Сон.

Він був буквально пару хв назад. І я прийняв рішення його тут переповісти. Снится мені, що я у гостях у дядька. Дядько не мій родственик, він дуже добрий мій знайомий. В реальному житі є такий дядько. Бачу його хату, це стара глинобита, колись білина, на разі облущіна хата. В хаті багато дорогих речей, вони лижать на полках, в тумбочках. Все покрито пилью. Дядько цей, живе самотнь. В нього десь є жінка, ну вони посварилися і він переїхав від неї і живе тепер на самоті. Він десь вийшов, а я взяв з шугляди часи, на цепочке, давно такі носили. Я хотів засікти час і положить обратно. Та дядько повернувся, я невстигаю положить їх назат і ховаю в руці. Він замічає що я щось тримаю в руці. Я розкриваю ладонь, показую часи і обясьняю, що не мав намір їх красти я засікав час. Він мене зрозумів. Тут ми вже надворі і стоять будьдозери, перед ганком лижать валізи, підходить керівник цих бульдозерів і каже. Що він казав щоб прибрали ці валізи. Дає команду бульдозиристам і вони почінають горнути землю і я прям із під ковщів забираю ці валізи. Валізи не мої. Далі я сиджу за столом, у гостях у цього самого дядька, багато гостей, я ріжу чі то торт, чі то піцу, шумно. Горілки за столом не було і що ці куски, піци, люди підносять і кажуть тости. Далі мені підвигають наступну щоб я різав, а я втикаю посередині таке як шашлична палочка і отшучуюсь що, самі беріть і ріжте. Застолом біля мене сидитьдівчина, дочка цього дядька і щозь з мене кепкує, жартома. Я чомусь знаю що це його донька. Я отшучуюсь і роблю спробу взнати як її звати. Вона не каже а продовжує кепкувати. А з другої сторони від неї, сидить дядько, її батько і вже він, мені каже як її звати. Але мені чомусь кажиться, що він сказав не її імя, а те як він її назива жартома, по батьківськи. Те як він її газвав, я не запамятав. І ось тут я проснувся. Щоб це значіло...