Проїздивши цілий день у громадському транспорті, маю декілька висновків:
1. Без алкогольного коктейлю у цьому суспільстві жити неможливо, так можна і спитися.
2. Люди здебільшого хороші, патріотично налаштовані. Сьогодні у 113 маршрутці всі разом виховували бабуню, що "нє панімала" мою українську. Її останнім аргументом було "сталіна на вас нєту".
3. Я геть не знаю номери маршруток і що куди і як їде, дякую добрим людям, що допомагають.
4. Водії маршруток - реальні вбивці та психи. Їздять гірше за мою подружку Іруньку та ображають пільговиків. Я сьогодні двічі платила за пенсіонерів, щоб їх не висадили.
5. Перетерплю і звикну, тут не так і погано, як здавалося. Просто треба бути позитивною та правильно розраховувать час.
6. Нині їду в Новік по Правді та пишу цю фігню. А вдома ще борщ не варений.
Цьомки! Все буде Україна! ПиСи. Треба пити імбирний чай частіше, люди чхають та кашляють, не прикриваючись.