хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «свинячий грип»

Шануймося!

16 жовтня цього року, цебто два тижні тому, я захворів.  Ще ніхто не знав, що у нас епідемія. Хворіли масово але ж то була не епідемія! Бо по телевізору про це ще не говорили.
 
Серед моїх знайомих, здається, у кожного в сім’ї хтось хворів або перехворів. У поліклініці не проштовхнешся і лікарні переповнені. Я тоді ще подумав: «Десь там в Гонконгу хтось чхнув – піднявся шухер на весь світ! Тут пів стотисячного міста лягло – і все нормально!»…
 
Ще два тижні тому у нас повигрібали з аптек все, що хоч віддалено нагадувало протизастудний препарат. Акурат саме тоді я й виявив, що твориться щось неймовірне. Відвідини аптеки ввели мене у стан легкої задуми – мені віддали чи не останній порошок від застуди і я, як і сотні моїх земляків, подибав до праці, щоб там пройти повний курс самолікування.
 
Отже, я пив якусь швидкорозчинну гидоту з ароматом лимона. Від цього аромату в’янув справжній лимон і залишався незмивний осад на стінках чашки, однак, я пив. Увечері слизову рота я допалив кінською дозою цибулі і виполоскав содою та йодом останні залишки недобитих мікробів з горла. Кодою дня стало півгодинне виколупування металевої кришечки в’єтнамського бальзаму «Зірочка» з металевої ж коробочки. Замордувавшись воювати з «Зірочкою» і, віддовбавши ледь не зубами, ту жирно-слизьку металеву кришечку, я втомлено впав у ліжко…
 
Зранку наочно видно було всі ознаки одужання – язик з білого став лимонно-жовтим і залишки ядучого порошку з ароматом, ідентичним натуральному, скрипіли на зубах, заглушаючи кашель. Голова важка, мов чавунний баняк і у грудях благородний присвист, наче в актора Ульянова, що грав «вора в законі» у фільмі «Антикіллер». Кашляв я теж красиво: глибоко вдихав, а потім, згинаючись вчетверо, надривно відхукував прямо в підлогу – в здоровому тілі і кашель здоровий! При цьому я приємно червонів до ліловості і очі вилізали з орбіт так, що контактні лінзи випадали…
 
Любі мої! Я все робив неправильно. Я самолікувався. Як і сотні моїх співвітчизників. Зараз я чудово розумію, що так робити більше не можна, однак, я нічим не ліпший від усіх інших – я також хрещуся, коли влупить грім і маю чудову звичку користуватись стратегічним прийомом «якось та воно й буде»…  
 
Саме до двадцятого жовтня у моєму рідному місті одягли пов’язки продавці в магазинах. Саме до двадцятого жовтня ми увійшли у пік епідемії. Що характерно – пов’язки не викликали паніки, і населення, без особливого шуму, самоорганізувалося та стало захищатись від хвороби. І аптекарі, спокійно підвозили все нові та нові пачки протигрипозних препаратів. У магазинах та різних публічних організаціях стали частіше прибирати… Я вкотре подивувався спокою і логічності вжитих заходів. І спокійно одужав за кілька днів…
 
А за кілька днів, про епідемію  сказав телевізор – я насторожився. Повторив Президент. Я відчув легке хвилювання. Сказала прем’єрка – я злякався. Коли рідна влада помітила аварію – ніщо не завадить їй зробити катастрофу!
 
Мене трішки вразило, що засоби масової інформації та органи державної влади, замість того, щоб внести ясність у процес ще більше заплутали його. Протиріччя та недомовки зробили свою чорну справу – породили сумніви і невідомість, а невідомість завжди породжує страх…
 
Скажіть, отой «свинячий грип» – про нього ніхто нічого у світі не знав? Не було інформації? Я плачу! Ще у червні виділяли 50 мільйонів бюджетних гривень, про які всім уже обридло говорити і пояснити використання їх не може жодна жива душа в МОЗ! Я кпив собі з того щасливого освоєння мільйонів на боротьбу зі «свинячим грипом» і, недаремно ж, кпив! У нас скільки фінансування не виділяй – все одно два рази в касу! Повірте, з такою боротьбою з епідемією стає просто страшно за себе.
 
Дзвонить, наприклад, до мене вчора товариш і передає привіт з блокадного Івано-Франківська. Каже, що над містом літає літачок і щось сіє зверху на голови. «Вовчику, мені, ти знаєш, не страшний грип, а страшне те, що вони сіють… Бо то явно не вітаміни!» Питання до нашого всеперемагаючого начальства – а не можна людей проінформувати про всі заходи, що проводяться? А не можна сказати, що воно літає та сіється? Щоб народ простору для фантазії мав менше? Нє, не можна. Воно не по-нашому буде. Нам треба героїзму, сакральної тайни у діях начальства. Більше незрозумілості – так страшніше. Так переконливіше в телевізорі виглядаєш…
 
Спасителі нації у різних іпостасях так дістали, що хочеться врятуватись від них самих. Наслухавшись істерик «наживо», починаєш вірити у бактеріологічну війну та різні диверсії. А, як на мене, все значно простіше. Осінь цього року довго була лагідно–теплою з різким – в один день! – переходом до холодної погоди.  Про імунітет більшості люду говорити шкода. При тому рівні стресу, що його переживаємо ми, при тому рівні харчування та відновлення, що обумовлений нашими статками, не доводиться говорити про якусь особливу відпірність організму.
 
