Тішини хачу.

Тепер до українців. На уступки і на їх условія ніхто їти не збирається. Тут має значення, хто буде на переговорах і що він може запропонувати, щоб орки покинули території україни. Я єдиний хто на це спроможний. Та без вашого одобренія, я на це піти неможу. Тож буду і далі старанно виконувати свої обовязки громадянина україни. Але буду з вами відвертий, остогидла ця війна. В першу чергу все зависить від вас. І життя українців які погибнуть, теж на вас. По суті. Отправивши мене на переговори з ворогом, ви нічим не ріскуєте. Всігда можно зїххати, ми його незнаємо і в перше бачімо. А якщо все вийде, переможцями будете ви. Тож думайте.

Сьогодні пришло на думку. На що похоже просмотр тік-тока. На просмотр телевізора який має пульт і багато каналів. Клацаючі між каналами, шукаєш щоб його подивитись. Технології не стоять на місці. Колись замітив, що просмотр телевізора визиває негодованія. Появляється бажання доказувати правду, несправедливість. Дебе прям розпирає і так і хочеться щось комусь доказати. Так прикол в тому, що с тік-током теж саме. І через пару днів без нього, які проходять з ломкою. Наступає спокій і равновесіє.