[Приєднана картинка]В гніздечку рук твоїх панує спокій.У вир очей занурюсь глибину, Через туман фантазій і утопійСтару як світ я істину збагну:Не треба журавля мені у небі, Напівшалених, неземних ночей...А просто пригорнутися до тебеІ заховатися у затінку плечей.Вдихнути рідний запах твого тіла, Тебе узяти - і себе віддать.Здається, все життя цього хотіла...Земне кохання - ось в чім благодать!

[Приєднана картинка]Щоразу взимку думаю: усе...Весною розквіта любові гілка.Тривожить душу чарівна сопілка, Щемливу радість в пригорщах несе.Я так боюсь розхлюпати їїНа перехрестях поглядів недобрих.Та вперто вірю: життєдайний проміньПроб'ється крізь буденність сірих днів.Розкрившись потаємному чуттю, До тебе з маків простелю стежину.Якась маленька голосна пташинаСкладе осанну небу і життю!

[Приєднана картинка]Мені всього-навсього требаЯскравого світла в пітьмі, Рожевого кольору неба, Волошок в зеленій траві.Левад, де корівок квасолькаРозсипана щедро зокола.Вербичок рясні парасольки, Стерня, яка ніженьки коле.Заплави в ставку полудневі, Там жаб'ячий спів серце крає.Духмяні луги чебрецеві, Де коник на скрипочку грає.Так хочеться літечка ласки - Далекого світу того, Де сон пряде бабця із казки, А може, з дитинства мого...

[Приєднана картинка]У безмежнім, смарагдовім морі, Де ночами купаються зорі, Простелив ти до мене стежину.Я сміливо по сяйву ступала, І любов свою в серці плекала, Наче мама маленьку дитину.Бідне серце тривожилось лунко, На устах маковіли цілунки, А ланіти рум'янцем палали.Я весніла, я снила тобою, І спліталося щастя з журбою, До побачень я дні рахувала.Засмутилося лагідне море, Швидко втратило ніжну прозорість, Зникла в хвилечках срібна стежина.Тож даремно тебе виглядалаІ назавжди тобі...

Читати далі...

Неземним я його уявляла:Загадковим, шляхетним, сумним...В нетолочених травах шукала -Не вдалося зустрітися з ним.В небеса вище зір я злітала, Там кохання бажала зустріти.Подарунком на пам'ять зосталасьЛиш надкльована зірка із літа.Після пошуків довгих здалася, Перестала я марити ним.Та на глум, а чи, може, на щастя, Він постав - таким рідним... земним![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Перечитуючи "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського...Що є любов? Серед віківНетлінна купинА одвічна?Що є любов? Флояри ніжний спів?Трембіти тужна гра магічна?Що є любов? Мо', нявки звабна граЧи хіть вродливої любаски?Що є любов? Жага тілес земнаЧи діва, що постала з казки?Що є любов? І чом людей в огніМотузить, сушить, спопеляє?Ні смерть, ні забуття їй не страшні, Ніхто в двобої не здолає!

[Приєднана картинка]Моє учора залишилось в літі, Виграючи смичком на скрипці тужнійМелодії, теплом сердець зігріті, Даруючи добро й усмішки дружні.Моє сьогодні зазирає в зиму, Загорнену пуховим теплим пледом.І хочеться порвати нить незриму, І хочеться злетіти аж до неба, Тісний свій одяг зняти поспіль, У вир життєвих пристрастей пірнути...Та не дає життєвий досвід, Та вже душею важко роздягнутись...Моє учора залишилось в літі...Моє сьогодні зазирає в зиму... &nbsp...

Читати далі...

Цей чоловік - мелодія чуття, Його уста - солодкий, звабний трунок, Його обійми - магія буття, І до небес підносить поцілунок.[Приєднана картинка]При зустрічах - серденька щемний стук, Вінок із слів - куди тому санскриту!А далі...Міць і божевілля рук...Але про це не будем говорити. [Приєднана картинка]

Напівприкрита нагота, Напіврозмите слово.Напіврозтулені вуста, Напівзакінчена розмова.Хитросплетіння жахних слів, Клубок прихованих обмов...А на руїнах почуттівРидають Дружба і Любов...[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]- Піду від тебе... - То іди...- Вже не кохаю... - І я теж...- ОбрАз лишилися сліди...- Тобі все байдуже? - Авжеж! Зніму із стінки твій портрет!- Якщо так хочеш - то знімай!- Забуду очі й силует.- Тоді навіки прощавай!Розпався світ на декілька світів...Розмова - двом закоханим урок:Чомусь ніхто не захотівНазустріч крок зробити... Лише крок.