Многоэтажка. Ночь играет в го,
Включая друг за другом окон фишки,
Ругает жар сознанья моего
И выливает крепких снов излишки.
И требует забыть на время грусть,
И утонуть в пучинах сладкой фальши,
Да вот со снами я договорюсь,
И будет всё по-прежнему, как раньше.
22.01.2016
Чому ти дивишся на мене звідусюди,
І навіть тишею зі мною розмовляєш,
Малюєш подихом привабливі етюди
Та ясним місяцем на чорнім небі сяєш?
Чому ти кличеш мене пусткою відносин?
Щось в них знайти – дійти до сонця швидше пішки,
Чому в руках своїх мою тримаєш осінь?
Тієї осені я наковтався лишку.
Чому ти слухати мене іще не проти?
Такого дивного, що соромно до крику,
Моїх мелодій ще не проклинаєш ноти,
Які течуть невпинно, довго і без ліку.
Тебе ж давно від мене відірвали люди,
І не в мені – у них потребу більшу маєш,
Чому ж ти дивишся на мене звідусюди
І навіть тишею зі мною розмовляєш?
22.01.2016
День старий – під замком,
І на волю йому
Повернутись не світить сьогодні,
Час скрізь пальці – піском,
Водоспадом – в пітьму,
Й поцілунки морозу холодні.
І далеких зірок
Погляд з тихих небес,
По обличчі, руках та у скроні,
І вагається крок,
Й разом з ним – інтерес,
І думки колихаються сонні.
22.01.2016
Мне суждено печали несть
До удивительного края,
Где не приемлют страх и лесть,
И в души когти не вонзают.
Где человек – не звук пустой,
Где не полощут языками,
Где смех пускают на постой,
Да оставляют жить веками.
Где отвечают за слова
И не пророчат небылицы,
Где вера всё ещё жива
И можно без потерь делиться.
Где честность властвует и честь
Свою показывает силу,
И мне туда печали несть,
Чтоб на земле их меньше было.
21.01.2016
Как крючок рыболовный вопрос,
Попадёшься – сорваться проблема,
И сознанье летит под откос,
И душа – на износ,
И слова – на износ,
И привычные рушатся схемы.
И стирается суть теорем,
И любимые сносит регистры,
Коль ответ ожидаемый – нем,
Ожиданье – зачем?
К людям тоже – зачем?
Так и бисер закончится быстро.
21.01.2016
Молчит дорога – дряхлая змея,
И лес молчит, грозою ошарашен,
На чёрной саже ливнем мытых пашен
Плетутся нити синего ручья.
Молчат минуты, пряча свою спесь,
И мысли молча ходят друг за другом,
В полоне непонятного недуга,
И я молчу, раз это модно здесь.
20.01.2016
Мне очень нравится
Тебя слышать,
Мне очень нравится
Тебя слушать,
О чём угодно,
Темы – бесконечны,
Выбирай, согласен на любую,
Даже если это упрёк,
Я слышу голос,
И мне того хватает,
Не говорю уже о похвале,
Хоть и не жду её.
И очень жаль,
Если тишина – дитя безразличия.
20.01.2016
Є дні, в яких бажаєш потонути,
Не бачити машини та людей,
І піднятої ними каламуті,
А сонце притулити до грудей.
І грітись так, щоб серцем в небо – миттю,
А потім ще й душею навздогін,
І вмитися бездонною блакиттю,
І слухати одвічний щастя дзвін.
20.01.2016
