Замітки любовна лірика

Замітки з міткою «любовна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

*********************

Лондон… Берлін… Париж…
Кава… шампанське… чай…
Слухаєш… звеш… летиш
знову за небокрай.

Повість… новела… вірш…
Пісня… соната… звук…
Небом й землею між
серця спинився стук.

Сонячно… вітер… грім…
Вечір… світання… ніч…
Плачеш, смієшся, втім
зовсім не в цьому річ…

Сотні чужих країн…
Фарби…акорди… па…
Лондон… Париж… Берлін…
Тільки тебе нема…

Коментарі: 32

Oliviya

ще раз про любов )))

21.06.10, 22:13
любовна лірика, мої вірші

Не чуєш, не бачиш, а серце впивається солодко,
Душа відчуває, думки шаленіють у мить…
Ніякі скарби, діаманти, перлини чи золото
Не можуть зрівнятися з тим, що у серці щемить.

І хай буде світ дощовим чи холодним і вітряним,
Та лиш як любов у серденьку без краю і меж,
То стане вона світлом, сонцем, зорею, повітрям тим,
Яке до схочу ти вдихаєш, яким ти живеш!

Коментарі: 20

Oliviya

Моєму Сонечку

Сонце — не сонце, вітер — не вітер,
Щастя, — не щастя, коли ти не мій.
Ніжністю серця, полум’ям літа,
Пристрастю ночі, загадкою мрій

Я тебе знову цілую… і кличу…
Кожної миті згоряю до тла…
Знову твоє я малюю обличчя,
Очі твої… Скільки ж в них є тепла!

Знову крізь відстань тебе обіймаю,
Шлях прокладаю до тебе з надій.
Я так люблю!!! Тільки, Сонечко, знаєш
Сонце — не сонце, коли ти не мій…

Коментарі: 54

Oliviya

Не буду

Я більше не боюсь твоїх очей.
Перегоріло. Попелом у тиші
Всі почуття недоспаних ночей,
Яких відрікся ти, мене убивши.

Не знаю. Може не кохала я? –
Кохання ж бо не може спопелитись…
А я душею більше не твоя,
Хоч так хотіла серцем твоїм битись.

Я так хотіла стати твоїм сном,
Ридала від безсилля щось змінити,
А ти кохання залишив за склом,
Щоб я дивилась й не змогла зігріти…

Я стільки в сонця випила весни,
Та все дарма, тебе не розтопити…
Як хочеш, зрадницею ти мене назви,
Та більш не буду я тебе любити…

Коментарі: 55

Oliviya

Запроси мене на чашку чаю.

Запроси мене на чашку чаю.
Та не дуже чаруй лиш, вважай,
А то раптом ще я закохаюсь
У такий ароматний твій чай.

І тоді я вкраду в тебе спокій:
Без запрошень приходити я
Буду знову і знову, аж поки
Не напою свої почуття.

Чи дзвонитиму ще опівночі,
Бо вмиратиму просто і все,
Якщо чаю гарячого схочу
Й тебе з’їм, якщо не принесеш!

Запроси мене. Я без вагання
З задоволенням прийду на чай.
Не чаруй лиш, бо справжнє кохання
Незрівняний з придуманим рай!

Коментарі: 50

Oliviya

Як скучила!

Ну привіт, мій хороший… Нічними шляхами
Ось і знову зустрілися ми на папері…
Відчуваєш – знов запах дощів в атмосфері…
Я вже скучила так за твоїми словами…

Відчуваєш? Знов літніх ночей аромати
Чебрецями, волошками, маками п’яні…
Як же добре тонути в твоєму бажанні,
Що в гармонії звуків зуміла я вкрасти…

Як живеш? Чи блукаєш як я серед неба,
Коли місяць палаючий зваблює зорі,
Коли пристрасті стільки в нічному просторі,
Що у полум’ї топиться стежка до тебе?!

Як же скучила я за твоїми устами,
Що веселково-срібними нотами ллються…
Напівсказаним подихом в серце ввірвуться
Твої ніжні обійми і димом розтануть…

Розкажи… помовчи… – не важливо… З жагою
Буду тишу твою чи слова спрагло пити,
Так як я не посміє ніхто вже любити…
Мій хороший, як скучила я за тобою!..

Коментарі: 65

Oliviya

Люблю

Я страшенно люблю так тебе,

моє Сонце,

Я несу тобі серце своє

на долоньці,

Я несу тобі мрій вечори

і світання,

Зорепадами всі свої сни

і бажання.

Я тебе поцілую дощем

чи вітрами

І попрошу у райдуги ще

щастя гами,

Фарб попрошу для тебе в гаїв

веселкових,

В мелодійних пісень солов’їв –

нот любові,

Я для тебе засвічу зорю

у віконці…

Просто дуже тебе я люблю,

моє Сонце!

Коментарі: 37

Oliviya

Не снись мені

Не приходь до мене, не зови,
Не чекай, як мрії сном озвуться.
Ми ріки одної береги –
Поруч, але так і не зійдуться.

Не цілуй мене зорею в снах,
Не дивись на мене ніжно. Знаєш
Я тебе люблю безмежно й так,
Хоч з тобою в снах лиш зустрічаюсь.

Заховали сотні грізних міст
В сірій метушні тебе від мене,
І ніхто мені не відповість,
Як знайти твій слід в цій тьмі шаленій…

Не приходь до мене більше в сни,
Мріяти дарма… Нам вдвох не бути,
Та з тобою поруч я завжди,
Навіть як тебе не досягнути…

Коментарі: 36

Oliviya

Дотанцюй...

Бережи.

Серце наче кришталь –

розбивається легко.

Бережи.

Бо розколиться грань

у душі від образ.

Не спіши.

Дотанцюй долі вальс,

Рай відчуй, а не пекло.

Не спіши.

Бо не буде, на жаль,

шансу другого в нас.

Коментарі: 36

Oliviya

Лиш дощ...

В місті сірому, наскрізь промоклому
Ти стояв скам’янілим ангелом.
У дощі, від жасмину солодкому,
Так безжально вона вже танула.

«Не чекай, – лиш крізь дощ усміхалася, –
Не приходь більше в сни примарами», –
Й просто зникла, а в серці зосталася
Тим дощем з грозовими хмарами…

Ти не був випадковим коханцем їй,
А володарем мрій, що снилися,
То чому ж тоді так в зливі глянцевій
З рук твоїх вона вільно вирвалась?

Ти так хочеш, щоб краплі пророчили,
Що не стане ця мить розлукою,
Ти чекаєш на неї ще ночами,
Та у серце лиш дощ знов стукає…

Коментарі: 36