Додайте до всього  ще те, що роблю і я і, впевнений, більшість з вас, дорогі мої читачі – активне самолікуваня і перенесення хвороби «на ногах». І це не зовсім тому, що ми такі безпечні. Для більшості з нас, в час кризи, та робота, яка є – це єдине джерело доходу, втратити який дуже легко. Тому й ідуть, кашляючи, люди до праці. Тому й не беруть «лікарняного» до моменту, поки не впадуть. Бо, в часи нашого дикого капіталізму, дійсна довідка тільки з моргу, а підставою для «лікарняного» є або ганрена, або агонія… В цих умовах, навіть звичайний грип є небезпечною хворобою, не кажучи вже про якийсь його особливий штам.
 
Не зважаючи на те, що епідемія, скажімо, «грипу» таки дійсно є і вона сильніша ніж щороку, не бачу підстав про волання з усіх гучномовців про страшну біду. Виділення чергових мільйонів на придбання «Таміфлю» і особисте розвантаження його в аеропорту прем’єркою разом з міністом закордонних справ, викликає в мене приступ люті. А слабо по маленьких районних лікарнях проїхатись особисто та глянути в якому вони стані?! Якщо вже пішла така пиятика, з особистою участю в порятунку нації – проїдьтесь по тих страшнючих лікарнях. Поцікавтесь, за які гроші виживають лікарі в райцентрах. Богатирьова може ще сто разів прийти на прямі ефіри з важливими ініціативами президента але ні їй особисто, як медику у владі, ні її безпосередньому шефу, нічого сказати з приводу охорони здоров’я гарячекоханої нації. Нація, всупереч зусиллям її наділених владою представників, успішно виживає.    
 
Що ж, приготуймося до подальшої боротьби. В процес включилась влада і епідемія відійшла на другий план. Ситуація стала зрозумілою. Можна, врешті-решт розслабитись: виних успішно знайдуть. На даний момент, на цю роль прекрасно пасують аптекарі. З істинно радянським підходом, аптекарям заборонили підіймати ціни на препарати. Те, що зафіксовані Верховною Радою реалізаційні ціни, менші від закупівельних нікого не колише. Дуже своєчасними є також і перевірки аптек. Так, начеб-то, аптекарі ховають препарати від населення під прилавками!  Боже, які жирні жнива починаються в контролюючих наших органів! Як добре останнім часом! Як не криза, то епідемія! Ще б повені для повного щастя! Ох, я вже чую цей ультразвук від шелесту купюр. І у цьому загальнодержавному УЗД дуже добре буде видно, котрим свиням не шкодить навіть «свинячий» грип...
 
А нам своє робить. Шануймося! Це те, що ми найкраще можемо зробити один для одного.

Звідси.

Ніф, Наф, Нуф або як ними не стати ?

Кореспондент 2000 в Канаді Анна Шіндер прислала важливі рекомендації, які постійно отримує населення від місцнвих лікарів. Пропоную їх вам:
http://obozrevatel.com/news/2009/10/30/330302.htm
***

Єдині «вхідні ворота» для інфекції – нос і рот (горло). При масштабній епідемії практично неможливо уникнути контакту з вірусом H1N1. Проблемою є не так проникнення в організм H1N1, як його швидке розмноження і поширення.
Людям, у яких ще немає ніяких симптомів інфекційного зараження, замість використання «Тамифлю» і інших превентивних засобів, радимо проводити ці прості процедури:

1. Два рази на день полощіть горло теплою соленою водою чи слабким розчином перекису водню. Після інфікування носоглотки вірусу H1N1 потрібно 2–3 дні для подальшого поширення в організмі, після чого появляються характерні симптоми захворювання. Звичайне полоскання попередить подальше проникнення вірусу. Певною мірою полоскання сольовим розчином так само впливає на здорову людину, як і препарат «Тамифлю» на хвору. Не варто недооцінювати цей простий, дешевий і водночас достатньо результативний метод профілактики.

2. Не рідше одного разу на день промивайте ніс теплою соленою водою чи розчином перекису водню. Прочищайте носові ходи, часто сякайтесь. Регулярно змочуйте внутрішню поверхню ніздрів ватним тампоном, змоченим в соленому розчині. Цей метод дуже ефективний для зниження чисельності вірусної популяції.

3. Пийте якомога більше теплої рідини (особливо добра вода з лимоном). Це так само ефективно, як і полоскання горла: вода змиває віруси з глотки в шлунок – в середовище, в якому вони не зможуть вижити і розмножуватися.

4. Підвищуйте природній імунітет, вживайте якомога більше продуктів, багатих вітаміном С. Якщо ви приймаєте вітамін С в таблетках, переконайтеся, що до складу препарату входить цинк, необхідний для засвоєння цього вітаміну.

