Бизнесмена Евланчика уличили в подделке документов при получении английского паспорта.

Намедни в столице Украины, возле посольства Великобритании на Десятинной улице состоялся пикет активистов и общественных деятелей в поддержку матери двоих детей Марины Кутеповой, отец которых, бизнесмен Сергей Евланчик не дает им видеться, более того, незаконно вывез малолетнего сына за пределы страны без согласия матери.

Десятки неравнодушных людей – знакомых, соседей, простых киевлян,  пришли к стенам посольства поддержать отчаявшуюся мать в ее борьбе за собственные права и права своих детей.

Журналисты поинтересовались у  активистов, в чем суть этой акции, и почему пикет развернулся именно у стен посольства Великобритании.

Роман Дорийчук, правозащитник,общественный деятель: «Чому ми зібрались саме біля посольства Великобританії – тому, що ситуація, яка всіх нас тут об`єднала, порушує законодавство як України, так і Великобританії.

Справа в тому, що батько дітей Марини Кутєпової,  відомий бізнесмен СергійЄвланчик, ще у 2013 році незаконно отримав паспорт громадянина Великобританії. А півроку тому він незаконно, без дозволу матері, вивіз старшого сина на територію Великобританії. Але ж є рішення суду, де чітко сказано, що діти мають проживати в Києві, по вул. Шота Руставелі. То ж маємо факти грубого порушення законодавства не тільки України, але й Великобританії.

Тому у нас є кілька вимог  до посольства. По-перше, перевірити законність надання англійського громадянства пану Євланчику.

За законами Великобританії для отримання громадянстватреба прожити 10 років в цій країні не виїжджаючи, але Євланчикбільшість часу провів в Україні зі своїми дітьми та дружиною. Він ніяк не міг виконати всі умови для отримання громадянства. Отже, надання йому громадянства Великобританіїіз юридичної точки зору є незаконним. В нас є підозра, що десь на рівні чиновників, там де оформлюють документи, була корупційна змова, був хабар, завдяки якому йому вдалося отримати британський паспорт.

Ми офіційно закликаємо шановного посла перевірити наведені факти цієї справи та провести розслідування.

Ми публічно вимагаємо скасування рішення та покарання винних, і в нас не має сумнівів, що ретельна і сумлінна перевірка виявить незаконність надання британського громадянства Евланчику.

В нас є заява, де викладені всі факти про Євланчика, в якого в Україні був бізнес і де він подовгу проживав зі своєю сім’єю.

По-друге, в нас є інша серйозна претензія.За українськими законами, малолітніх дітей можна вивозити за кордон лише за згодою матері. Марина Кутепова своєї ж згоди на вивіз сина не давала. Тобто, маємо ще одне грубе порушення норм права, а саме – незаконний вивіз дитини закордон без згоди матері.

Виникають питання до органів опіки, до прикордонних служб – як і чому вони допустили фактично викрадення малолітнього громадянина України. Можливо, це був хабар з боку батька, можливо, підробка документів, а можливо і те, і друге разом. Але в такому випадку, не менш гостре питання в нас і до британських служб. Як вони могли допустити незаконний ввіз дитини в країну без згоди матері, без належних документів? Це потребує негайної перевірки і відповідної реакції. Думаю, що міжнародний скандал нікому зараз не потрібний», — прокомментировал ситуацию правозащитник.

Во время акции перед митингующими сновал некий молодой человек с мегафоном, выкрикивавший абсурдные лозунги и пытавшийся сорвать пикет, заглушить голоса выступающих.Как удалось выяснить, это был человек Евланчика, который уже давно всюду преследует Марину Кутепову, срывает пресс-конференции, ведет себя неадекватно. Так, на последней пресс-конференции матерей, пострадавших от действий бывших мужей в УНИАН он пытался с помощью креста «изгонять из участников злых духов», пока его не забрала милиция.

«Этот молодой человек, который пытается сорвать наш пикет – Сергей Медяник, нанятый бывшим супругом. Он буквально преследует меня повсюду, кидается под машину, не дает мне проходу, – рассказала журналистам Марина Кутепова. – Но это меня не остановит, и я выведу бывшего супруга на чистую воду и заставлю его вернуть в Украину моего сына.

Я требую от британских властей отреагировать на мое заявление и признать выдачу Евланчику паспорта незаконной!

Когда Евланчик в 2013 году получал гражданство, он подтасовывал и подделывал факты проживания на территории Великобритании, используя знакомых и друзей, которые проживают там. Если службы Великобритании проверят пересечение границы господиномЕвланчиком, они тут же увидят его реальные сроки пребывания на территории Великобритании!

Официально заявляю, что с 2004 по 2015 год мы с мужем постоянно жили в Украине, и по закону он никак не может претендовать на получение  гражданства Великобритании.

Сейчас бывший супруг поменял все телефоны и не позволяет детям мне звонить, он не реагирует на мои призывы к нему дать возможность встречаться с детьми, при этом врет, что это я сама избегаю таких встреч. По решению суда, дети должны проживать в Киеве на Шота Руставели, и у меня должен быть свободный доступ к ним. Однако бывший супруг нарушает все законы и правила, и делает все, чтобы вычеркнуть меня из жизни моих детей. Если бы он их любил по-настоящему, он бы ни за что так не поступил. Я уже полгода не могу увидеть своих детей, хотя дочь и находится здесь в Украине.Я душой чувствую, как они страдают, и это разрывает меня на части. Любой психолог расскажет, что без матери малолетним  детям очень тяжело, это серьезный стресс для них и колоссальный удар по психике. Но я не собираюсь сдаваться, меня поддерживают близкие люди, я знаю, что правда и закон на моей стороне, и верю, что мои дети ко мне вернутся.

Я надеюсь, что наше дело вскоре передадут из апелляции в Верховный суд, и высшая инстанция разберется во всех нюансах, и вынесет справедливое решение в интересах несовершеннолетних детей, граждан Украины», — поделилась с журналистами своей бедой Марина Кутепова.

