хочу сюди!
 

Марина

45 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-49 років

Замітки з міткою «сіоністи»

Перший лівійський урок

лівія,каддафі,повстанці,європа,сша,ливия,каддафи,повстанцы,европа

 Днями лідер Лівії Муаммар Каддафі отримав принципову дипломатичну перемогу. У той момент, коли вірні йому війська брали під свій контроль декілька стратегічно важливих населених пунктів на півночі країни, зі США прийшла воістину сенсаційна звістка: офіційний Вашингтон категорично відмовився озброювати лівійських повстанців. Більше того, американські сенатори виступили за припинення повномасштабних контактів з так званим Перехідною національною радою Лівії. Таким чином, перший етап операції з «примусу Муаммара до миру» зазнав остаточної поразки. Каддафі вистояв.

Ці кадри, зняті журналістами французького телебачення, обійшли, напевно, весь світ. Група озброєних до зубів лівійських опозиціонерів чи то з жахом, чи то з відчаєм спостерігає за грандіозною пожежею на найбільшому бензосховищі Лівії в районі міста Рас-Лануф. Величезні клуби чорного диму застеляють небо в цілому і сонце, зокрема, від чого виникає враження, що опівдні над пустелею нависла ніч. «Ми пропали!» - заламує руки обвитий патронташем бойовик, а його приятель, не знайшовши підходящих арабських слів, по-англійськи лається матом.

І є від чого. На території, контрольованій повстанцями, це була єдина паливна база, яка забезпечувала бензином і соляркою практично всю техніку, що є в розпорядженні «бунтарів». Причому, за гіркою іронією долі, горезвісні бунтарі стали заручниками, якщо так можна висловитися, власної дурості. Залишаючи Рас-Лануф, вони самі підірвали сховище в надії на те, що Євросоюз пришле танкери з пальним в контрольовані ними порти. Але ЄС обіцянки не дотримався - нині в об'єднаній Європі виникли набагато більш насущні проблеми й тому реалізацію програми допомоги Перехідній національній раді Лівії довелося призупинити.

Важко сказати, як довго протримаються повстанці на резервному пальному, і вже тим більше неможливо передбачити, як довго протримається авторитет їхніх командирів, враховуючи, що початковий революційний дух у більшості «бунтарів» потроху сходить нанівець. На підконтрольних повстанцям територіях Лівії панує анархія, в багатьох регіонах, крім, природно, портових, відчувається брак продовольства і медикаментів, а окремі бойові загони відкрито ворогують між собою.

«Головна проблема ПНР полягає у відсутності будь-якого досвіду керівництва державою, - сказав в інтерв'ю агентству «GolosUA" емісар ЄС Ханс ван Реє. - У його представників поки не виходить відновити зруйновану інфраструктуру і навести хоча б щось подібне до порядку. Без іноземної підтримки в даному разі їм не обійтися».

Але от саме надія на західну підтримку «в даному разі» тане буквально на очах. У минулий понеділок влада Франції заявили, що Париж готовий піти на контакти з полковником Каддафі і «обговорити з ним подальшу долю Лівії». Фактично це означає, що уряд Ніколя Саркозі, як один з головних союзників ПНР, робить крок назад. І саме в цій непослідовності - вся суть того, що відбувається: Євросоюзу просто набридло мати справу з революціонерами-дилетантами, витрачати шалені за нинішніми кризовими часами кошти на забезпечення їхнього приходу до влади і гарантувати створення химерної демократичної лівійської держави. Своєрідною ілюстрацією до цієї картини можуть стати слова президента Росії Дмитра Медведєва, який в одному з телевізійних коментарів щодо лівійської дійсності сказав в контексті діяльності лівійських повстанців: «А з ким там говорити?».

І справді, серед керівників «бунтарів» навряд чи можна знайти людину, яка так чи інакше представляє собою якщо не творця нової держави, то вже, щонайменше, харизматичного лідера. Якийсь Мансур аль-Мансур, який мітив ні багато ні мало, в президенти нової Лівії, не може написати без помилок по-арабськи навіть своє прізвище, а «демократичний міністр оборони» Бадрі Азії здригається при кожній автоматній черзі.

