Замітки пейзажна лірика

Замітки з міткою «пейзажна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Від літа залишились хризантеми

Від літа залишились хризантеми -
Терпкі цілунки стиглих кольорів.
Вкривають землю задубілі клени
Черленим листям від стрімких вітрів.

Вітри шматують небеса на клапті,
Птахів женуть на південь табуном.
А за вікном палахкотять багаття...
Огудиною пахне... І вином...

Коментарі: 77

sonce-33

Літня замальовка

Плете туман мрійливо надвечір'я,

Закутавши у плетиво ставок.

Гаптує деревцята на подвір'ї

Мереживом тоненьких гілочок.

На небі сонцю стало вже затісно -

Сховався в ніч бокатий чавунок.

Звабливі зорі місяця опріснок

Припрошують до гурту у танок.

Поволеньки у люлечці колише

Старий ставок малечу-осоку...

Та ось цвіркун порвав на жмутки тишу,

Бо спати гріх у звабну ніч таку!

І закружляла матінка природа,

І розлилися хмелем солов'ї.

А жабки вирвалися на свободу,

Закумкали у росяній траві!

Коментарі: 47

sonce-33

Незчулися: зима прийшла у гості...

Біленьке сонце коливалося на нитці,
З небес хмарки пірнали в сонні трави.
Умілий коник вигравав на скрипці
Роботи щонайменше Страдіварі!

Грайливий вітерець гойдав травичку,
Що пахла квітами, серпанком, медом.
Кленок голубив молоду вербичку
І плечі накривав туманним пледом.

Було їм щасно серед тиші й світла,
Де бабки мерехтять в солодкій млості.
Тоді здавалось: літо буде вічно -
Незчулися: зима прийшла у гості...

Коментарі: 62

sonce-33

Вересень плаче рудими слізьми

Стривожена ніч - норовлива лошиця -
Не креше, як в серпні, копитом зірки...
Стожари спочити уклавши в копицях,
Покірно латає небесні дірки.

А небо розверзлось. З відчАєм відкрило
Печалі і сум, що снують між людьми.
І хлипає вітер, гуде безнадія,
І вересень плаче рудими слізьми...

Осенняя гроза

Коментарі: 79

sonce-33

Зимовий бал

Казкова тиша землю полонила,
Манили зорі світ у теплі сни.
Зима холодна літом теплим снила,
Дні довгі рахувала до весни.

Величний місяць посеред пітьми
Й нічого більше - ні паркету, зали...
І раптом серед холоду й зими
Сніжинки в бальних сукнях закружляли!

Впокорені у сніг німі дерева
Вже не тримались гордо-величаво.
А у землі, німої королеви,
Горіли очі. Скрізь лунало: "Браво!"

Це був насправді бал, мені повірте!
Та щезли звуки, зникли голоси...
Зостався злет душі і подих вітру
Над безгомінням білої краси.

Коментарі: 52

sonce-33

А весни вже не за горами

Про те, що весни вже не за горами,
Шепочуть радо зорі в небесах.
Течуть вони веселими струмками,
Я чую їх у згуках-голосах.

Дзвенять пташини піснею дзвінкою
І пахнуть свіжістю п'янких полів.
Ще трохи - й закурличуть над рікою
Ескорти весен - зграї журавлів.

Коментарі: 40

sonce-33

На городі

Вже квокче картопля на нашім городі,
В гніздечку капусти вітрисько ущух.
Спіткнувся гарбуз - спочива на колоді,
Із тину звисає його капелюх.

Руді огірки поховались від спеки
У жерхлі намети пожовклих огудин..
Бурчать помідори: "Сюди б дискотеку!"-
Убрались в червоне і випнули груди.

На плаці шикуються воїни браві -
То службу проходять болгарини-перці.
У млості завмерло і зілля, і трави...
Лиш літечко мчить у шаленому герці!

Коментарі: 48

sonce-33

Море красиве і в гніві

Кошлаті хмариська нахабно ввірвались,
Просіявши сонце крізь сито небесне.
Обурене море ворожим здавалось
Під силою буйних вітрів безтілесних.

Далеко у Чорному морі крихку каравелу
Розгнівані хвилі хотіли зламати.
Мов чайку, самотню, сумну, невеселу,
В тенета свої намагались спіймати.

Неначе кораблик дитяий з паперу,
Стрімка каравела в пучині крутилась.
Та вирвалось сонце з полону рожеве -
Вітриська ущухли й назад відступили.

Впокорена, стихла мінлива стихія -
І біла вперед попливла каравела.
Зникали тривоги... І я розуміла,
Що море красиве і в гніві своєму!

Коментарі: 70

sonce-33

У чеканні зими

Забивається холод в шпарини
І висмоктує звідти тепло.
Грудень стукає в кожну хатину
Нагадати, що літо пройшло...

Кує землю морозно- холодну
У брунатно-сірявий капкан.
На асфальті чорняві ворони
Витанцьовують степ чи канкан.

Немов штучні, німі орігамі,
Не махають дерева крильми...
Вигляд зблідлий і зовсім негарний
Мають люди в чеканні зими.

Коментарі: 41

sonce-33

Задивилось небо на дерева вниз

Задивилось небо на дерева вниз -
Залишило колір синій у воді:
Танцювали з вербами від душі стриптиз
І тремтіли в ражі клени молоді.

Тріпотіло листя ніжних осичин,
Шаленіли клени від сестер -вербичок.
Залишались верби без тісних кофтин
І звільнялись, звабні, від легких спідничок.

А вітрисько-вітер вигравав їм пісню,
Потім вверх здійнявся - поминай, як звали!
Схаменулись, діви, та було запізно.
Залишились голі - їм незручно стало...

Коментарі: 67