... і обидва замислились - кожний про своє...
- 14.03.09, 20:56
Телефонує мені сьогодні один з моїх старих приятелів (собутильників)...
- Привет, Колян!
- Привіт, Фоміч
- Как твоё «ого-го»?
- Чудненько, як завжди, зростає та тішиться. Ось, читаю зараз в інтернеті про різні добавки Е***
- И что пишут?
- Різні неприємні факти
- Ага, пусть пишут, а я всё-равно считаю, что жить надо по-полной! От жизни надо брать всё! Какая раз ница, всё-равно все умрём! А так хоть не обидно будет, что прожил всю жизнь напрасно, так и не испытав всего кайфа!
- Тобі хочеться кайфа? Сунь руку в сірну кислоту.
- Та не, это неприязно
- Звідки ти знаєш? Ти ж ніколи не пробував!
- Я читал и видел по телевізору – мне этого достаточно! Чтоб знать, что это опасно!
- Та ну… в книгах інформація застаріла, а в телевізорі – просто актера найняли. Йому гроші платять, щоб він тобі мозок дурив! Сірна кислота це круто! Тобі обов’язково сподобається!
- Не, Колян! Не хочу без руки остаться!
- Тю, подумаєш… рука… зробиш собі протез!
- Протез – не удобен!
- Та ти не пробував! Дуже зручно! Багато людей ходить із протезами.
- Не-не-не! Мне моя живая рука дороже всего. Ни за какие коврижки не стану ею рисковать!
- Ага… добре, тоді не руку!… Нирки та печінку тобі все-одно не шкода, ти ж кожного дня п’єш пиво або горілку! …
- …
- …
… і обидва замислились – кожний про своє …