хочу сюда!
 

Татьяна

52 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 48-52 лет

Заметки с меткой «95»

"Страна-95"

"Страна-95" географічно розташована там же, де Україна, тільки от це не Україна. Це не країна, це саме страна. Страна малоросів та хохлів, доброзичливих, жлобкуватих та недалеких.

Щаслива страна, яка не має ні самоусвідомлення, ні ідентичності, ні амбіцій. В цій страні не розуміють, кому і для чого потрібна наша мова – вєдь і так всє понімають. Не розуміють, за що і проти кого ми воюємо – вєдь раньше було ж всьо мирно. Не розуміють, чому красти погано – адже "живеш сам, дай жити іншим", а "у держави скільки не кради, свого не вернеш". В цій страні найкращим та єдиним дійсно народним президентом був і досі лишається Леонід Кучма. Там спокійно, мирно, всі тихо животіють – без історії, без майбутнього, лише сьогоднішнім днем. Животіють на мінімальні, натомість гарантовані зп, до яких ще можна потроху красти в межах дозволеного кожному: начальству побільше, гаїшникам поменше, простим людям по чуть-чуть… І ще там звісно ж люблять розважатись в міру свого рівня розвитку – бухати біленьку, гоцати під Сердючку та щасливо реготати з пласких скетчів улюбленого "Квартала".


Пасивно-агресивна біомаса Росії пішла у штопор ностальгії за золотим віком імперії – і намріяла собі фюрера. Зліпила його "із того шо било", і так перед світом вигулькнуло Пуйло – як абсолютно закономірне породження колективного підсвідомого російської бидломаси. Породження примітивної злоби та ненависті алкашів та невдах, готових заздрити успішному світові, від заздрості ненавидіти цей світ, та намагатись опустити його під свій рівень, або ж перетворити на "радіоактівний пєпєл" (с).

Пасивно-миролюбна та працелюбна білоруська біомаса намріяла Ідеального Голову Колгоспу, і от Бацька вже третє десятиліття поспіль намагається утримати свій тихий колгосп на узбіччі цивілізації, зробити його заповідником тої самої здохлої радянської імперії, але не її агресивної столиці, а навпаки – її затишної сонної провінції. Це йому навіть поки що вдається – ціною повної залежності від сусідньої Імперії Зла та її фюрера, відсутності майбутнього, відсутності свободи, втечі з країни еліти та молоді, але ж більш-менш відповідно до прагнень усередненої біомаси. Білоруська бидломаса на відміну від російської не зла, не агресивна, натомість любить порядок та дисципліну. "Щасливі хами, ситі в них хлєбала" (с).

Ми, українці, "дістали" нашу пасивну хохляцьку біомасу так сильно, як не снилось поодиноким вільнодумним росіянам та маргіналізованому білоруському національному рухові. Ми спромоглися за роки незалежності щонайменше двічі переламати колгоспно-совкову парадигму і зробити потужний прорив від успадкованої нами Малоросії до омріяної нами України. Спершу помаранчевий карнавал свободи, потім барикадна республіка Майдану вирвали країну з відведеної нам колоніальної колії. Вирвали настільки далеко, що імперії довелось відвойовувати в нас території невеликими шматками, тимчасово змирившись з тим що на решті країни таки потроху, дуже непросто, але невідворотно народжується Україна. Вже 5 років ми ведемо війну проти сусідньої недонаддержави, війну за право бути собою та просто за право бути, і поки в цій війні перемагаємо. Але все це ми, українці. А тим часом поруч з нами весь цей час живуть та не можуть примиритись із створеною нами реальністю вони – малоросійська колоніальна біомаса.

Те, що ми любимо, і за що ми готові вмирати, для цієї маси не становить жодної цінності. Наша війна для них – якесь дивне чуже непорозуміння, на яке ні в чому не винному малоросу раптом може прийти повістка. Коли повістка прийде, від неї треба ховатись, "нехай син Порошенка воює" - адже у світі малороса воюють за "пана", а не за Батьківщину. А щоб повістка не приходила, треба "миритись", за будь-яку ціну – встати на коліна у будь-якому сенсі, зробити агресорові все що він захоче, віддати землю, свободу, мову та культуру, аби тільки "нє било вайни". Якщо буде треба віддати ворогові до Лабутнагу нас, патріотів – малороси зроблять це з легким серцем, адже від нас та наших мови-культури-історії-гідності малоросові ні жарко, ні холодно, а від нас, "бунтівників", йому самі лише прикрості та незручності.


Страна-95 не потребує громадян, активістів, патріотів – там зручно та комфортно лише тим, межею чиїх амбіцій є поріг власної хатинки край села. Яка в біса Європа, який глобальний світ? ЄС – це територія, звідки малоросові можна привезти "євробляху" і куди малоросові зручно мотатись на заробітки збирати ягоду. Росія – не страшна імперія, де у ГУЛАГу сидять наші бранці, а так само місце, куди їздять на заробітки ті малороси, які на ринку праці ЄС не дотягують навіть на збирачів ягід. А ще у Росії зручно гастролювати із пласкими хохляцькими хохмами, москалики дуже люблять з цього поржать і за це наливають шкалика. А до ЄС можна виправляти на Євробачення те, що перед тим гастролювало по Росії і там "городські пани нашенького зацінили". От і весь світ, нащо більше?