Что ж, мы будем внимательно следить за этой ситуацией. Интересно  посмотреть, как поведет себя хваленое британское законодательство, какие действия предпримут английские власти, ведь на лицо грубое нарушение законов двух стран. Вдобавок, в скандале замешаны малолетние дети, что кидает мрачную тень на репутацию британской фемиды и государственный аппарат уважаемого европейского государства.

На месте побывала съемочная группа газеты Наша версия.

Журналисты «Нашей версии» сняли очередной фильм об экс-депутате Александре Дубовом, который, как известно, вынашивает намерениестать президентом Торгово-промышленной палаты Украины.

Фильм называется «Александр Дубовой: за спиной у Родины-матери».

В фильме рассказывается о криминальной биографии Александра Дубового, начиная с 90-х годов; делается акцент на том, как он пришел в большую политику, и кто из политиков оказывал ему благоволение. Значительная часть фильма посвящена методам захвата киевской земли Александром Дубовым, названы имена пострадавших и выброшенных на улицу людей.

Вместе с этим были вскрыты факты финансовой аферы «стоящего на Майдане» Дубового на Киевском бронетанковом заводе во время антитеррористической операции.

Авторы фильма сделали предположение – что произойдет с ТПП Украины, если кресло президента Палаты займет Дубовой.  Главный вывод, к которому пришли журналисты: в новом мире, который строят граждане Украины, таким личностям, как Дубовой, места не будет.

Фильм «Александр Дубовой: за спиной у Родины-матери»  — смотреть онлайн.

Создатели культового сериала «Бригада» не знали, что делать со своими героями. В день, когда Саша Белый победил на выборах, костяк банды просто пустили под нож.

Сценаристы или не представляли, или побоялись представить страну, в которой братва придет к власти. Но в Украине ничего придумывать не надо. Наш народ сполна хлебнул бандитской романтики. Как пример – фигура одесского гопника Саши Дубового. Первые деньги к нему пришли, когда он разгуливал в спортивных штанах по рынку. Обычно за этим следовала торговля людьми и контрабанда. Но криминальную «славу» Дубовому принесли не они, а рейдерские захваты предприятий. Денег у рейдера уже было столько, что он легко купил место в проходном списке раскрученной партии. Когда Дубовой стал депутатом, он явился в парламент в куртке и туфлях из крокодиловой кожи за десятки тысяч евро.

Поначалу коллеги брезговали с ним общаться. Пока не поняли, что Дубовой может быть полезен в самых мерзопакостных делах. Ботая на одной фене с любимчиками Януковича, Дубовой стал своим в компании донецких регионалов. Чтобы войти в доверие к Юлии Тимошенко и Александру Турчинову, Дубовой стал верующим. Хотя до сих пор путает чистый четверг со страстной пятницей. Тем не менее, новые знакомые помогли ему украсть в Киеве целый квартал.

Лежбище Дубового разместилось на Печерских холмах. Аккурат за спиной молчаливой Родины –матери. Чтобы расчистить место для бандитской малины, Дубовой стал уничтожать киевлян. Первой жертвой стала семидесятисемилетняя Екатерина Васильевна Козлова. Боевики Дубового подожгли её дом. Сердце пожилой женщины не выдержало и остановилось, а Дубовой уже распоряжается её землёй, запугивая наследников.

Возле дома другого жителя Печерска Дубовой поставил гроб. И включил траурную музыку. Хозяин не стал испытывать судьбу и съехал на условиях Дубового.

Коломийцев Олег Михайлович работал селекционером в Ботаническом саду. Плодовые деревья, которые он посадил полвека назад в своём саду, охранники Дубового спилили. А под гусеницами экскаватора рухнул отцовский дом пенсионера. Перед этим по поддельной доверенности Дубовой оформил дом и участок пенсионера на свою жену. Экспертиза СБУ подтвердила факт подделки. А девяностолетний старик стал бомжом. Сосед Олега Михайловича Алексей, который взял на себя заботы о дедушке, теперь опасается физической расправы.

После Революции Достоинства Александр Дубовой стал своим для новых властей, однако реализовать коррупционный потенциал ему мешали старые делишки и имидж бандюка. Имея деньги, Дубовой стал мечтать о славе, уважении и почете. В принципе история знает много таких случаев. Однако вместо покаяния, филантропии, финансирования гуманитарных программ, помощи нуждающимся, Дубовой решил сделать последний рывок — захватить Торгово-промышленную палату. Эта авторитетная организация с безукоризненным имиджем, должна по плану Дубового отбелить его и вывести в свет дипломатов, политиков, в респектабельные бизнес круги. За два года Дубовой потратил целое состояние на подкуп «говорящих голов», прокуроров и слабохарактерных членов ТПП. Тщетно. Президиум общественной организации его отверг. Предприниматели не хотят видеть рейдера в своём составе.

Зарубежные дипломаты отказываются подавать Дубовому руку. Генеральный директор Европалаты даже написал письмо премьер-министру Украины. В нем господин Абруцини дал понять, что европейское деловое сообщество — на стороне действующего президента Геннадия Чижикова. А член немецкого Бундестага Карл-Георг Вельман, увидев бесчинства нанятых Дубовым прокуроров и следователей в Торгово-промышленной палате Украины, заявил, что Украина вряд ли получит 30 миллиардов немецких инвестиций при таком отношении государства к предпринимателям.

О поддержке Чижикова и против зарвавшегося Дубового заявили все крупнейшие бизнес ассоциации Украины. Все понимают, во что превратится палата под управлением Дубового и его банды. К сожалению, жажда наживы затмила разум прокурорам и их покровителям из высших кабинетов страны. Они продали палату — кому нужна эта назойливая организация которая не даёт откаты, не участвует в коррупционных схемах, да ещё позволяющая себе защищать бизнес от произвола властей?

