Я тут нещодавно вирішив навести порядок. Ні, не в нашій країні і не в нашій владі, там напевно порядку й годі чекати. На робочому столі також не завадило б трохи привести все до ладу, на це потім якось викрою трохи вільного часу. А порядок я наводив на жорсткому диску свого старого комп’ютера. Виявилось там накопилося ой як багато всілякого дрібного непотрібного сміття. І серед всього цього мені трапився мультимедійний файл з минулого. Прослухавши його на моєму обличчі з’явилася трохи сентиментальна усмішка. А потім трохи смуток… Мені пригадалося моє не розділене кохання, пригадався той смуток, і навіть на мить мені здалося що те забуте почуття, до тієї дівчини, повернулося до мене знов. Хух, напевно здалося.

Дозвольте поділитися з вами цим загадковим мультимедійним файлом, разом з ним я відправляю частинку себе. Кумедно представити що десь років чотири тому я так по дитячому написав і присвятив пісню дівчині, шкода одного що вона не здогадалась що це саме для неї я співав. На той момент її серце було зайняте. А може й добре що вона не зрозуміла що то для неї, часи серенад пішли в віка… Зараз змінилася сама суть побачень, зараз з’явилася така тенденція що хлопці на побачення замість квітів беруть пиво. Просто жах. Ой я трохи відійшов від теми. Так отож на ваш критичний розгляд представляю мій дебют у якості поета та у якості виконавця. Сподіваюсь у вас не зів’януть вуха від мого співу. До речі не можу не вказати що пісня написана на музику Володимира Кафері, це мій друг

Бажаю приємно прослуховування

Як боляче втрачати… Сьогодні не стало мого домашнього улюбленця. Можливо комусь буде і смішним те що я сумую за твариною, та мені байдуже до таких думок.

Я завжди першим приходив з роботи до дому і завжди знав що на мене там чекає Тімон, і як він щиро радів моєму приходу… Тепер все буде по іншому… Сумно… Лишається одне затримуватись на роботі щоб хтось інший перший повертався  до хати з роботи. Боляче, від втрати, він був не просто кіт, а улюбленець всієї родини, він був частиною родини. Він був… Вже нема… Він лишився у спогадах та на фотокартках. Сумно…

Коли навколо всюди криза

Та біди, труднощі усе.

Поглянь на них згори до низу

І зрозумієш то пусте.

Навчись радіти тому що маєш,

Щоб легше стало на душі,

Поглянь у очі що кохаєш

І станеш щасливішим на Землі.

Бажаю всім щоб поряд була завжди кохана людина, і всі життєві труднощі, якщо їх розділити навпіл, стають не суттєвими. Кохайте та будьте коханими