Растамани, Растафарі, Реггі. Ч 3.

Якщо говорити про духовну практику Растафарі, то не можна не згадати і те, що раста вегетаріанці. Вони вживають їжу I-TAL (від англійського "vital" - життєдайний). Їхній варіант вегетаріанства - це цілковита відмова від їжі тваринного походження, включаючи молоко і молокопродукти. Також вони намагаються не вживати багато олії, солі, приправ. Їжа I-TAL повинна бути якомога природнішою, якнайменше підданою обробці і консервуванню. 

В 1960-х роках про Растафарі стало відомо в цілому світі завдяки музиці реґґі, яка виконувала роль сакрального послання до всього людства, вона стала закликом до звільнення від гніту матеріалізму, пошуку власного "я" і свого коріння. Реґґі головно походить від давньої африканської барабанної музики Ньябінґі, яку привезли з собою чорношкірі раби. Серед його стилів-попередників були ска, рок-стеді, соул, каліпсо. Реґґі, на думку растаманів, це вібрації цього світу, які співпадають із серцебиттям і сприяють оздоровленню та спокою, дієво піднімають настрій. 

Саме з 60-х років про Растафарі можна дійсно говорити як про рух, адже своїми ідеями добра, любові, родинності він поєднав надзвичайно багато прихильників, котрі активно працювали для популяризації його ідей. Серед них були письменники, музиканти, реліґійні діячі, політики, робітники тощо. Найбільша заслуга в цьому належить відомому Бобу Марлі і гуртові The Wailers, які зі своїми концертами об'їздили весь світ. 

Боб Марлі на Ямайці став справжнім національним героєм, символом визволення та об'єднання. Він до кінця життя своєю музикою проповідував ідеї Растафарі. І не раз за це поплатився. Відомий випадок, коли йому і його гуртові було запропоновано відіграти благодійний концерт, приурочений до місцевих виборів. Акція була названа "One Love Concert" - це ніби цитата з відомої праці Хайля Селасі І "Мудрість Растафарі" - "One love, one heart" ("Одна любов, одне серце"). Ввечері перед виступом до будинку Марлі вдерлися невідомі й поранили з вогнепальної зброї Боба, його дружину Ріту і їхнього продюсера. Незважаючи на це, концерт відбувся; і ще й із таким шаленим успіхом, що спричинив до об'єднання двох ямайських політичних партій-суперниць в один виборчий блок. Під час виступу Боб Марлі запросив на сцену лідерів цих двох партій, і вони взялися за руки в знак згоди! Після цього випадку Марлі написав пісню "Ambush in the Night" - "Засідка вночі". Те, наскільки не тільки ямайці, але й мешканці африканських країн цінували Боба Марлі, можна зрозуміти з того, що на святковий концерт з приводу здобуття незалежності Зімбабве він був єдиним запрошеним музикантом з-за кордону! 

Після передчасної смерті Боба Марлі 1981 року Растафарі не перестало поширюватися світом. Растамани вже нікого не дивують, наприклад, в Польщі, де вони складають переважну більшість серед суб- і контркультур. Це ж можна сказати про Італію. Але розуміння Растафарі в Європі відмінне від розуміння його ямайцями. Для його білих прихильників - це напівреліґія, подібна своєю ідеологією до гіппі, але набагато екзотичніша своєю музикою, обрядами й історією. Мало хто сьогодні пам'ятає, що раста - це не звичайна субкультура, а справжній національний, реліґійний, соціальний, політичний рух. 

На жаль, більшості українців ще не відома природа руху Растафарі, тому і виникають твердження, ніби растамани - це наркомани, торговці коноплею, злочинці і таке інше. Насправді ж це люди позитивно налаштовані й не аґресивні. Віднайдення своїх коренів, свого походження, збереження традицій, національної культури, протистояння зовнішньому тиску, духовний пошук та самоочищення - чи ж це не те, про що сьогодні найбільше говорять в Україні? Саме завдяки здатності бути переосмисленим, Растафарі зароджується і в нас. Вже є багато сайтів, котрі містять цінну інформації про цей рух, починають з'являтися книжки, а найголовніше - музика реґґі. Гурти здебільшого не дуже професійні, але цікаві кожен по-своєму. На жаль, трохи призабутий сьогодні справжній реґґі колишнього "The Вйо", котрий значно випередив свій час. 

Життя растамана - це щоденна боротьба, а часто боротьба в прямому розумінні. Зрозуміло, що без принаймні часткового расизму не обходиться в жодній здоровій країні. Навіть на Ямайці білих називають "ніґерами"!.. Часто трапляється, що в стосунку до раста доходить до аґресії з боку скінгедів, екстремістськи налаштованих націоналістів тощо. То ж прихильники Растафарі розуміють, що не варто чекати неможливого... "Якщо ти знаєш, чого варте життя - ти будеш шукати своє на землі: і зараз ти бачиш світло, і зараз обстоюєш свої права" (Боб Марлі).