С началом войны на Донбассе Александр Дубовой подмял под себя часть военных заказов. Летом 2014 года, в разгар боев, группировка Дубового засветилась на краже тридцати миллионов у Киевского бронетанкового завода. Из-за этого фронт недополучил новые образцы вооружений. Из-за нехватки бронетехники гибли под вражеским огнем украинские герои.

Александр Дубовой  за спиной у Родины-матери творит свои неприглядные дела. В это время украинцы встали на борьбу за новую страну. И нет сомнений, что таких, как Дубовой, ожидает забвение. В новом мире, который строят граждане Украины, дубовым места не будет.

По теме: фильм «Неприступная палата» — смотреть онлайн.

Півтора місяця назад на нашому сайті була передрукована з інших інтернет-видань стаття «Руководитель Торгово-промышленой палаты Украины Геннадий Чижиков пособник ДНР?» (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/), а також фотокопія листа народного депутата України Олександри Кужель до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон. Стаття негативно висвітлювала діяльність керівництва ТПП України з подачі пані Кужель, яка позиціонувала себе як борчиню за права підприємців і захисника держави. А майже через місяць – 4 листопада нинішнього року – представники Торгівельно-промислової палати України запросили журналістів «Нашої версії» на свою акцію протесту, що відбулася перед офісом Національного антикорупційного бюро України.

У рамках свого робочого візиту до України Президент Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс (на фото разом з головою ТПП України Геннадієм Чижиковим) відвідав українсько-кіпрський бізнес-форум, який сьогодні проходив у Торгово-промисловій палаті України. Глава Республіки розповів про активізацію економічного співробітництва між Україною та Кіпром і відмітив особливу роль у цьому процесі Торгово-промислових палат обох держав.

Щоб збалансувати суперечливу інформацію отриману від опонентів, ми опублікували фоторепортаж з місця подій – «У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України» (http://n-v.com.ua/u-kiyevi-vidbulasya-akciya-shhodo-nezakonnogo-vtruchannya-predstavnikiv-derzhavno%D1%97-vladi-u-diyalnist-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-foto/). Однак, адвокат, який здійснює представництво інтересів Торгово-промислової палати України, наполіг, щоб на сайті «Наша версія» було опубліковано більш детальне спростування редакційної статті, а також і листа нардепа Олександри Кужель. Ми ознайомились з претензією представника ТПП України і ретельно дослідили надані нам документи. Отже редакція «НВ» вирішила опублікувати у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України Денисом Ципіним.

Пані Кужель поводить себе так, наче приміряє на себе мантію судді…

Шановний Дмитре!

 Я захищаю інтереси Торгово-промислової палати України та її президента Чижикова Геннадія Дмитровича.

 11.10.2015 року на сайті Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія», де ви є шеф-редактором інтернет-сайту, було опубліковано статтю «Руководитель Торгово-промьішленной палатьі Украиньї Геннадий Чижиков пособник ДНР», яка знаходиться за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/). Стаття повністю дублює факти наведені в прикріпленому до неї листі від 25.09.2015 року за підписом народного депутата Кужель О.В.

 Факти викладені в листі народного депутата Кужель О.В. та в опублікованій статті носять наклепницький характер, є неправдивими, порушує норми моралі, принижує честь та гідність Чижикова Геннадія Дмитровича, як почесного консула Французької Республіки та як президента Торгово-промислової палати України. З приводу розповсюдження наклепницької інформації про Президента Торгово-промислової палати, ми вже звернулися до суду із відповідною позовною заявою.

 Хочу звернути увагу на наступну невідповідність викладеним у статті фактам.

 1. Кужель зазначає: «…зараз пан Г. Чижиков с фігурантом по п’яти кримінальних справах».

 Однак на сьогоднішній день Чижиков Г.Д. не є підозрюваним по жодній кримінальній справі. Крім того, справи, на які посилається Кужель і відкриті на підставі її заяв, зараз вже майже закриті, постійно передаються різним органам та на думку самих правоохоронців не мають жодних перспектив. Отже за гучними звинуваченнями з посиланням на номери проваджень — лише популізм і зловживання правами народного депутата України.

 2. Кужель О.В. наводить у в своєму листі такий факт: «Відразу після анексії Криму пан Г. Чижиков домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені Чижиковим, продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій!, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України».

 Отже в хворобливій уяві Кужель О.В., президент ТПП України Чижиков Г.Д. особисто вирушив до Криму і наказав залишити печатки і бланки в Криму, а потім ще примусив персонал залишитися на роботі і домовився з керівництвом російської ТПП про «здачу» палат.

 Перш за все, слід зазначити, що Кримська ТПП і ТПП міста Севастополь, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», є самостійними юридичними особами, недержавними неприбутковими самоврядними організаціями, які об’єднують юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, та їх об’єднання. А тому втручання в їх діяльність є неприпустимим.

 Російська агресія в Криму, поки що закінчилася анексією територій і захопленням всього, що там було розташовано. А тому, уява депутата, що якісь окремі юридичні особи, які вирішили залишитися на території Криму, мали змогу обирати під якою юрисдикцією їм залишатися?! — є лише свідомою спекуляцією.

 3. Також Кужель О.В. робить висновок: «… і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана Г. Чижикова».

 В чому полягає ця діяльність — Кужель О.В. пише лише опосередковано, спираючись на загально відомі факти, які не мають прямого відношення до Чижикова. Однак через призму бажання депутатки принизити честь і гідність Почесного консула Французької Республіки та президента ТПП України Чижикова Г.Д. сама стає на місце головного ворога України і провідником російського спротиву в регіоні. Ця ганебна безпідставна уява, наклепництво і популізм, притаманні депутату Кужель у всіх питаннях, що стосуються її погляду на ТПП України.

 4. Далі Кужель О.В. зазначає: «внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти Чижикова Г. № 2214000000000216 по cm. 366 КК України».

