Напередодні, в ефірі програми «Право на владу» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про плани уряду до 2023 року повністю від'єднати енергосистему України від об'єднаної енергетичної системи Росії та Білорусі, після чого інтегрувати її в електричну мережу Європейського Союзу.

У зв'язку з цим ми вирішили більш детально вивчити питання про перспективи подальшого розвитку національної електроенергетичної системи України.

Нещодавно в словнику керівництва української держави з'явилася нова англомовна абревіатура - ENTSO-E, хоча кілька років тому про неї мало хто чув навіть у сфері енергетики. Однак останнім часом як в експертному середовищі, так і серед споживачів енергетичних послуг все частіше обговорюється тема інтеграції роботи Об'єднаної енергосистеми України в енергетичну систему Європи.

ENTSO-E - об'єднання європейських операторів системи передачі електроенергії (European Network of Transmission System Operators for Electricity). Ця європейська організація об'єднує 43 операторів системи передачі електроенергії з 36 країн Європи, які забезпечують передачу електроенергії магістральними лініями, диспетчерське управління енергосистемою, її стабільне функціонування і розвиток. Організація заснована в 2008 році для координації роботи енергосистем країн Євросоюзу і впровадження яких потребує система. Відтоді вона стала майданчиком для взаємодії держав-членів в електроенергетичній сфері для розвитку загального єдиного ринку електроенергетики. Головна мета ENTSO-E - забезпечення оптимального функціонування цього ринку.

Українська об'єднана енергосистема (ОЕС) проєктувалася і створювалася за часів СРСР під потреби великої держави з величезним енергоспоживанням і невичерпними ресурсами. Проблеми ефективного енергоспоживання, вартості та екології відходили на другий план.В умовах планової економіки поняття конкуренції взагалі було недоречним, не сприяло розвитку нових технологій. За часів незалежності України, отримавши в спадок енергозатратне виробництво, уряди, змінюючи один одного, спекулювали на темі низьких тарифів і обслуговували інтереси олігархічних груп, які паразитували на енергетиці, отримуючи дешеву електроенергію для власних підприємств. Наслідком стало поступове вичерпання ресурсу обладнання енергосистеми і електростанцій, а також формування залежності сталого функціонування вітчизняної ОЕС від Росії, з якою вітчизняна енергомережа технологічно пов'язана.

Це дозволило північному сусідові створювати як економічний, так і політичний тиск на Україну.

Лише після Революції Гідності, поряд з трансформацією політичної влади, відбулося і переосмислення стратегічного курсу України в економічній сфері, основу якої становить Об'єднана енергосистема.

28 червня 2017 в Брюсселі оператором української системи передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» підписано Угоду з ENTSO-E «Про умови майбутнього об'єднання енергосистеми України з енергосистемою Континентальної Європи». Зараз реалізація зазначеної угоди є одним із пріоритетів енергетичної стратегії України на період до 2035 року, схваленої Розпорядженням КМ України від 18 серпня 2017 № 605-р. Пріоритетність інтеграції визначена також Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Указом президента України від 8 листопада 2019 № 837 та ін.

План заходів щодо інтеграції енергосистем України з європейською енергетичною мережею ENTSO-E передбачає виконання з боку Національної енергетичної компанії «Укренерго» низки технічних вимог щодо модернізації ОЕС України до 2022 року, підтвердження технічної готовності енергосистеми з боку ENTSO-Е, роботу енергосистеми в 2022 році в ізольованому режимі з відключенням від електричних мереж Росії та Білорусі і повну синхронізацію з Європою в 2023 році. Крім того, необхідна технічна готовність об'єктів генерації як для проходження ізольованого режиму, так і для роботи в європейській енергомережі. Виконання цих завдань усіма учасниками електроенергетичного сектора дозволить в 2023 році завершити об'єднання енергосистем. Таким чином інтеграція української енергосистеми в європейську може стати найшвидшою в історії ENTSO-E. До слова, Туреччині для синхронізації знадобилося десять років, а термін для країн Балтії становить вісім років.

- в 2019 році проведено випробування енергоблоків тепло- і гідроелектростанцій. Їхні результати Проєктна група ENTSO-E Україна визнала задовільними для подальшого використання в побудові загальної математичної моделі енергосистем України і ENTSO-E (в цей час цю роботу виконує Консорціум ENTSO-E);

- завершується робота щодо впровадження нових європейських технологічних регламентів, передбачених угодою про синхронну зону ENTSO-E;

- підписані необхідні для синхронної роботи документи з системними операторами-членами ENTSO-E з суміжних з Україною країн ЄС і вжиті заходи для відновлення експлуатації міждержавних перетинів;

- розроблені програми для підготовки переходу ОЕС України на роботу в ізольованому режимі, проходження якого заплановано на 2022 (результати роботи ОЕС України ізольовано від енергосистем РФ і Білорусі стане визначальним для ENTSO-E при прийнятті остаточного рішення про синхронізацію);

- НЕК «Укренерго» підготовлено проєкт Плану розвитку системи передачі на 2019-2028 роки та виконані всі умови, необхідні для сертифікації компанії в ролі незалежного оператора системи передачі згідно з директивами Третього енергетичного пакета.

Загалом, оцінюючи переваги для України від реалізації Угоди з ENTSO-E, можна зробити висновок, що приєднання української енергосистеми до єдиного енергетичного європейського простору дозволить:

- істотно підвищити стабільність роботи ОЕС України шляхом переходу на єдині з Європейським Союзом правила регулювання частоти і потужності, розширення доступу до резервів енергетичних ресурсів;

- збільшити інвестиційну привабливість енергетичного сектора України і відкрити європейський ринок для українських енергетичних компаній, що генерують (за розрахунками «Укренерго», економічний ефект від інтеграції може скласти 1500000000 євро щорічно при бюджеті проєкту близько 400 млн євро, третина з яких вже була профінансована);

- відкрити доступ європейських виробників електроенергії і трейдерів до українського ринку, що посилить конкуренцію, вплине на зниження ціни електроенергії для кінцевого споживача і збільшить можливості експорту для вітчизняних компаній (імплементована в Україні модель ринку функціонує на рівних з європейськими засадах і правилах, тому вихід європейських продавців електричної енергії на наш ринок може статися відразу після інтеграції енергосистем).

Об'єднання української та європейської енергосистем - важливий геополітичний і економічний проєкт, реалізація якого дозволить Україні не тільки досягти енергетичної незалежності, а й захистити національні інтереси держави.

Припинення паралельної роботи енергосистеми України з енергетичними системами Білорусі та Росії стає особливо актуальним завданням в контексті відкритої агресії Росії проти України і спроб РФ безпосередньо впливати на економічну ситуацію всередині нашої держави. Тому єдиною можливою опцією для України вбачається синхронізація ОЕС з енергомережею Європи для стабільного функціонування енергоринку, задоволення всіх потреб населення і промисловості в електричній енергії.

На сьогодні, інтеграція української енергосистеми до ENTSO-E належить до пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики, Міністерства закордонних справ, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг України та НЕК «Укренерго». Тому сподіваємося, що координація зусиль всіх органів влади і європейських партнерів врешті-решт призведе до формування в Україні прозорого ринку електричної енергії та забезпечить стабільне функціонування енергетичної системи країни за європейськими стандартами, що стане запорукою розвитку економіки і добробуту громадян.
https://myc.news/ua/specproekty/perspektivy_razvitiya_nacionalnoj_elektroenergeticheskoj_sistemy_ukrainy?fbclid=IwAR352mbKxpNoJEawsKPSzoCNnmuTaYXvF5pD2_2qFETH913N1oFN4ppxU2U