хочу сюди!
 

Анастасия

41 рік, риби, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Ти уже не схочеш...

Ще вчора - разом... Як саднило в грудях...Хотілося ж кохання, як у всіх...Бриніли сльози, половіли губи...У ніч тебе відвозило таксі....Слова колючі виривала з серця - Сухі троянди серед фраз-обмов...Не плач... Й на нього ти не сердься:В осінній млі розтанула любов...Ще за життя їх буде так багато - Не оступись на ковзанці сльоти....Та ти уже не схочеш сурогату -Альтернативи болю й самоти.[Приєднана картинка]

Моя мамо

Ти не зрадиш, якщо упаду, І не раниш, Усіляку відвернеш біду - Сонцем станеш.Обігрієш у холод і сніг, Богом дана.Припадаю в пошані до ніг, Моя мамо...

Не зможу в тобі розчинитись

Хочеш, світлом тебе напоюВ росянистих серпневих серпанках?Подарую яскраву зорю, Що світитиме ясно до ранку.В переджнив'я проллюся дощем, Він остудить від літньої спеки.Парасолею стану, плащем, Знову - сонцем у висі далекій, Що від тебе відверне свій зір, Зайвий раз боячись потривожить...Я кохатиму вірно, повір, Розчинитись в тобі лиш не зможу.

коли довіра йде

Коли сердечко точить-їсть іржа, У ньому птах не тьохкає до ранку.Там, де любов, не може бути лжа, А де брехня, ти не збудуєш замку.Коли довіра йде - то світ згаса, Не посилає сонечко цілунків.Тьмяніє і соромиться краса, Відводить очі від низьких стосунків.Коли ж любов заполоняє все -Від пальчиків до кінчиків волосся, -Голублять очі, світ тепло несе!Життя людини справді відбулося![Приєднана картинка]

Кохаю тебе.Зболено.

Руки - гадюки.Тіло - скульптора мрія.Серце - із мармуру, Як лід, холодне.Життя приховане, Слово зломлене.Душа зранена, А пристрасть стомлена.Кохаю тебе. Зболено.[Приєднана картинка]

Поезія

Поезія - у твоєму погляді, У твоєму дотику, У моєму спогаді.У нечастих зустрічах, У палких бажаннях...І у безнадійностіНашого кохання...[Приєднана картинка]

Не треба поки хлопчика будить

У затінку старезної верби, Там, де у землю вгрузла біла хатка, У різнотрав'ї стигнуть квіт-меди, Принишкло в люлечці мале дитятко.Йому ще не відомі хижі сни, Не пахне чисте небо полинами.Молочні ріки буйної весниВедуть у даль казковими стежками.Там братиком ще вовчика зовуть, Сестричкою - руду хитреньку лиску.У рукавичці дружно всі живуть, Не точать на сусіда зуби нишком.Та час невпинно, швидко пробіжить, Попереду хлопча ще грім розбудить.Не треба ж поки хлопчика будить -Нехай у...

Читати далі...

Ти хочеш екстриму – будь ласка...

Ти хочеш екстриму – будь ласка: Сомбреро і спів під балконом? Не тішся: це буде не казка, Це буде пожежа дракона. Не сонце, а місячне сяйво, Не перша любов, а зневіра. Послухай, наївний Ромео, Не треба бентежити звіра. Що ж зможу я дати опісля - Дилема, як прАсвіт, одвічна...Навіщо ж така я, навіщо: Холодна й, як відьма, цинічна? Ти хочеш екстриму? Будь ласка. Не тішся. Це буде не казка… [Приєднана картинка]

Ми із вами у різних площинах

Не беріть до рук книгу, упертий юначе:Не для вас - раритетні у ній сторінки.Ви не можете знать і збагнути, тим паче:Шліфували їх дні, а золили роки.Не дивіться в колодязь душі, не дивіться:Не вода в нім - настояне часом вино.Це якесь дежавю, а чи, може, двоїться:Так було колись з іншим, та дуже давно...Ми знаходимось з вами у різних площинах:Я вже захід, а ви ще, напевно, зеніт.В надвечір''я світило палке, до загину, Тому можете, любий, навіки згоріть.

А все могло би бути і не так...

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Котра дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає. Маруся ЧурайА все могло би бути і не так...Весна, і серпик місяця тоненький, Маруся юна, коник вороненький, І Гриць - сміливий у боях козак...Кохання, що сягало аж до&nbsp...

Читати далі...