 Неправдивий характер такого твердження Відповідача підтверджується листом-відповіддю за № 6/ц-445/2 від 30.03.2015 року на мій адвокатський запит від 18.03.2015 року № 182/15 до Головного управління Служби безпеки України щодо наявності у базах даних СБУ відомостей відносно надходження повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень керівництвом ТПП України в період з 01.02.2013 року по 16.03.2015 року, відкриття кримінальних проваджень відносно ТПП України або її керівництва, а також повідомлення посадовим особам ТПП України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у зазначений час. У відповіді зазначено, що така інформація в базах даних Головного слідчого управління Служби безпеки України відсутня. Що стосується зазначеного провадження, то воно дійсно існує на підставі заяв Кужель та інших депутатів, однак розслідування проводилося відносно дочірньої структури ТПП України і на момент складання листа було вже давно закрите. Окремо треба додати, що завдяки діяльності депутатки і її колег, кримінальне провадження проводилося силами кращих слідчих Головного слідчого управління СБУ. Цих слідчих примусили розслідувати справу, яка їм не підслідна, надумана і мала зовсім іншу мету — примусити Чижикова звільнитися за власним бажанням. У позапроцесуальному спілкуванні слідчі казали про образу, оскільки замість захисту безпеки України і придушення тероризму, їх змушують займатися вивченням питання, хто і яким чином склав звичайну бухгалтерську звітність та чи зазначені бухгалтером відомості є правдивими. Врешті-решт справа була закрита.

 5. Народний депутат у своєму листі стверджує: «… президент ТПП України Г.Чижиков, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку — робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного бюджету».

 Такі твердження депутатки начебто підкріплюються наявністю кримінальних проваджень щодо несплати податків ТПП України. Але до цього слід додати, що кримінальні провадження є кричущим порушенням закону і зловживанням правами, оскільки адміністративний суд вже визнав незаконними і безпідставними претензії податкової інспекції. Працівники податкової міліції навіть не приховують, що відчувають тиск з боку керівництва, яке вимагає від підлеглих неналежного об’єктивного розслідування, а дестабілізації роботи ТПП України та створенням загроз кримінального переслідування, щоб керівництво ТПП України змушено було піти із посад, звільнивши місце для рейдерів.

 6. Кужель О.В. стверджує: «за дорученням пана Чижикова Г. було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди».

 Перш за все, слід зазначити, що відповідно до листа-відповіді Міністерства закордонних справ від 30.09.2015 року № 913/36-172/3-1385, наданого на інформаційний запит ІА «»Центр Конфліктології і Права», вбачається, що штатна консульська установа Східної Республіки Уругвай в Україні відсутня. Жодного почесного консульства чи консульського архіву на території ТПП України ніколи не знаходилося, а тому звинувачення більше ніж брехливі. Однак з цього приводу було проведено дуже ретельне кримінальне розслідування, в межах якого було встановлено, що зазначений герб був знятий робочими в зв’язку з проведенням ремонту фасаду будівлі, а кабінет був відкритий дублікатами ключів в зв’язку з тим, що упродовж п’яти місяців звільнена з посади віце-президента пані Подолева О.Є. не виконала свого обов’язку звільнити робочий кабінет від власних речей.

 Отже лист Кужель містить лише наклепницькі твердження і бажання народного депутата за будь-яку ціну і будь-яким способом опорочити честь і гідність достойної і порядної людини.

 Ці та інші аргументи дають достатньо підстав вважати, що опублікована Вами стаття містить неправдиву та неперевірену інформацію, яка не ґрунтується на правдивих фактах та носить наклепницький характер.

 Відповідно до статті 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Стаття 28 Конституції гарантує кожному право на повагу до його гідності.

 Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

 Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Частиною 7 вказаної статті визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

 Згідно з частиною 2 статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності.

 У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» під масовою інформацією розуміють інформацію, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

 Положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначає одним із основних принципів інформаційних відносин достовірність і повноту інформації.

 Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

 Публікуючи статтю на сайті «Нашої версії» редакція не перевірила інформацію, що містилася в листі Кужель О.В.

 Пропоную Вам в досудовому порядку:

 — визнати викладену інформацію в статті від 11.10.2015 року за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/) — стосовно Чижикова Г.Д. недостовірною;

 — спростувати цю інформацію опублікувавши іншу статтю, яка повністю спростовує всі викладені неправдиві факти.

 В іншому випадку, буду вимушений в інтересах мого клієнта, звернутися до суду в порядку ч. З ст. 297, ч. 2 ст. 299 Цивільного кодексу України з позовом про захист його честі та гідності, ділової репутації.

 Крім того, ТПП України готово надати правдиву інформацію з приводу зазначених вище подій та документи, а також не заперечуємо проти проведення об’єктивного журналістського розслідування зазначених вище подій.

 Сподіваюсь на Вашу розсудливість та швидке реагування.

Особливості національної толерантності

Тож редакція «Нашої версії» дотрималась усіх вимог, передбачених у відповідних статтях Конституції України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про інформацію», надавши слово іншій стороні конфлікту.

Більше інформації тут: http://n-v.com.ua/nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dexto-z-%D1%97%D1%97-koleg-mozhut-postati-pered-sudom/

Ліворуч на фото Надія Гамрат, а праворуч Марія Дудзяк, яку зробили покійною депутати Солянуватської сільської ради Старосамбірського району Львівської області

Поїздку до Старосамбірського району журналістів «Нашої версії» спричинило звернення Громадської організації «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» із проханням допомогти жителям села Солянуватка відстояти своє право на користування земельними паями. Ці земельні пайові частки знаходяться на 135 га, що входять до території Солянуватської сільської ради. Але в тому-то й полягає проблема, що далеко не всі селяни знають, де саме ці частки і чому їм не виділять землю в натурі?

 Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі

А ще у зверненні громадських активістів с. Солянуватки було поставлено ряд риторичних питань, пов’язаних з порушеними правами односельців.