Моральну перемогу законного лівійського уряду над псевдореволюціонерами закріпила Великобританія. Британське зовнішньополітичне відомство оголосило про свою ініціативу частково розморозити рахунки сім'ї Каддафі та надати лідеру Джамахірії право вибору подальшої кар'єри. У заяві керівника МЗС Великобританії Вільяма Хейга говориться буквально таке: «Що станеться з Каддафі - це, зрештою, справа самих лівійців». Мовляв, стійкий лівійський полковник уже заслужив повагу Заходу. Все інше - справа його народу.

А «стійкий лівійський полковник» дійсно підніс своїм супротивникам - де б вони не були - хороший урок. Образно висловлюючись, перший урок виживання. Виступаючи по центральному телебаченню Лівії 26 липня, Каддафі заявив, що ніколи не піде на переговори з «бунтарями» («А з ким там говорити?». - Авт.), А всім тим, хто їх підтримує, побажав удачі. І як би між іншим додав, що всі переговори з ворогами Джамагирії буде вести винятково на Страшному суді.

Слід особливо відзначити, що ворогів Джамагирії дійсно стає все менше. Нещодавно в аналітичній статті одній з німецьких газет прозвучала фраза про те, що до антиурядової коаліції в Лівії приєдналися старшини бедуїнських племен, нібито незадоволені політикою Каддафі. Спростування послідувало негайно. Рада старійшин лівійських бедуїнів, одне з племен яких і представляє Муаммар Каддафі, висловила полковнику свою повну підтримку.

Перший урок був піднесений. Все інше - справа часу.

Невідомі томи Нюрнберзького процесу виправдовують Бандеру

Українці не мають можливості дізнатися всю правду про Нюрнберзький процес, оскільки у нас надруковано 7 з 40 томів матеріалів Нюрнберзького процесу. В неопублікованих томах йдеться про те, що український національно-визвольний рух (лідерами якого, нагадаємо, були Степан Бандера та Роман Шухевич – ред.) був антигітлерівським. Про це заявив професор КНУ імені Т. Шевченка Володимир Сергійчук.

Він зазначив, що опубліковані були саме "ті сім томів, які влаштовували комуністичну пропаганду".

"Представники українського національно-визвольного руху не були засуджені Нюрнберзьким трибуналом, навіть дивізія "Галичина", - підкреслив історик.

У той же час член Центрального комітету Комуністичної партії України, історик Сергій Гмиря заявив, що Компартія готова ініціювати публікацію всіх невиданих томів Нюрнберзького процесу.

Нагадаємо, нещодавно у Держдумі РФ закликали українських політиків "перестати крутитися між спадкоємцями переможців фашистів і спадкоємцями поліцаїв", і назвали тих, хто виступає за Бандеру, "зрадниками свого народу".

-------------------------

Сіоністи підробляли докумети Нюрнберзького трибуналу, які спростовували існування газових камер

Брехня щодо 6 млн. загиблих жидів почалася давно. Втім, її легко виявити при читанні збірника документів Нюрнберзького процесу, опублікованого за часів "хрущовської відлиги" в 1957-1961 рр.. Пропагандисти голокосту впливають на значну частину засобів масової інформації і користуються необізнаністю мас, які не знають, що під час підготовки до процесу було розглянуто понад 100 тисяч захоплених німецьких документів. З них лише близько 10 тисяч були схвалені для подальшого  детального вивчення як такі що мають доказову цінність. Більше 1800 фотографій було відібрані і підготовлені для використання як докази. Але при виданні збірника до нього увійшли документи, які не мають ніякого відношення до Нюрнберзького процесу, до того ж частина з них була зухвало сфабрикована.

