запитати про ставлення до Степана Бандери

Зе! - До Степана Бандери різне ставлення.

УП – Ваше особисте?

Зе! – Слухайте, в мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за таких часів, про які ми з вами читаємо, але ми там не жили. Не може бути просто особистого ставлення.

– Ви вважаєте його героєм?

– Я так думаю, що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями. У нас від героя до ворога – один крок.

Оце і все. Тебе питають про ТВОЄ, ОСОБИСТЕ СТАВЛЕННЯ.
А він нам: від героя до ворога - один крок.
Усе свідчить про:
1) для самого Зеленського Бандера не є героєм
2) він не хоче мати позицію у конфліктній ситуації. А то хтось аплодуватиме, а хтось зубами заскрегоче.
Але от що я знаю точно: від кумира, якого обожнюють до ганчірки, об яку витирають ноги - дійсно всього лише кілька кроків.
І він почав іти.

 Валерій Прозапас

Насправді під тими словам про героїчне бажання навмисно захворіти на COVID19 та неможливість реалізації цього ідіотського кейсу - криється глибокий зміст і філософія соціального гіпнозу.

Зверніть увагу, більшість досі захоплюється деклараціями про наміри - і зовсім не реагує на їхню завідому фантастичність або банальну нездатність їх виконати.

І на кожну невиконану обіцянку, на двозначну дію, є недолуга відмазка, яка транслюється в інформаційному полі та виправдовує неспроможність профанів в очах обивателя.

Він на очах всієї країни порушив карантин - так прігласілі ж, я не винен, хочете штраф заплачу?

Ну він же хотів відмовитись від кортежів та з'їхати з Банкової - але йому "не разрєшилі".

Він правда хотів закінчити війну, навіть в очі Путіну дивився - а вона ж чогось не закінчується, хто його знає чому, будемо ігнорувати та закінчувати "в головє".

Бюджет пограбовано, держпідприємства в мінусах - но он ні прі чьом, он же нє воруєт", ніби від цього комусь легше.

На посади призначаються бізнес-партнери, однокласники та протеже Коломойського-Богдана-Єрмака - але ж жодного кума (!), как і обєщал.

Список безкінечний, мабуть, у владі ще ніколи не було випадку такого неспівпадіння форми та змісту - і такої тотальної суспільної сліпоти.

От і маємо на виході підміну реальності віртуальним спостеріганням кривлянь телевізійного персонажа в королівстві кривих дзеркал.

Карл Волох:
Змучений незвичною роботою актор уже мріяв знятися в ріаліті-шоу «Коронавірус на Банковій», але Худрада завалила проект.

Валерій Прозапас:
Да-да, звичайно, "чувак", який відпетляв від чотирьох повісток - тепер би безстрашно дав себе заразити на коронавірус тільки "чтоби людям било лєґчє".
Аж сльози навертаються - все імєнно так і було, а не "тамбовскій волк" фішечку придумав. Які часи, такі і "добровольці".

Юрій Каракай:
По-русски президент приблатнённо гундосил лениво растягивая слова, словно системный наркоман на районе, сильно опустившийся, но ёще претендующий на авторитет среди неопытных малолеток.

Психолог ДалайЛамы:
Зеленский в подъезде провел встречу с избирателями. Согласитесь, в этой фразе нет ничего неестественного. Она очень живо звучит.

Volodymyr Ariev:
Кожен день Володимир Олександрович Зеленський не ходив в Фейсбук, бо кожного разу йшов звідти на іншу адресу. Але спроб не припиняв.

Portobello:
армия ботов порошенка пошла в наступление по всей линии фейсбуковского фронта и оттеснила силы противника. противник расплакался и вышел из фейсбука.

Vitalii Chepynoga:
Бачу, офіс президента дав доручення главам областей терміново придумать "туристичний магніт" в кожному регіоні...
Здорова ідея... А я якраз днями читав рекламу готелю в Карпатах. Серед іншого, там було вказано - розваги та активності:
1. Смачна гуцульська їжа
2. Смачне домашнє вино
3. Добрий сон в горах
Здорову людину від таких активностей - не відірвати...
Тут ціла національна ідея, можна сказать - жерти, бухать і спати. Що тобі ще треба, тварино? Якого тобі ще магніта не хватає?
Там ще й озеро якесь є поряд безплатним бонусом... Як той співав: "Колдовскоє озєро, голубой магніт".
Хотя, нє. Голубой магніт - це добра назва для ночного клуба чи якоїсь підворотні. В міліцейських протоколах так раніше й писали: занімався магнетізмом з невстановленою особою коло озера. В общим, туріст должен клюнуть, думаю.

Sergey Vysotsky

На днях «Соціс» опублікував дослідження, згідно з яким кількість українців, які розчаровані у діяльності Зеленського, за рік збільшилася на 20%. А рівень надій пов’язаних з Зеленським впав з 45,5% до 28,5%.
Сьогодні же ДБР намагалося вручити чергову підозру Петрові Порошенко. За нібито незаконне призначення. І мені здається, що ці дві новини якимось чином пов’язані.

Не буду навіть нагадувати, як притомні люди попереджали - знаття депутатської недоторканості спростить політичне переслідування опозиції. Ми бачимо розквіт корупції в оточенні Зеленського, оборудки близьких до Банкової олігархів, закупівлі за завищеними цінами, росіяни знову відчувають себе в Україні, як риба у воді. Але правоохоронні органи воліють не помічати цього, займаючись виключно Порошенко, Фединою, Поярковим, Танею Чорновол, Ріффмастером та іншими небайдужими.

Але справа в іншому. Зеленський, який відчуває якусь патологічну ненависть до ПАПа, сподівається що показовий політичний процесс зможе підтримати його рейтинг. Але це звичайно йому не допоможе. Кримінальними справами неможливо підмінити розвиток та добробут. Посади хоч усю «Європейську солідарність» - це не наповнить холодильники. Більше того, на фоні ганебного політичного процесу всі вади влади будуть підсвічуватися прожектором.

Наслідки цього можуть бути для України критичними. В черговий раз ненависть однієї маленької людини, яка за збігом обставин опинилася на великій посаді, до політичного опонента може підірвати наше міжнародне положення, спотворити сприйняття України в якості країни, яка рухається в бік цівілізації, замінивши його на образ чергової пострадянської відсталої деспотії. Цього дуже би хотіла Росія - бо відстала пострадянська деспотія під проводом влади жадібних клоунів у підсумку завжди впаде у яму російського світу. Тому що від такої країни відвернеться увесь інший світ.

Справа проти Порошенко - це не про п’ятого президента та його особисті якості. Не про людину, як би до нього хто не ставився. Це про те, як нашу країну знову хочуть втягнути у минуле. В часи Януковича. В часи авторитаризму та безправ’я. В часи, коли єдиний всеукраїнський Папа вирішує кого тут посадити, а кого зробити мільйонером, інтегруватися у ЄС, чи отримавши хабар від Росії піти на Схід.
Зеленський - це загроза для України. Загроза не менша, ніж Янукович. Тому час відкинути патртійні та особисті протиріччя. Скочування у дикість можна буде зупинити тільки об’єднанням усіх здорових проукраїнських сил.