хочу сюда!
 

Соня

34 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «disu»

ЗАМІТКА ДЛЯ ГАЛОЧКИ, або Про disu

Пані Галино, Ви вже вибачайте, що трохи фамільярно виразився, але це — для краси слова. Тим більше, що Ви самі так місцями підписуєтеся. podmig

При згадуванні Вас, у тому числі в силу асоціацій із іменем, у мене виникають ось такі позитивні візуальні образи:





Певна практичність (за роботою Вас скоріше можна віднести до технарів, а домашню кішку Ви звете просто — Ідісюда) гармонійно поєднується з романтизмом і любов’ю до людей узагалі та до конкретних зокрема.







На відміну від деяких колег по сайту, Ви a priori сприймаєте людей як хороших, і тільки їхні конкретні вчинки можуть похитнути Ваше приязне ставлення. Вашій широкій душі не байдужі всі ті, хто заходить на Вашу сторінку і спілкується з Вами просто про погоду чи про щось сокровенне. smile Це, без сумніву, притягує до Вас (і мене зокрема).

Ви стараєтесь не сидіти на місці й при найменшій можливості подорожуєте. Якщо є час — до Києва:



Майже повний перелік Ваших фотомандрів можна побачити тут.

Причому, на відміну від більшості, Вас цікавить не лише парадний фасад для туристів, а й дрібні деталі та вигляд ізбушки з боку лісу. smile Ви знаєтеся на різних контрфорсах та маскаронах і отримуєте від них кайф.

Якщо часу мало — Ви знайдете багато цікавого і у своїй Ангуїльї та на дачі.



Природа — ще одне Ваше захоплення.



 

"Той самий" бобер. smile







Вам навіть вдалося полюбити чоловікових бджіл, хоч серед них трапляються й "неправильні". smile



Хочеться, щоб у Вас надалі було все гаразд, щоб Ви по можливості не кидали цей сайт і продовжували товаришувати з такими оболтусами, як я. cvetok

однажды...

.....disu осматривая очередные киевские развалины, споткнулась о что то....она присела и легонько рукою  провела по выступу. о который она споткнулась...пальцы нащупали что шершавое...она еще немножко потерла...сметая налет пыли и грязи она обнаружила угол....уголочек чего то...приложив немножко усилий. на свет божий выковырялась шкатулочка...грязненькая...темненькая....disu, подковырнула ногтиком крючочек...и крышечка поддалась...а внутри... вы же конечно догадались, что это клад! а на кладе том записуличка....специально для disu!



ну и вот, что там лежало....
Картинки по запросу старинные ювелирные изделия с описаниемКартинки по запросу старинные ювелирные изделияКартинки по запросу старинные ювелирные изделия с описаниемКартинки по запросу старинные ювелирные изделия с описаниемКартинки по запросу антикварные ювелирные изделия с описанием

Картинки по запросу старинные ювелирные изделия с описаниемКартинки по запросу старинные ювелирные изделия с описаниемКартинки по запросу старинные ювелирные изделия с описанием

Флешмоб. disu. Искусство связывания.

Disu, милая..вот тебе такой подарочек, навеянный твоей авойsmutili

Эротическое искусство шибари выросло из древнейшей боевой японской системы плетения – ходзе-дзуцу, 
когда поверженного врага или преступника обездвиживали особым способом, связав его веревкой так, 
что пленный не мог пошевелиться, не причинив себе болезненных ощущений. 





Пятьдесят оттенков белого. disu

....ты себе не представляешь, сколько крутилось в моей голове разных тем, связанных с тобой...
о твоей любви к чашкам, к кукольным клоунам, особенно рыжим (читанула твою старую заметку), о прогулках по дворикам и улочкам, об увлечении старинными фасадами домов, веками хранящими истории... ой, а сколько красивых песен написано в честь твоего имени (несе Галя воду *паю*)!!! ой, а еще есть комьюнити Disu в провинции Леччо, на самом каблучке итальянского сапожка и у Disu даже есть свой герб! вот! и еще много всего, 

но выбрала это:

я не знаю другого такого человека, который бы так любил снег, как ты.....