Зокрема, жителі Солянуватки хочуть почути від голови сільради Василя Івашка

та землевпорядника Василя Кузяна відповіді на наступні запитання:

— чи передавалися землі пайовиків в оренду без їх відома;

— чому для декого з односельців договори оренди пайової землі складено з порушеннями кримінального характеру — на окремих заявах і договорах поставлені підроблені підписи;

— чому договори оренди, складені у 2013 році, були зареєстровані у Солянуватській сільраді лише в 2014 р.;

— чи в повному обсязі здійснювалася оплата за оренду пайової землі;

— чому пайова земля використовується у 2015 році без продовження терміну дії договорів оренди;

— чому в Солянуватській сільраді заважають людям оформляти спадщину на земельний пай, затягуючи або й зовсім відмовляючи у видачі необхідних для того документів;

— як пояснять у виконкомі сільради той факт, що в оренду, окрім пайових наділів, віддано землі села без проведення громадських слухань і взагалі зробили це таємно від людського загалу?

Перш ніж завітати до Солянуватської сільради, аби зробити спробу отримати відповіді на вищезазначені питання, ми зустрілися з представниками ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади», де нам показали конкретну заяву про порушені права двох жителів цього села. Ось що пише її автор на ім’я голови громадського об’єднання:

«Прошу Вашої допомоги у вирішенні питання щодо моєї частки земельного паю та паю М.М. Лішкович, яка доручила мені зайнятися переоформленням спадщини після смерті її чоловіка В.Лішковича та її свекрухи Г.Лішкович. Паї знаходяться на землях Солянуватської сільради. 1 липня 2013 року був складений договір без мого відома про оренду моєї земельної частки паю з фірмою «Агро Л. В. Лімітед», а також мій підпис на договорі є підробленим. Землевпорядник сільради В.В.Кузян зробив це власноруч. Договір цей був складений на один рік, а його продовження ніхто зі мною не узгоджував, однак землею користуються і нині. Кошти за оренду паю мені були виплачені не повністю, як зазначено у договорі. Паї В.Лішковича та Г.Лішкович працівники сільради самовільно віддали в оренду, а кошти за це поступають невідомо кому. Таких прикладів у селі багато. Декого з власників паїв уже немає серед живих, а їхні паї використовуються орендарем. Мало того, спадкоємцям не дають скористатися паями, що по праву належать їм, так ще й не сплачують за них орендну плату. На мою думку, відповідальні працівники Солянуватської сільської ради відділи землі в оренду більше, ніж було виділено під паї. Прошу Вас посприяти в організації інвентаризації всіх земель Солянуватської сільської ради, а також перевірити законність передачі пайових земель в оренду. 05.06.2015 р. Н. Гамрат».

«Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі» — це  вислів 16-го президента США Авраама Лінкольна, осмислений усім його життєвим і державницьким досвідом, — каже один з активістів місцевого громадського об’єднання Ігор ЛУЦЬ. — Однією з перших цю істину засвоїла наша односельчанка Надія Гамрат. Вона безкомпромісна до місцевих бюрократів, корупціонерів та хабарників. У неї загострене почуття справедливості і вона сміливо добивається правди, хоча неодноразово отримувала погрози. До речі, чоловік Надії — Андрій цілком підтримує дружину, бо й сам такої ж удачі і чолов’яга не боязкого десятка.

Так, недарма, напевне, односельці — з тих, хто симпатизує Н. Гамрат — звуть її соленуватською «Надією Савченко». А це, погодьтесь, дорогого варте, коли просту селянську жінку з передгір’я Карпат порівнюють з Героєм України, однією з тих, кого по праву вважають символом Революції Гідності.

Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть Вам клопоту і не вразить вас…

Надія Гамрат на прийомі в сільського голови Василя Івашка

Надія Гамрат — корінна жителька Солянуватки, як борець за правду вона постійно перебуває під загрозою помсти від місцевих управителів та їхніх посіпак. Цікавимося у Надії, в чому вона черпала наснагу, вступаючи в почасти далеко нерівний бій зі зграєю місцевих корумпованих чиновників та прислужниками з правоохоронних структур Старосамбірського району? Чи не приходило на думку, мовляв, а що мені з того клопоту?

— Ви знаєте, іноді охоплював відчай, чи варто витрачати час та нерви на боротьбу з негідниками, що згуртувалися в кругову поруку і чинять свавілля тут, у нашому селі, і в усьому районі. Але як подивишся на стареньких односельчан, які терплять наругу від місцевих держиморд, то й подумаєш, якщо їх не зупинити, то й не лише нам, а й нашим дітям доведеться зазнавати такого ж безправ’я.

Щоб пояснити свою поведінку у подібних обставинах, я хочу розповісти притчу про мишоловку, яка назавжди запала мені в душу. Одного разу миша помітила, що господар ферми поставив мишоловку. Вона розповіла про це курці, вівці і корові. Але всі вони відповідали: «Мишоловка — то твої проблеми, до нас вона ніякого відношення не має!».

Трохи пізніше в мишоловку потрапила змія — і вкусила дружину фермера. Намагаючись її вилікувати, дружині приготували страву з курки. Потім зарізали вівцю, щоб нагодувати всіх, хто приїхав відвідати хвору. І, нарешті, закололи корову, щоб гідно нагодувати гостей, котрі прибули на похорон дружини фермера. І весь цей час миша спостерігала за подіями через дірочку в стіні і думала про речі, які ні до кого «ніякого відношення не мають»!

Мораль цієї притчі така: «Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть вам клопоту і не вразить вас».

Створення громадського об’єднання в Солянуватці і стало свідченням того, що його активісти перейнялися ідеєю цієї моралі.