Небагатьом відомо, що ті документи, які використали в якості обвинувальних на процесі, крім реєстраційного номера мали номер звинувачення. Наприклад, "Документ НІ-15256, номер звинувачення 2207". "З щотижневого звіту" Фарбен-Освенцім "№ 94, з 8 по 21 березня 1943 р.: в даний час число ув'язнених становить 3517 чол. Намічено закінчення будівництва бараків для розміщення до 1 червня 1943 5 000 ув'язнених. Табір буде розширений і згодом вмістить 6 тис. ув'язнених "(т. 3, с. 720). Наступний Документ НІ-11143, номер звинувачення 150 (т. 3, с. 724) повідомляє, що у вересні 1943 р. на будівництві працювало 20 тис. ув'язнених.

Щоб отримати уявлення про кількість концтаборів і число ув'язнених, потрібно зазначити, що згідно з документами, які фігурували на Нюрнберзькому процесі, до початку Другої світової війни в Німеччині існувало 6 таборів, в яких знаходилося 22 400 ув'язнених. У 1940-1942 рр.. було створено ще 9 таборів. У доповіді начальника адміністративно-господарського управління Поля на ім'я Гіммлера від 15 серпня 1944 наводиться загальна кількість ув'язнених з точністю до однієї людини, які утримуються в таборах Німеччини, Австрії та Польщі - 524 тисяч 286 чол. (379 067 чоловіків і 145119 жінок).

Пропагандисти голокосту основний акцент переносять на Освенцім, де нібито загинуло не то 4, не то 5 млн. жидів. Досі  незрозуміло, чому вони продовжують мусувати ці цифри, адже на Нюрнберзькому процесі фігурувало донесення Поля на ім'я Гіммлера від 8 квітня 1944 р., в якому повідомлялося таке: "Протяжність і велика кількість ув'язнених у концтаборі Освенцім спонукали мене ще в жовтні минулого року запропонувати розділити табір на три частини. Після отримання вашої згоди це було здійснено з 10 листопада 1943 Таким чином, з тих пір в Освенцімі існує три табори. Табір 1 – чоловічий і нараховує в даний час близько 16 тисяч ув'язнених. Табір 2 знаходиться від табору 1 на відстані приблизно 3 км. У ньому розміщено 15 тисяч чоловіків і 21 тисяча жінок. Табір 3 охоплює всі наявні у Верхній Сілезії філії при промислових підприємствах і налічує близько 15 тисяч чоловік, Найбільший з цих таборів знаходиться в Освенцімі при концерні "ІГ Фарбен індустрії ". В даний час у ньому близько 7 тисяч ув'язнених". Таким чином, в районі Освенціма на 8 квітня 1944 р. в цілому перебувало всього 67 тисяч чоловік.

З осені 1944 р. почалася масова евакуація ув'язнених з Освенціма в інші табори. На час визволення Освенціма в таборі залишилося близько двох тисяч хворих. Отже ні про які мільйони ув'язнених, які нібито знаходилися в Освенцімі, не може бути мови. Тому не дивно, що згідно із документами табору, вивезеним в СРСР, загальне число загиблих і померлих своєю смертю за весь час існування табору склало близько 70 тисяч.

Незважаючи на ці факти, упорядники збірки документів Нюрнберзького процесу під керівництвом генерального прокурора СРСР Руденка запхали до збірки зміст газети "Правда" від 7 травня 1945 р. з вигаданими цифрами загиблих в Освенцімі та газовими камерами. Міністра озброєнь Німеччини А. Шпеєра, у віданні якого перебували всі хімічні заводи Німеччини, допитували представник США Джексон і представник СРСР Марк Рагінський (жид). Ні в питаннях, ні у відповідях газові камери не фігурували. Тим не менш, при складанні збірника радянські сіоністи повісили їх на німців.

