хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «вірші»

За кроком крок, за словом – слово

За кроком крок, за словом – слово,

І знов душа моя жива,

Мені наснилася розмова,

Прості, без натяків, слова.

Без сподівань – вони примарні,

Як і думки, в яких пливу,

Але почув. І вже не марно

Тих слів чекаю наяву.


25.12.2015

Послухайся хоч раз

Послухайся хоч раз

Свого раба,

Мої поради

Трошки щось вартують:

Зіграй зі мною в хованки, журба,

Ти станеш переможцем,

Гарантую.


24.12.2015

Посмішка янгола

За обрієм блиснув
Натяк на новий день,
Один з небагатьох,
Що насправді збувається.
І я йому радий,
Бо світанок - 
Це посмішка янгола,
Така ж добра,
Як і він сам,
Крилатий поводир
У сліпоті життя.

24.12.2015

Вечірній чай

Вечірній чай - рецепт від давніх ран,
Не вб'є, та хоч вгамує на хвилину,
Над чашкою сплітається туман,
Малюючи небачену картину.
Пахучий, чорний, обпіка язик,
Один ковток - і замовкають втрати.
Він не солодкий, я до того звик - 
Солодкого в житті не відчувати.
І добре так стає, як не було
За цілий день, з початку і до краю.
Вечірній чай - єдине джерело
Тепла, яке мене не оминає.

24.12.2015

В містах, полях та у лісах

В містах, полях та у лісах

Блукають тіні сподівання,

І є  життя – в твоїх рядках,

І є життя – в твоїх словах,

І є життя – в твоїх руках.

І поруч – смерть. В твоїм мовчанні.


23.12.2015

Зізнайся

Зізнайся, чи ти згадуєш мене?
Чи недарма тобою захлинаюсь?
Чи має сенс життя моє земне,
В якому я за тінь твою хапаюсь?
Зізнайся, чи я й досі не набрид?
А може вже набрид, того ж не знаю,
Чи, може, голос мій - то пустоцвіт
Для тебе, мій малий шматочок раю.
Зізнайся, чи я зможу ще хоч раз
Тебе торкнутись поглядом тендітним,
Допоки не настав останній час,
Який до всіх приходить непомітно.
А він прийде, він світ переверне,
Поцупить землю й подарує зорі,
Зізнайся, чи ти згадуєш мене,
Живу краплину у людському морі.

23.12.2015

Холодний вечір на чоло...

Холодний вечір на чоло
Поклав свої долоні,
Нове поставив в небі тло
І я в його полоні.
Який сюжет! Яка краса
На світі ще існує!
Крокує ніч і чудеса 
Кометами малює.

22.12.2015

Не жалейте яркого рассвета

Не жалейте яркого рассвета,
Не держите доброго в себе,
Вопреки пророчащим планетам,
Вопреки неласковой судьбе,
Вопреки небесной странной силе,
Что, казалось, будет навсегда,
Всё раздайте, всё, чем наградили
Вас, когда отправили сюда.
И не бойтесь быть светлее солнца,
Создавая для других уют,
Исчерпайтесь насухо, до донца,
Ведь назад иначе не возьмут.

22.12.2015

Настане ніч. Сховають смуток очі

Настане ніч. Сховають смуток очі

За чорною травою довгих вій,

І прийдуть сни, чудові та пророчі,

Сплетуть вінець на голові моїй.

І понесуть мене ті сни на небо,

Оту безодню тисячі світил,

І я зустріну там, нарешті, тебе,

І погляд твій змете розпуки пил.

Чарівні сни, ви – прихисток надії,

Такі домашні, добрі, не чужі,

Ідіть до мене, я вас не посмію

Образити у справах та душі.


22.12.2015

У долі неймовірні алгоритми

У долі неймовірні алгоритми,
Енергія летить протуберанцем,
Життя у скронях відбиває ритми,
Керуючи шаленим, диким танцем.
Ідеї дивні втілитись спроможні,
Такі, як всесвіт - світлі, досконалі,
Аби були долоні не порожні
Та почуття даремно не пропали.

21.12.2015