вот и для меня, ТЫ, как нежный, пушистый снег, так умело, словно небесный, ангельский художник всеми оттенками белого украшаешь мир, скрывая и пряча всю угловатость форм и их недостатки; такая же чистая, как первый снег, не сетуешь, не обсуждаешь тех, с кем общаешься, ты делишься всем тем добрым и настоящим, что есть в тебе, в твоем сердце, в твоей душе; такая же искристая, как снег под лучами яркого зимнего солнца и твой радостный смех, как отражение этих солнечных лучиков на белоснежном покрове; в тебе, такое же величие и красота души, как в заснеженных просторах, от которых невозможно отвести взор; тебе можно доверить самые заветные свои тайны, потому что ты их умеешь хранить; у тебя невероятно чуткая душа... я знаю, что ты иногда плачешь, читая грустные стихи или заметки и твои слезы, как весенняя капель, такие же кристально чистые...
и еще *по секрету*, мы с Марин называем тебя гуру, когда ищем решение какой-нибудь *задачки*, мы знаем, что есть у кого спросить - "идем советоваться к гуру, она точно скажет, что делать" 
Галочка, ты настоящая подруга !!!

heart


















heart

Якось одного дня disu...

... з чоловіком поїхала на дачу в Ангуїльську область. Там біля лісу є ловка річечка, яку загачують не тільки люди, а й бобрі. Однак скільки не ходила disu вздовж і впоперек річки — але жодного разу так і не вдалося угледіти того звіра. Не те, що зафотати (а disu це любить і вміє), — навіть просто побачити. Різні вужики, лелеки, жабки легко ловляться в об’єктив, білки взагалі табунами бігають по горіху прямо біля вікна й годинами позують, а бобрі — ні, неначе заворожені. Так бобер став для disu як не ідеєю фікс, то якоюсь невидимою "сакральною істотою", яку хотілося б побачити вживу хоч раз.

"Мабуть, якось треба забути фотик і походити, аби бобер дав про себе знать", — жартома подумала disu, тримаючи обома руками фоторужжо. — "Навряд чи сьогодні пощастить відзняти щось путнє, ще й напарника взяла з собою, буде шуміти й відлякувать не лише місцевих ханиг, а й усяку дику живність". Ходіння понад річкою поміж чагарників, верболозу, якихось клеників, "місць для пікніку" й ямок зі сміттям подарувало кілька відносно цікавих фоточок із мальками в воді, мохом, болотними півниками, свійськими гусями, червоно-чорними клопами-москалями та іншою буденною флорою й фауною. Жодного захудалого вужика чи полоза, не кажучи вже про бобра, на очі не траплялося. Супутник почав натякати, що пора вже валити йти робити шашлики з медом, однак якась невідома (чи відома?) сила вела disu далі вздовж русла.

Біля самої води мандрівники узріли пару свіжопогризаних осик. У душі disu зажевріла надія й додалося сил. І от раптом за надцятим зворотом на протилежному боці disu узріла... ТАК! ЙОГО!

На маленькому клаптику піску розлігся жирний бобер і чухався об ґрунт. Мабуть, його допікали якісь комахи. Плаский хвіст стирчав, неначе робоча частина бензопилки або чудернацька ласта. "Афігєть!!! Камера!!!" — вчасно згадала disu й швидко почала робити знімки.

Коли disu наздогнав супутник, бобер помітив людей і швидко скочив на ноги лапи в позу сторожа. При цьому хвіст кумедно лежав на землі між задніми перетинчастими лапами.



Оцінивши загрозу як середню, за кілька секунд він не спіша стрибнув у воду. disu не втрачала час і строчила фотиком як кулеметом. Відпливши на середину річки, бобер нирнув, на прощання махнувши своїм гребним хвостом. Само собою, азарт разом із виділеними гормонами не покинув так просто фотомисливців, і вони пішли за бульками, які випускав під водою бобер. Так вони дійшли до широкої труби, що спускалася з берега й була занурена в річку. У трохи каламутній воді було помітно, як велика тушка запливла у трубу. "Усьо, попався! Мабуть, там у нього дітки. Наступного разу зайдемо з протилежного боку!"

День уже вдався. "Щось мені це нагадує. Десь я вже читала щось таке. Шолє купити лотерею?" — Усміхнулася disu й відклала цю дію на вечір, коли вони доїдуть додому в Ангуїлью.

По дорозі до дачі трапилися пару вужиків, один полоз проплив по річці. "Хіхі, що це вони всі повилазили? Коли йшли сюди, нікого не було." Пролетівший над городами лелека з чимось великим у дзьобі нагадав disu про одну важливу річ, яка майже не виходила з голови вже кілька місяців.

Шашлики були готові до вживання, коли з Ангуїльї раптом подзвонили й повідомили радісну новину, що своєю значимістю перекрила й вужиків, і стрьомних бджіл, і тюльпани, й навіть зубатого бобра. "Новий етап!"