Вигадуванням неіснуючих газових камер теоретики голокосту продовжували займатися й надалі. Так, у т. 1 на с. 747 вони вписали, нібито "є неспростовні свідчення того, що велика кількість" Циклону Б "поставлялося фірмою" Дегеш "організаціям СС, і цей газ використовувався для масового знищення в'язнів концтаборів, а також табору Освенцім". 42,5% акцій цієї фірми належали концерну "Фарбен", чиї заводи розташовувалися в районі Освенціма. Адміністрація і невелика рада цієї фірми складалася з 11 осіб (Харлайн, Вюрстер та ін.) Проте з документів трибуналу випливає, що "Циклон Б" широко застосовувався в якості інсектициду ще до війни, вироблявся з 1927 р. і був винайдений лауреатом Нобелівської премії з хімії жидом Фріцем Габером. Для необізнаних потрібно зауважити, що інсектицид - хімічний засіб боротьби зі шкідливими комахами, самими небезпечними комахами в таборах були тифозні воші, а також клопи та блохи. «Циклон Б» по сьогодні  виробляється у Чехії в м. Колін під торговою маркою «Uragan D2» (Zyklon перекладається на чеську як Uragan). Отже, "газових камер" немає, а "Циклон" досі виробляють...

У  томі 2 збірника документів Нюрнберзького трибуналу є документи про те, що "Циклон Б" використовувався в циркуляційних газових камерах, які виготовлялися фірмою "Теш і Стабенов". З метою запобігання захворювання ув'язнених тифом (воші були виявлені в концтаборі Бухенвальд) ці камери об'ємом 10 кубічних метрів поставлялися в концтабори. Також є документ від 14 травня 1944 про переведення циркуляційних газових камер з "Циклону Б" на інший газ "Арегінал".

З 24 осіб, які були причетні до виробництва газу "Циклон Б" та виготовлення циркуляційних газових камер і постали перед судом, 11 людей були виправдані. Решта 13 осіб (директори підприємств) були засуджені не за використання газу для знищення людей, а за використання примусової праці ув'язнених на 2-3 роки. Проте й вони невдовзі були звільнені. Цікаво зазначити, що не задовольнившись рішенням Нюрнберзького трибуналу, жиди продовжували тягати по судах генерального директора фірми "Дегеш" Герхарда Петерса. Вісім разів він поставав перед західнонімецькими судами. Останній раз його судили в 1955 році у Франкфурті-на-Майні. Суд в черговий раз виправдав його, вказавши у вироку: "Дійсно, Петерс добровільно погодився поставляти газ у табір. Однак немає можливості безумовно довести, що в Освенцімі вбивали людей за допомогою газу "Циклон Б".

Незважаючи на те, що ні Нюрнберзький трибунал, ні наступні суди, що відбувалися в окупаційних зонах Німеччини, не встановили наявності в концтаборах газових камер для масового знищення людей - радянські сіоністи вклали виготовлений ними документ про газові камери в збірник документів, тим самим вчинивши фальсифікацію. У ході судового розгляду було опитано 116 свідків, всі вони констатували, що велика кількість смертних випадків відбулася через недостатні заходи з техніки безпеки на заводах "ІГ Фарбен" в таборі Освенцім та інших концтаборах. Смерть ув'язнених наступала також через систематичне недоїдання, погані умови утримання, а також від бомбувань концтаборів авіацією союзників.

Сіоністи vs Україна

Поразка Помаранчевої революції, прихід до влади представників великого капіталу, утворення так званої антикризової коаліції внаслідок зради Мороза, багаторазове підвищення тарифів на комунальні послуги при низькій заробітній платі та низьких пенсіях призвели до глибокого розчарування основної маси народу України, їхньої зневіри у можливості змінити своє життя на краще в недалекому майбутньому.