5. Заведіть собі правило: «Руки геть від лиця!». Ні в якому разі не піддавайтеся спокусі торкнутися лиця руками.

6. Якомога частіше мийте руки.

І ще:

Вірус не чіпляється до людей, організм яких сповна насичений антиоксидантами (серед найдоступніших: зелений чай, СУХЕ ЧЕРВОНЕ вино, зелень, овочі свіжі). А ще рекомендують
вдома і на роботі розкладати на столах чи інших поверхнях порізану
свіжу цибулю й часник. міняти, коли запах зникає. Пити чай із плодів
шипшини з лимоном ціліми днями та споживати більше вітамінів в цілому.
Дорослим можна профілактично заживати тричі на день "Амізон", дітям -
аналогічної дії гомеопатичний препарат "Джерело", носові ходи змащувати
оксоліновою маззю чи розведеним дистильованою водою інтерфероном.

Але, якщо вам уже стало зле і не бажаєте хрюкати наодинці, то у Києві можете звернутися у такі заклади:

список столичних клінічних і спеціалізованих лікувальних закладів (адреси й телефони)

Київська міська центральна клінічна лікарня, вул. Шовковична, 39/1, тел. 284-55-05
Міська клінічна лікарня нагальної допомоги, вул. Братиславська, 3 , тел.518-03-35
Київська міська клінічна лікарня, Харьківське шосе,121, 564-52-54
Київська міська клінічна лікарня №2 Краківська,13, тел.  554-71-20
Київська міська клінічна лікарня №3,  Петра Запорожця, 26, тел. 540-95-25
Київська міська клінічна лікарня №4 03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 17, тел. 277-81-88
Київська міська клінічна лікарня №5, вул. Відпочинку, 11, тел. 450-82-55, 450-93-14
Київська міська клінічна лікарня №6, пр-т Комарова, 3, тел. 497-11-16
Київська міська клінічна лікарня №7, вул. Котельникова, 95, тел. 450-02-55
Київська міська клінічна лікарня №8, вул. Юрія Кондратюка, 8, тел.  502-37-00
Київська міська клінічна лікарня №9 04112, м. Київ-112, вул. Ризька, 1 440-07-35, ф.440-11-44
Київська міська клінічна лікарня №10, пр-т 40-річчя Жовтня, 59а, т/ф 525-32-73
Київська міська клінічна лікарня №12, вул. Підвисоцького, 4а, т/ф 268-33-25
Київська міська клінічна лікарня №14, вул. Зоологічна, 3, тел. 483-69-17
Київська міська клінічна лікарня №16, вул. Рейтарська, 22, тел. 272-31-16
Київська міська клінічна лікарня №17,  пер. Лабораторний, 14-20 , тел.528-75-83
Київська міська клінічна лікарня №18, бульвар Шевченка, 17, тел. 235-40-56
Міська дитяча клінічна лікарня № 1, вул. Богатирська, 30, тел. 412-66-32
Міська дитяча клінічна лікарня №2, вул. Алішера Навої, 3, т/ф 540-96-64
Київська Міська дитяча клінічна інфекційна лікарня, вул. Дегтярівська, 23, тел. 483-38-41
Міська станція швидкої медичної допомоги, вул. Б. Хмельницького, 37б 234-51-86

Що вам відомо про вакцинацію від свинячого грипу?

Отака цікава інфа:

http://rokf.ru/different/2009/08/18/131036.html



Прививка от
свиного гриппа может вызвать смертельное заболевание нервной
системы







В распоряжении газеты Daily Mail
оказалось конфиденциальное послание британского Агентства здравоохранения невропатологам, в котором говорится, что вакцинация от свиного гриппа может привести к опасному заболеванию нервной системы. Заболевание, синдром Гийена-Барре, ведет к параличу и дыхательной недостаточности и может обернуться летальным исходом.

В послании, разосланном 600 невропатологам 29 июля,
говорится в результатах применения в Соединенных Штатах аналогичной прививки в 1976 году. Тогда от вакцины, привитой 40 миллионам американцев, умерли 25 человек. От самого свиного гриппа тогда погиб лишь один человек.

Всего было выявлено 500 случаев синдрома Гийена-Барре, и вакцинация была прекращена через десять недель после обнаружения ее взаимосвязи с этим
заболеванием.

В настоящее время вакцина разрабатывается фармацевтическими компаниями и на первом этапе вакцинации, которая начнется в октябре, будет введена 13 млн человек.

Власти попросили Британское управление неврологических наблюдений, часть Британской ассоциации невропатологов, пронаблюдать возможные случаи синдрома Гийена-Барре после начала вакцинации. Как отметил один из высокопоставленных невропатологов, "я бы не стал делать себе прививку от свиного гриппа из-за опасности синдрома Гийена-Барре".

Вирус свиного гриппа в новой вакцине немного отличается от штамма 1976 года, но возможность распространения синдрома Гийена-Барре остается поводом для беспокойства, пишет автор статьи Джо Макфарлайн.

Так от,була ця вакцинація чи ні ?
Зараз жовтень і люди помирають від ... чого ?

57%, 4 голоса

43%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.