Незабаром вони зв’язалися з рядом громадських об’єднань Києва і попрохали у них консультативної та юридичної допомоги. Адже місцеві адвокати не бажали братися до справ, які вважали заздалегідь програшними. Одні з них на собі відчули як то змагатися з місцевим ОПГ у складі окремих співробітників міліції, прокурорських та суддів, тому уникали протистояння з місцевим «Спрутом». А інші дипломовані захисники обрали шлях співробітництва з цим кланом. Словом, захисту від таких адвокатів у серйозних справах годі було й чекати.

Столичні громадські активісти і адвокат Наталія Ковальчук порадили членам місцевого ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» звернутися до народного депутата України Ірини Суслової з проханням допомогти встановити справедливість і поновити порушені права жителів Солянуватки, повернувши людям змогу розпоряджатися своїми земельними паями.

23 червня 2015 року Ірина Суслова направила депутатське звернення до прокурора Львівської області Романа Федика, в якому виклала всі факти порушень. Звернення було спрямоване також до Держінспекції сільського господарства у Львівської області та обласного ГУ МВС України.

Народний депутат України Ірина Суслова

Враховуючи підтвердження порушень земельного законодавства, Держінспекція сільського господарства спрямувала клопотання до Солянуватської сільської ради про скасування рішення щодо надання в оренду ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» земельних ділянок площею 47,42 га. Також, у зв’язку з відмовою ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» у наданні матеріалів для перевірки законності укладання договорів оренди земельних ділянок з жителями села Солянуватка, інспекція направила матеріали про відмову в проведенні перевірки до Старосамбірського РВ ГУМВС України у Львівській області.

А вже 08 липня 2015 року було розпочато кримінальне провадження за ст. 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»).

Окрім того, у зв’язку з підтвердженням Держінспекцією сільського господарства у Львівській області порушень земельного законодавства Солянуватською сільською радою, рішення останньої про виділення понад 47 га земельних паїв в оренду приватному підприємству призупинено. Наразі в Старосамбірському РВ ГУМВС України триває слідство. Про це член політради партії «Воля», народний депутат Ірина Суслова повідомила на партійному сайті громадян України, і активістів Солянуватки зокрема: «За моїм депутатським зверненням було розпочато кримінальне провадження за фактом підробки документів посадовими особами ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та порушення земельного законодавства на території Солянуватської сільської ради. Партія «Воля» вимагає, аби незаконне рішення цієї сільради було скасоване, а землю повернули людям. Місцева влада повинна нарешті усвідомити, що громада потихеньку вчиться відстоювати свої права і часи безкарності вже минули», — наголосила народний депутат.

Ірина Суслова в рамках своїх депутатських повноважень пообіцяла контролювати перебіг цієї земельної справи та обіцяє громаді села Солянуватка домогтися від сільської ради виконання вимог земельного законодавства.

Суворість законів пом’якшується необов’язковістю їх виконання

Так видатний письменник-сатирик Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін понад століття тому затаврував ганьбою царсько-російську дійсність. Але на превеликий жаль, це ж можна сказати і про ситуацію в нашій незалежній Україні. У нас, як стверджують фахівці, Верховною Радою прийнято дуже непогані закони, бо більше як два десятиліття ми фактично користувалися, наприклад, ще совковим КПК. Однак, змінивши цей кодекс, в Україні не помінялися ті, хто відповідає за «обов’язковість його виконання».

Добре, що депутат Ірина Суслова перейнялася проблемами селян Старосамбірського району і зрушила з місця те, що мало робитися само собою, якби міліція та прокуратура дотримувалася тієї самої«обов’язковості виконання законів».

Взагалі-то ми обираємо депутатів до парламенту, аби вони готували й удосконалювали українське законодавство та жорстко контролювали його виконання. Тому зараз у нардепа І.Суслової є всі підстави, щоб спитати у прокурора Львівської області Романа Федика, чи може він примусити виконувати закони працівників міліції і прокуратури Старосамбірського району.

Старший слідчий Старосамбірського РВ майор міліції Василь Голубець

Так, старший слідчий СВ Старосамбірського РВ ГУ МВС України у Львівській області майор міліції В. Голубець фактично саботує здійснення досудового розслідування справи, що внесена до ЄРДР за № 12015140320000383 від 08.07.2015 року.

Власне, про це йдеться в адвокатському запиті Наталії Ковальчук до народного депутата України Ірини Суслової. Зокрема, Н. Ковальчук повідомляє:

«Гамрат Надія Ярославівна визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та допитана… Гамрат Н.Я. вказала, що їй стало відомо про те, що між нею та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Орендар) в особі Груци Мар’яни Романівни було укладено Договір оренди землі від 01 липня 2013 року і що відповідно до умов вказаного договору в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,3 га. Однак вказаний Договір Гамрат Н.Я. не підписувала і в договорі стоїть не її підпис, а підпис землевпорядника Солянуватської сільської ради Василя Кузяна.Однак, з огляду на те, що потерпіла Гамрат Н.Я. вказала, що землевпорядник Кузян В.В. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України, станом на 19.08.2015 року перевірку вказаного факту слідчим не було призначено ані почеркознавчої експертизи, ані відібрано зразків почерку у потерпілої, а також не проведено одночасного допиту кількох осіб, а саме — Гамрат Н.Я. та Кузян В.В. Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Однак, порушуючи вказані норми закону, слідчий не проводить по справі необхідні процесуальні дії, що призводить до порушення розумних термінів проведення досудового розслідування та порушення законних прав й інтересів потерпілої й інших учасників кримінального провадження».

Адвокат просить народного депутата «допомогти активізувати досудове розслідування» у цьому кримінальному провадженні. А як на нашу думку, то депутату Ірині Сусловій треба було б звернутися із запитом ще й до Генпрокуратури України про неналежне професіональне ставлення до своїх обов’язків прокурора області Романа Федика. Інакше він мав би ініціювати звільнення з посади прокурора Старосамбірського району пана Лупака, який не слідкує за дотриманням законності на ввіреній йому території, не кажучи вже про старшого слідчого майора міліції пана Голубця та його міліцейського керівництва.