Страна-95 довго терпіла історичні пертурбації, викликані тим, що поруч живемо ми, українці. Її мешканці не спроможні на активний опір чи тим більше на наступ – адже це передбачає ризики, а сутність малороса саме у уникненні ризиків за будь-яку ціну. Але от наблизились вибори. Вибори, які відбудуться тому і лише тому, що тисячі нас, українців, загинули за ці роки за право народу самим обирати собі шлях та владу. На вибори можна сходити, нічим не ризикуючи – і Страна-95 готується нанести нам удар у відповідь. Малоросійська біомаса нарешті спромоглася породити із колективного підсвідомого свою креатуру, подібно до того як біомаси Росії та Білорусі породили Пуйла та Бацьку.

Що ж, принаймні у нашої бидломаси трохи краще з гумором – її креатурою став не стукач з претензією на імператора, і не "правильний колгоспний голова". Страна-95 висунула блазня - КВНщика, примітивного як у своєму гуморі, так само і у світобаченні. Породження малоросійської біомаси з виду не страшне, лиш огидне та жалюгідне. Якщо ми, українці, вчасно мобілізуємось, про нього можна буде забути як про історичний курйоз вже за пару місяців.

Але якщо Страна-95 таки зуміє поставити в Україні свого президента – тоді стане зовсім не смішно. Бо Страна-95 – це не Україна, ніколи нею не була та не буде. І за нашу омріяну Україну знову доведеться воювати. І це буде зовсім не КВН.

Булыжник

  • 23.12.13, 00:01
  • 95
Газетная бумага шуршит в руках. Разминаю, чтоб использовать по назначению. "Булыжник - " - внимание привлекает фрагмент заглавия - "оружие буржуазии!" - во как!

"Буржуазия восстала против диктата пролетариата! Доколе терпеть угнетение рабочим народом креативных предпринимателей! Пора проявить волю и взять власть, по праву принадлежащую  нам, в свои руки" и так далее - простыня текста, будоражащего возмущенные умы. На обратной стороне интервью лидера буржуазной партии.

"- Вы называете кинотеатры исчадием ада и в случае победы предлагаете их закрыть и перепрофилировать в клубы по интересам?

- Именно так! Искусство принадлежит элите! Посмотрите какие чувства и идеи педалируют современные киноленты. Насилие, наркотики, надругательство над святынями! Туалетный юмор и промискуитет. Да, в рамках клубов для дам и джентльменов вполне уместной будет демонстрация полотен Феллини и Гринуэя, но в целом на первое место мы ставим театр и перфоманс, как основное направление развитие национальной культурной парадигмы."

Читать такое тошно. Вместе с тем в моём кишечнике разворачиваются бурные события, давление каловых масс нарастает и я благодушно решаю выпустить их на волю. Мощная струя покидает моё бренное нутро и разбиваясь о фарфоровую белизну унитарной чаши очищает мой организм своим отсутствием.

Вскоре печатные культурные происки новой буржуазии покрываются бурыми мазками, той субстанции, к которой Володенька относил интеллигенцию в теле народном.

Лёгкий пшик и тесное помещение наполнилось хвойным ароматом, что пытается замаскировать тяжёлые подъёлочные ноты. Я свободен, легок и готов к действию. Когда там сбор? В двенадцать. Ну что ж - вперёд, на баррикады!



Поздравляем с днем физкультуры уважаемого Петра Мельника!

Пусть этот праздник принесет Вам, уважаемый Петр Владимирович понимание Вашего полного провала:

95 квартал. Сказка о Витязе Федоровиче

Жартівник зате у нас славний є, найбільш жартівливий прецедент з усіх попередників, хоч посміятись можна.

Смішно та правдиво.


10%, 5 голосов

90%, 46 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

"95 Квартал" будет шутить под дудку Хорошковского

Близкие к главе СБУ Валерию Хорошковскому компании стали владельцами "Студия "Квартал-95". В Госкомстате предоставили официальную информацию об учредителях ООО "Студия "Квартал-95". Оказалось, что в феврале 2009 года их состав радикально изменился, пишет Сегодня.

Главным учредителем в ООО "Студия "Квартал-95" (по данным, полученным неофициально, более 99% уставного фонда) стал кипрский оффшор Art fox studios limited, зарегистрированный по адресу Аджиоу Павлоу, д. 15, Ледра хауз, г. Ажиос Андреаз. По этому же адресу прописан другой оффшор - Mindon holdihgs limited. В решении Нацсовета по радио и ТВ от 2007 года, коим группе "Интер" Хорошковского разрешили купить телеканал у "регионала" Эдуарда Прутника, кипрский Mindon значится одним из новых собственников НТН.

Кстати, тот же офшор Art fox studios limited является и единственным учредителем кинопроизводственной компании ООО "Киноквартал", зарегистрированной в 2008-м году.

Приблизил "Квартал-95" к персоне Хорошковского и другой новый совладелец ООО "Студия "Квартал-95" Ярослав Порохняк. Он известен и как начальник юридического отдела "Укрсоцбанка" (когда банком владел Хорошковский), и как соучредетель "Союз-Виктана" (когда его контролировал Хорошковский) и наконец как соучредитель мебельной компании "Меркс". Вместе с Валерием Хорошковским лично. Сейчас Ярослав Порохняк является вице-президентом U.A. Inter Media Group.

Как известно, владельцами "Квартала" были сценаристы братья Шефиры и Владимир Зеленский. Теперь братья Шефиры вычищены из состава владельцев ООО "Студия "Квартал-95". Владимир Зеленский остался, но с мизерным процентом - 0,01%.

В пресс-службе "Квартала", отвечая на запрос ТК о причинах смены собственника в 2009-м году, предпочли уйти от ответа и ограничиться формулировкой: "Каких-либо изменений, влияющих на деятельность "Квартала - 95", не происходило. Руководящий состав компании не менялся с момента ее основания". источник