Як повідомили у ВО «Свобода», Юрій Іллєнко тривалий час хворів на рак. Його тіло буде доставлене в Київ. Прощання планується в Будинку вчителя на Вулиці Володимирській, а панахида відбудеться у Володимирському соборі. Точна дата і час поки невідомі.

Юрій Герасимович Іллєнко народився в 1936 році у Черкасах.

Роки війни разом з сім’єю провів в евакуації у Сибіру (батько був на фронті). У 1960 закінчив ВДІК.

Дебютував як оператор у фільмі Якова Сегеля Прощайте, голуби (1960). Працював на Ялтинській кіностудії, з 1963 - на кіностудії Довженка в Києві. Світову славу Іллєнку принесла операторська робота у фільмі С.Параджанова Тіні забутих предків (1964).

1971 г.: Режисер фільму Білий птах з чорною ознакою

З 1987 г.: Народний артист України

Сценарист, кінорежисер, актор, оператор, продюсер, Народний артист України 1987 р., Академік академії мистецтв України 1996 р., Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка 1991 р., а також Всесоюзного кінофестивалю в номінаціях Приз за операторську роботу і Приз за режисуру 1981 р., Канського кінофестивалю в номінації Приз ФІПРЕССІ 1990 р.

Серед видатних робіт Іллєнка - Білий птах з чорною ознакою, Свято печеної картоплі, Лісова пісня. Мавка, Легенда про княгиню Ольгу, Лебедине озеро. Зона.

Автор лібрето балетів Прометей, Ольга, роману-сценарію Агасфер. Хроніка другого пришестя Христа 1994 р., монографії Парадигма кіно 1999 р.

За документальний фільм про Сергія Параджанова Параджанов. Партитура Христа до-мажор 1994 р. отримав Диплом МКФ Золотий витязь в Югославії.

Завідував кафедрою кінорежисури в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Фільм Іллєнка Молитва за гетьмана Мазепу був обраний для показу на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2003 р. Член ВО «Свобода»

Сьогодні, 15 червня 2010 року на 75 році життя помер видатний кінематографіст сучасності – Юрій Герасимович Іллєнко.У видавництві «Навчальна книга – Богдан» в ці дні готується до друку перевидання книги Майстра «Юрка Іллєнка доповідна апостолові Петру». Це скорочена версія тритомника, що вийшов друком 2008 року.Цікаві автобіографічні факти та зустрічі  з людьми, що творили епоху, робить цю книгу цікавим документом самої епохи.Книга насичена творчими задумами, фрагментами поставлених й непоставлених сценаріїв, ілюстрована розкадровками до фільмів та малюнками самого автора, Ю. Іллєнка. Це робить книгу цікавою для тих, хто любить й творить кіно.Написана “Доповідна” в стилі “потоку свідомості”, де, мов в калейдоскопі міняться скельця спогадів,снів,вигадок, мрій,сфільмованих та незнятих фільмів, уривків непоставлених сценаріїв, напівнароджених кінофільмів та реальних життєвих колізій. Викладено мемуари також цікаво – з граматичними помилками, що їх допускає автор, та ненормативною лексикою, яка щораз ріже вухо прискіпливого читача. Мова твору – це своєрідний літературний “блоу-ап” або ж “життя зненацька”, як би могли сказати кінематографісти. Та попри суб’єктивну точку зору автора, тут постають події не тільки культурного життя епохи, а й суспільні катаклізми, що їх пережив автор, а з ним і його співвітчизники.Жанр твору також дотепно придумано Юрієм Іллєнком – роман-хараман. Хараманами – називала бабуся режисера усі оповідки малого Юрка, що він їх вигадував у своїй кмітливій голові й розповідав старенькій.Можливо, трохи епатажно, та все ж ця книга дає зрозуміти внутрішній світ режисера, котрий колись на зйомках фільму “Ніч на Івана Купала” розфарбував різними барвами гори та у фонограмі до фільму “Криниця для спраглих” не використав жодного людського слова та музичного звуку, обмежившись лише звуками навколишнього світу.У книзі також містятиться блок фотографій з архіву Ю. Іллєнка та його малярські роботи.

http://h.ua/story/302582/

http://h.ua/story/187187/