А живих вони роблять мертвими…

 Сільський голова Василь Івашко, не маючи аргументів, обзиває рейдерами… журналістів  

Але не тільки вище зазначений злочин не поспішають розслідувати у Старосамбірському районі. У прагненні наживи на чужій власності в тому ж селі Солянуватці керівництво сільради — в особі голови Василя Івашка за сприяння того ж таки землевпорядника Василя Кузяна та ряду слухняних депутатів сільради — віддало у порушення закону не витребувані земельні паї односельців.

Землевпорядник Василиь Кузян жодної  своєї вини не визнає

Про цей злочин є відповідні заяви, але ні міліція, ні прокуратура в Старому Самборі не реагує належним чином. Найбільше, що вони роблять, це приймають так звані «заяви від громадян» — це така їхня шахрайська придумка, аби не вносити відомостей до ЄРДР, а потім з часом таку заяву спускають на гальма і, потерши долоні, ховають папірець до архіву. Не забувши при цьому натякнути івашкам та кузянам (напевне, їх в районі вистачає), щоб «позолотили» долоні, які ховали «наклепи на порядних людей» до міліцейського архіву.

Але те, про що ми дізналися від громадських активістів Солянуватки, не вкладається в жодні рамки здорового глузду. Голова сільради В. Івашко так захопився дерибаном земельних паїв, що «умудрився» разом із землевпорядником записати до списку мертвих абсолютно живих односельчан. А виявили цей злочин з боку відповідальних працівників сільради громадські активісти, вони ж і ознайомили усіх солянуватців з таким «ноу-хау» від Івашка та його посіпак з числа депутатів, які нібито проголосували, покірно піднявши руки, не задумуючись, що вчиняють. Ну, і як тут не погодитися з класиком літературної сатири, котрий сказав: «Є такі люди, до яких просто хочеться підійти і поцікавитися, чи складно їм без мізків жити?».

Як кажуть в таких випадках, напевне, Микола Васильович Гоголь перевернеться в труні, коли дізнається, що сюжет придуманий і поставлений наяву на підмостках Солянуватської сільради переплюнув його «Мертві душі». Павло Іванович Чічіков виявився набагато благороднішим від своїх клонів із Солянуватки, бо він скуповував мертві душі, видаючи їх за живих і мав зиск з того, що шахраював з державою. А його нащадки на Старосамбірщині за мертвих видають живих, обкрадаючи останніх.

Як розповіла нам одна з власників земельного паю та за сумісництвом «покійна» Марія Дудзяк, якось завітала до неї донька і повідомила таку сумну новину. Втім для пані Марії сумним було лиш те, що вона не отримувала гроші чи збіжжя за належний їй пай, бо, хвала Господу, ще жива й здорова.

Марія Дудзяк в повному здравії

Словом, ось із таким багажем інформації та купою запитань ми завітали до Солянуватської сільради. Але цивілізованої розмови з сільським головою Василем Івашком у нас не вийшло. Він оголосив столичних журналістів та громадських активістів-односельців рейдерами, рукою показував на двері і наказував йти геть. Потім голова кричав, що від нас тхне горілкою й перегаром, поривався викликати міліцію, на що ми люб’язно запропонували йому свою допомогу, запитавши: кого набрати? Але Василь Васильович тут же передумав викликати міліцію і зателефонував якомусь своєму патрону (шефу чи босу — як кому подобається), повідомивши того: «вони вже приїхали». Нам не було чути, що абонент відповів Івашкові, але чомусь він знітився, присів на стілець і вже перестав нас виганяти з приміщення сільради. Однак жодного конструктиву в розмові не виявляв, а посилав представників сільської громади і журналістів до суду, мовляв, ідіть і там вирішуйте свої проблеми.

Ні, пане Івашко, проблеми відтепер починаються у вас з подільниками. І до суду доведеться йти вам, можливо за вироком щодо злочинної діяльності на посаді сільського голови. А тим, на чию допомогу ви розраховуєте, буде не до ваших проблем, бо й самим треба думати як врятувати свої дупи, як полюбляють висловлюватись герої американських детективних кінострічок…

Дивіться відео: «Солянуватка. Нескорена Надія»

 Стас ЧЕРКАС,

Дмитро ФЕДОРЕНКО

Ліворуч на фото Надія Гамрат, а праворуч Марія Дудзяк, яку зробили покійною депутати Солянуватської сільської ради Старосамбірського району Львівської області

Поїздку до Старосамбірського району журналістів «Нашої версії» спричинило звернення Громадської організації «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» із проханням допомогти жителям села Солянуватка відстояти своє право на користування земельними паями. Ці земельні пайові частки знаходяться на 135 га, що входять до території Солянуватської сільської ради. Але в тому-то й полягає проблема, що далеко не всі селяни знають, де саме ці частки і чому їм не виділять землю в натурі?

 Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі

А ще у зверненні громадських активістів с. Солянуватки було поставлено ряд риторичних питань, пов’язаних з порушеними правами односельців.

Зокрема, жителі Солянуватки хочуть почути від голови сільради Василя Івашка

та землевпорядника Василя Кузяна відповіді на наступні запитання:

— чи передавалися землі пайовиків в оренду без їх відома;

— чому для декого з односельців договори оренди пайової землі складено з порушеннями кримінального характеру — на окремих заявах і договорах поставлені підроблені підписи;

— чому договори оренди, складені у 2013 році, були зареєстровані у Солянуватській сільраді лише в 2014 р.;

— чи в повному обсязі здійснювалася оплата за оренду пайової землі;

— чому пайова земля використовується у 2015 році без продовження терміну дії договорів оренди;

— чому в Солянуватській сільраді заважають людям оформляти спадщину на земельний пай, затягуючи або й зовсім відмовляючи у видачі необхідних для того документів;

— як пояснять у виконкомі сільради той факт, що в оренду, окрім пайових наділів, віддано землі села без проведення громадських слухань і взагалі зробили це таємно від людського загалу?

