Я щиро витримав дві доби мовчанки.

Я щиро витримав дві доби мовчанки.

Володимир Омелян

Я щиро витримав дві доби мовчанки.
Щоб не «розганяти паніку», не «критикувати, коли важко». Більше того, підготували перелік порад, що слід зробити.

Наскільки наївно було очікувати від комедіанта, що він стане гідним Президентом, настільки ж наївно очікувати, що в часи кризи він стане іншим і ми отримаємо нехай не найвеличнішого світового лідера, а бодай лідера в національних масштабах.

Я не буду коментувати дикі ляпи з забороною авіаційного сполучення, коли авіакомпанії планували свою діяльність з фб-повідомлення і десятки тисяч українців досі за кордоном в дикому шоці. Сподіваюся лише, що Уряд нарешті зрозуміє важливість української авіації. І все ж реально допоможе власним співвітчизникам, а не буде повторювати, що вони самі винні.

Я не буду коментувати голосні звіти і позитивну статистику медицини, відсутність тестів, приладів для штучної вентиляції легень, масок і антисептиків. Просто сумно констатую, що до епідемії ми не готові. Вона вже давно почалася, але ще, дякувати Богу, не сягла масштабів Китаю, Італії чи Іспанії. Але наївний той, хто думає, що нас це омине. Через два тижні максимум ми мусимо бути готові до коронавірусного цунамі.

Я хочу коротко сказати про економіку.
Ми ще не зрозуміли, що ми опинилися в абсолютно іншій реальності. Світова економіка переживає гігантські трансформації в ці місяці. Ми до них - не готові.
Найгірше, що це досі не розуміє керівництво держави.
Коронавірус зачепить 50-80 % населення. Більшість з них короткостроково втратить працездатність через хворобу. Будуть смерті.
Карантин, вимушені відпустки завдадуть суттєвого удару по й так слабкій економіці, яку знищили за останній квартал 2019 року.
Якби у Зеленського був план чи програма всередині 2019 року - зараз би можна було би її викинути на смітник і треба було би писати заново.
Але не було тоді - немає й зараз.
Наша економіка - експортоорієнтована. Оскільки зовнішні ринки закриваються, це відчує кожен.
Заробітчани повертаються додому і, відповідно, переказів від них вже годі чекати. А про робочі місця для них в Україні влада не подбала - економіку зелені, знову нагадаю, вбили ще в 2019.
В першу чергу - невідкладної допомоги потребує сфера охорони здоров’я, промисловість, експортні підприємства, авіація і туризм. Ще би на освіту гроші передбачити, щоб дурні до влади не потрапляли. І Армію не забути.
Якщо ми сьогодні не допоможемо малому і середньому бізнесу - завтра в фонд зайнятості постукають сотні тисяч безробітних. Бо карантин, давайте говорити правду, не до 3 квітня. Якщо пощастить - то пік спаде влітку і економіка з осені почне кволо відроджуватися. І допомагати треба не ефемерними непрацюючими кредитам «5-7-9», а податковими канікулами на 3-6 місяців, щоб у бізнесу був стимул не банкрутувати, а вижити. Гривня має мати прогнозований курс, а не дикі стрибки в одну чи іншу сторону і уряд запевняє, що це все нормально. У Президента, Уряду, парламенту має бути чіткий план дій. І цей план дій треба нарешті навчитися виконувати, а не просто обіцяти.

Зелені наче розуміють важливість кредиту МВФ, але одночасно своєю безпорадністю, навіть без інструкцій Москви, продовжують штовхати Україну в прірву.
Зустріч Зеленського з олігархами і великим бізнесом - просто епічна. Я думаю, не один з них в шоці.
«Вовина» тисяча - не допоможе і не стане «Юліною», бо так буває лише раз.
Людям треба вижити, вони хочуть знати, що держава їх друг і партнер, а не гопник із сусіднього двору.
Парламент може проголосувати все, що завгодно - робити це нікому!
Половина уряду - досі вакансії, причому ключових міністерств.
Бачення - немає, розуміння - немає, досвіду - немає. Найгірше, навіть бажання вже немає.

Як каже Зеленський: «якщо Ви без роботи через кризу і молоді - кохайтеся і народжуйте дітей». А його міністр Ємець підхоплює: «а всі пенсіонери - помруть».