Гора хрестів у Литві.

В 12 км від Шяуляю біля шосе Шяуляй-Рига між селами Юргайчу і Доманту знаходиться одне з найбільш відомих місць сучасної Литви – Хрестова гора.

Хрестова гора – це археологічна пам’ятка. На старих картах пагорб позначався як Пілієс (тобто – Городище, або Замкова гора).

У 1991 і 1993 рр. На городищі були проведені розкопки під час яких виявили залишки будівель з вогнищами , мідні прикраси, зброю кераміку, побутові речі 14 ст.

Перша згадки про хрести на пагорбі відноситься до 1850 р. У 1885 р. Російський археолог Покровський включив гору до зводу археологічних пам’яток краю. Опис гори станом на 1895-1898 рр. Опублікував історик Л. Кшивицький (L.Krzywicki) він нарахував близько 130 хрестів.

Кількість хрестів у різні роки:

Етнографічні перекази – досить типові мандрівні сюжети. Появу хрестів пов’язують з церквою чи монастирем, який «пішов під землю», з сюжетом про чудесне зцілення хворої дівчинки, після того, як батько поставив там хрест (відносять подію до 1847 р.), з хрестами в пам’ять загиблих під час повстання 1830-1831 рр. Краєзнавчі нариси вказують на різке збільшення хрестів після повстання 1863 р, і після заборони 8 червня 1864 ставити і ремонтувати хрести вздовж доріг , на полях і у лісах. (Указ Муравйова). Заборона діяла до 14.03.1896 – імператорський указ відмінив її. (Муравйов - гродненський, мінський і віленський генерал-губернатор (1863–1865). Керівник придушення повстання 1863 р і очільник політики русифікації краю. Під час придушення повстання офіційно страчено 128 чол[28], ще від 8,2 тис[29] до 12,5 ти[5] чоловік було відправлено до заслання, у арештантські роти чи на каторгу, Сам визнавав 500 страчених за своїми наказами. Муравйов - рідний дядя Бакуніна).

У 1923 р. встановили храмове свято Гори хрестів. У 1929-1935 рр. на горі стояла каплиця, але її визнали недоречною за своїм виглядом. У 1961 р і 1975 р гору зачищали бульдозерами, палили хрести, встановлювали «карантини», охорону. 3 1971 р. Брали пісок для будівельних потреб. У 1985 р. відбулося останнє руйнування радянського часу.. З 1988 р. – включено до культурного спадку (16.08.1988) . В 1990 р. група студентів Шяуляйського педагогічного інституту під керівництвом професора Безаро нарахувала на Горі 14387 хррестів и 40944 маленьких розп’ять. http://www.francis.ru/index.php/ru/frantsiskanskij-orden-miryan/63-frantsiskanskij-orden-miryan/materialy-fom/dukhovnost/fretreasure/336-mountcr

На Горі хрестів після 1988 р. відбувалися акти вандалізму. Вбздійснив 73літній чоловік Йозас Ванцевичус, вигоріло 10 м.кв. Нещодавно – впорядковано місцевість довкола.

Папа римський Іван Павло II 1 червня 1990 року в Римі, в каплиці Св. Казимира сказав: «Народ, який с такою витривалістю і вірою йде на цю гору поставити новий хрест, вірить в життя, вірить у воскресіння». 7 вересня 1993 г. папа Іван Павло II відвідав Хрестову гору, провів на ній богослужіння і благословив Литву. Папа встановив на горі свій хрест, на якому було закріплено його зображення на фарфорі. Через рік тут було встановлено скульптуру розп’ятого Христа, в пам’ять перебування Понтифіка горі хрестів.

Це стало початком всесвітнього визнання Гори хрестів. Її відвідують політики. Багато хрестів встановлені військовослужбовцями – представниками підрозділів і частин армії НАТО, які по-черзі здійснюють навчання чи службу на території Литви, зокрема на військовому летовищі Шяуляя. Хрести встановлюють професійні і громадські об’єднання з різних країн, паломники, віруючі різних релігій. На горі багато православних хрестів, є знак з Зіркою Давида.

Литовські хрести – предмет окремого вивчення, надзвичайно декоративні і виглядають архаїзовано. Залізні хрести виковують у вигляді саулюте-сонця. До традиційних хрестів відносять і стовпи-стогастульпіси з мініатюрними капличкам. Дуже популярним є сюжет Христа, що сидить підперши голову - Smutkelis.

В 2003 р було н6араховано близько 200 тис хрестів від одного до семи метрів. 52 хреста занесені до Реєстру культурних цінностей Литви.

За горою на схід збудовано монастир Францисканців. Костел монастиря має скляний олтар з видом на гору. Проект монастиря приготували архітектори Анджело Полселло і Нунізіо Ріммаудо; куратором будівництва був головний архітектор Шяуляйського району А. Юкна. Закладний камінь привезли с гори Ла Верна (місце появи стигматів у св. Франциска), закладний камінь освятив Папа Іоан Павло II. У камінь вміщено капсулу з документами про заснування монастиря. Споруду, яка розташована у 300 м від Гори Хрестів, допомогли збудувати братія францисканці з тосканської провінції. Збудований монастир був освячений 8 липня 2000 р.

У монастирі були обладнані келії, каплиця, бібліотека. Каплиця прикрашена вітражами Альгірдаса Довіденаса, на тему істории францисканського ордену, виразний олтар і скинія (автор - художник Рімантас Сакалускас). На рельєфах олтаря показано подібність Гори Хрестів и гори Ла Верна.

Джерела.

https://www.castle.lv/litva/croix.html#1

Рената Рімша. Городище Куле или Дауманта, ныне - Гора Крестов (14 век).

https://krass56.ru/downloads/Lietuva.pdf

Досторимечательности Литвы.

https://en.wikipedia.org/wiki/Hill_of_Crosses

http://www.siauliurajonas.lt/pranciskonai-308-moncula.html

Францисканский монастырь у Горы Крестов

http://www.icrap.org/ru/ginet-pilsudski6-1.html

Б. Гинет–Пилсудский. Литовские кресты