 Так думає, мабуть, переважна більшість нашого народу. Такі сумні реалії нашого життя, але надія, як кажуть, помирає останньою.
Бо, якщо хтось думає, що українці не здатні змінити самі свою долю на краще, тоді хай залишаються зі своєю рабською психологією пішаками в руках долі, на узбіччі суспільного життя. Але, хто хоче кращого життя для себе і своєї нації, а їм держава відмовляє навіть в праві на виживання, тоді все змінити на краще можна на чергових виборах до Верховної Ради. Для правильного вибору потрібно висвітлити одну із найактуальніших тем людства і слов’янських народів — тему організованого єврейства з його сіоністсько-расистською теорією ”богообраності” і зверхності над іншими народами, його негативний вплив на життя нашого народу. Будь-яка спроба висвітлити цю тему наштовхується на шалений спротив організованого єврейства під надуманим приводом антисемітизму, ксенофобії тощо. Із засобів масової інформації відомо, що понад 60 відсотків громадян Західної Європи під час опитування визнали, що євреї вносять дестабілізацію у світі. Про це свідчить також аналіз історичних подій, починаючи з сивої давнини й до сьогодні.
Нам цікаво знати, чому євреї, які становлять лише 0,2 відсотка населення України, мають аж 45 відсотків депутатських місць у Верховній Раді і представляють інтереси майже половини населення України?
Хто не знайомий з цією темою хоч би поверхово, той не зразу зрозуміє, що готується конкретно для слов’янських народів, в тому числі й українського народу, організованим єврейством. Як писав
Е. Дрюммон у творі « Ожидовіла Франція»: «Доки люди, вивчаючи соціальні науки, не почнуть вивчати єврейство, доти не зварять нічого, окрім котячої юшки».
Таємна, цинічна війна організованого єврейства проти всього людства за законами підлості розпочалася давно, не вчора і не завтра закінчиться. Один вид боротьби замінюється іншим, але мета в організованого єврейства одна — це світове панування, володіння світом.
Для того, щоб заволодіти світом, як заявляв ідеолог сіонізму Теодор Герцль, необхідно заволодіти Росією, а також і Україною. Для цього згодяться усі засоби: брехня, наклеп, підкуп, нацьковування слов’янських народів одне з одним тощо. Це означає, що йде боротьба не тільки добра зі злом, але війна сатани з Богом.
Страшні голодомори 1921-1922, 1932-1933 і 1946-1947 років, масові репресії проти української нації, глибокі економічні і політичні кризи – цілеспрямовані завуальовані акції організованого єврейства на знищення української нації.
Нині вже немає сумніву, що керівники колишнього СРСР — євреї Ленін (Бланк), Троцький (Бронштейн), Сталін (Джугашвілі — з грузинської син єврея), Свердлов (Янкель), Каменєв (Розенфельд) та інші, які здійснили Жовтневий переворот 1917 року, їхні каральні сатанинські органи ОГПУ-НКВД, понад 90 відсотків керівного складу яких становили євреї, діяли за програмними документами організованого єврейства – Талмудом і Протоколами сіонських мудреців.
Що це справді сплановані акції на знищення всіх гоїв (неєвреїв), в тому числі українського народу, можна пересвідчитися, ознайомившись з текстами цих людиноненависницьких документів (див. напр. Г. Клімов «Божий народ», Харьков, 2003. с.325-413).
Ось, наприклад, витяги з деяких законів Талмуду: закон 2 «...акуми (християни) не повинні розглядатися євреями як люди», закон 55 «...завжди добра справа вирвати що-небудь у акума», закон 77 «...забороняється єврею вчити акума якому-небудь ремеслу, яким він міг би прогодуватися». «Навіть кращі з неєвреїв повинні бути убитими». «Всі діти неєвреїв – тварини». «Тільки євреї є людьми, неєвреї – це тварини».
Після кривавого побоїща, яке організували євреї 1917 року, емігранти, приречені покинути батьківщину, відзначали, що юдейський інтернаціонал систематично знищує народи російської імперії, розтліває їхню душу і є головним ворогом, який найнебезпечніший від інших ворогів. Нині це необхідно знати всім народам, а в першу чергу слов’янським, щоб застерегти себе від експериментів різного штибу революціонерів, інтернаціоналістів, авантюристів, під якими масками вони б не ховалися.
Історично складається так, що одне покоління людей живе відносно короткий відрізок часу, і єврейські мудреці разом з світовою закулісою, нав’язують ідеї революції, комунізму, ринкових реформ, єдиної світової валюти, світового глобалізму і поки одне покоління людей розбереться, що до чого, а жити вже нема коли, приходить друге покоління, йому нав’язують інші примарні ідеї. І так організоване єврейство каламутить світом уже протягом тисячоліть.
