цей світ яскравий -
звідки він?..
чи стало що?..
чи то хмаркИ поспішно так
у тінь ховаються у нОчі?
чи то лиш вітер
полоще інеєм
волося, вкрите сивиною,
й жбурляє в очі зорі всі?..
але у тьмі цій баезпросвітній
настирне світло
в серце б"є
і переплутує з нудьгою
нестерпний біль
і жаль за втраченим,
згортає
усе минуле
у вогняну сліпучу дзигу,
яка гудить, летить і пада
мов куля в омахах з небес,
подібна місяцю
на мене...
і в мить оцю я прокидаюся,
від жаху
мені обличчя захололо... -
а то лише на мене
дивився місяць
і дощем
мов попіл листя обпадало,
сковзало,
билося у скло -
неначе пальчиками осінь
стучала тихо у вікно...

Напала депресія 

Все ж таки розумні були наші пращури.
Відомо, що повня впливає на психично-хворих. Здебільшого вони стають агресивними. Вони щось відчувають, але не можуть дати собі ради, тому можуть вчиняти безглузді дії.
Ще одним доказом цього є коментарі на попередній мій допис. (На той час в Харкові видимість Місяця була близько 98-99% )