Поки людство, слов’янські народи не розберуться в цьому питанні, доти буде знущання і геноцид організованого єврейства над християнами, людьми інших націй і релігій. На старше покоління людей української нації лягає зобов’язання просвітити громадян нашої держави і показати єврейський завуальований негативний вплив на життя нашого народу. Хто не сліпий той бачить те, як у ХХ столітті, так і на початку ХХІ століття організоване єврейство діє тими ж методами, зомбуючи народні маси, а часто й політичну еліту через контрольовані ними ЗМІ, впливаючи через своїх радників на керівництво держави. Що робити і як діяти у такому разі? Відповідь у словах Е. Дрюммона — вивчати єврейство, знати їхні цілі, бо їхній розум не для добра, а для зла, а їхній бог — князь світу цього – диявол, гроші. Вони працюють не на держави їхнього тимчасового поселення, а на себе, своє збагачення будь-яким чином, на державу Ізраїль.
Деякі ЗМІ і далекоглядні об’єктивні публіцисти навіть єврейського походження стверджують, що в недалекому майбутньому на слов’янських землях буде створена Третя Хозарія, нова обітована земля для східного єврейства. Для приватизації понад 70 відсотків українських підприємств капітали світового єврейства направлялись в Україну навіть через синагоги. Мерами багатьох наших міст й губернаторами областей є євреї, а звідси величезне підвищення тарифів на комунальні послуги, що ставить більшість нашого народу за межу виживання. Керівники держави, одурманені сатаною, одягають ярмулки і веселяться, відзначаючи єврейські свята Пурим і Хануку разом з хабадниками й сіоністами, а в цей час колонізація України й вимирання корінної нації йде повним ходом.
На черзі другий етап колонізації України – це приватизація і продаж українських земель, які з ініціативи президента мали початися в 2007 році. Така програма організованого єврейства справді впроваджується в Україні. Швейцарський апеляційний суд ще в 1937 році визнав «Протоколи сіонських мудреців” програмою дій сіоністського руху в усьому світі. Наша сумна дійсність – явне підтвердження нищення України за 15 років її незалежності згідно з цими протоколами. Щороку йдуть у небуття 400 тисяч українських громадян, щорічно зникають з лиця землі 50 українських сіл, знищено десятки підприємств, цукрових заводів, сотні тваринницьких комплексів. Тисячі селян залишилися безробітними. Усе, що відбувається, «мудро» сплановано космополітами-радниками, космополітами — народними депутатами, які продалися світовому закулісному уряду і довели народ України до зубожіння і вимирання.
Отже, ми пересвідчилися, що цілі єврейської діаспори й організованого єврейства в Україні, сіоністських фашистських організацій Хабад, Бейтар, масонів різного зразка і Української нації, Української держави — явно протилежні.
Євреї прагнуть побудувати свою державу — Третю Хозарію — на споконвічних землях слов’янських народів, рвуться до світового панування, а Українська нація у важких муках через шалений спротив антиукраїнських сил будує правову соборну демократичну державу. Було б краще для всіх, щоб організоване єврейство займалося розбудовою своєї держави Ізраїль, а не влаштуванням своїх справ за антилюдськими законами Талмуду й горезвісних протоколів в чужій для них країні.
Громадяни України на чергових виборах до Верховної Ради повинні добре подумати й проаналізувати списки кандидатів від політичних партій, щоб не допустити у вищий законодавчий орган євреїв-масонів, комуногебістів, бандитів-олігархів, яких цікавлять тільки привілеї, недоторканність, власне збагачення.
Українцям потрібно боротися, щоб у паспорті була відновлена графа «національність», яка була вилучена за президентства Кравчука на догоду організованому єврейству, а представництво у Верховній Раді було пропорційним до того, скільки проживає в Україні представників тієї чи тієї нації. Тільки тоді нашій нації можна сподіватися на виживання в цьому глобалізованому жорстокому світі, де світовий жидо-масонський закулісний уряд планує зменшення населення Землі до так званого «золотого мільярда».
Василь КАЩУК,
Петро БЕЗПАЛЬКО,
 ветерани праці, діти війни
с. Джурин Вінницької області

Джерело: http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1268