Перш ніж завітати до Солянуватської сільради, аби зробити спробу отримати відповіді на вищезазначені питання, ми зустрілися з представниками ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади», де нам показали конкретну заяву про порушені права двох жителів цього села. Ось що пише її автор на ім’я голови громадського об’єднання:

«Прошу Вашої допомоги у вирішенні питання щодо моєї частки земельного паю та паю М.М. Лішкович, яка доручила мені зайнятися переоформленням спадщини після смерті її чоловіка В.Лішковича та її свекрухи Г.Лішкович. Паї знаходяться на землях Солянуватської сільради. 1 липня 2013 року був складений договір без мого відома про оренду моєї земельної частки паю з фірмою «Агро Л. В. Лімітед», а також мій підпис на договорі є підробленим. Землевпорядник сільради В.В.Кузян зробив це власноруч. Договір цей був складений на один рік, а його продовження ніхто зі мною не узгоджував, однак землею користуються і нині. Кошти за оренду паю мені були виплачені не повністю, як зазначено у договорі. Паї В.Лішковича та Г.Лішкович працівники сільради самовільно віддали в оренду, а кошти за це поступають невідомо кому. Таких прикладів у селі багато. Декого з власників паїв уже немає серед живих, а їхні паї використовуються орендарем. Мало того, спадкоємцям не дають скористатися паями, що по праву належать їм, так ще й не сплачують за них орендну плату. На мою думку, відповідальні працівники Солянуватської сільської ради відділи землі в оренду більше, ніж було виділено під паї. Прошу Вас посприяти в організації інвентаризації всіх земель Солянуватської сільської ради, а також перевірити законність передачі пайових земель в оренду. 05.06.2015 р. Н. Гамрат».

«Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі» — це  вислів 16-го президента США Авраама Лінкольна, осмислений усім його життєвим і державницьким досвідом, — каже один з активістів місцевого громадського об’єднання Ігор ЛУЦЬ. — Однією з перших цю істину засвоїла наша односельчанка Надія Гамрат. Вона безкомпромісна до місцевих бюрократів, корупціонерів та хабарників. У неї загострене почуття справедливості і вона сміливо добивається правди, хоча неодноразово отримувала погрози. До речі, чоловік Надії — Андрій цілком підтримує дружину, бо й сам такої ж удачі і чолов’яга не боязкого десятка.

Так, недарма, напевне, односельці — з тих, хто симпатизує Н. Гамрат — звуть її соленуватською «Надією Савченко». А це, погодьтесь, дорогого варте, коли просту селянську жінку з передгір’я Карпат порівнюють з Героєм України, однією з тих, кого по праву вважають символом Революції Гідності.

Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть Вам клопоту і не вразить вас…

Надія Гамрат на прийомі в сільського голови Василя Івашка

Надія Гамрат — корінна жителька Солянуватки, як борець за правду вона постійно перебуває під загрозою помсти від місцевих управителів та їхніх посіпак. Цікавимося у Надії, в чому вона черпала наснагу, вступаючи в почасти далеко нерівний бій зі зграєю місцевих корумпованих чиновників та прислужниками з правоохоронних структур Старосамбірського району? Чи не приходило на думку, мовляв, а що мені з того клопоту?

— Ви знаєте, іноді охоплював відчай, чи варто витрачати час та нерви на боротьбу з негідниками, що згуртувалися в кругову поруку і чинять свавілля тут, у нашому селі, і в усьому районі. Але як подивишся на стареньких односельчан, які терплять наругу від місцевих держиморд, то й подумаєш, якщо їх не зупинити, то й не лише нам, а й нашим дітям доведеться зазнавати такого ж безправ’я.

Щоб пояснити свою поведінку у подібних обставинах, я хочу розповісти притчу про мишоловку, яка назавжди запала мені в душу. Одного разу миша помітила, що господар ферми поставив мишоловку. Вона розповіла про це курці, вівці і корові. Але всі вони відповідали: «Мишоловка — то твої проблеми, до нас вона ніякого відношення не має!».

Трохи пізніше в мишоловку потрапила змія — і вкусила дружину фермера. Намагаючись її вилікувати, дружині приготували страву з курки. Потім зарізали вівцю, щоб нагодувати всіх, хто приїхав відвідати хвору. І, нарешті, закололи корову, щоб гідно нагодувати гостей, котрі прибули на похорон дружини фермера. І весь цей час миша спостерігала за подіями через дірочку в стіні і думала про речі, які ні до кого «ніякого відношення не мають»!

Мораль цієї притчі така: «Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть вам клопоту і не вразить вас».

Створення громадського об’єднання в Солянуватці і стало свідченням того, що його активісти перейнялися ідеєю цієї моралі.

Незабаром вони зв’язалися з рядом громадських об’єднань Києва і попрохали у них консультативної та юридичної допомоги. Адже місцеві адвокати не бажали братися до справ, які вважали заздалегідь програшними. Одні з них на собі відчули як то змагатися з місцевим ОПГ у складі окремих співробітників міліції, прокурорських та суддів, тому уникали протистояння з місцевим «Спрутом». А інші дипломовані захисники обрали шлях співробітництва з цим кланом. Словом, захисту від таких адвокатів у серйозних справах годі було й чекати.

Столичні громадські активісти і адвокат Наталія Ковальчук порадили членам місцевого ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» звернутися до народного депутата України Ірини Суслової з проханням допомогти встановити справедливість і поновити порушені права жителів Солянуватки, повернувши людям змогу розпоряджатися своїми земельними паями.

23 червня 2015 року Ірина Суслова направила депутатське звернення до прокурора Львівської області Романа Федика, в якому виклала всі факти порушень. Звернення було спрямоване також до Держінспекції сільського господарства у Львівської області та обласного ГУ МВС України.

Народний депутат України Ірина Суслова

Враховуючи підтвердження порушень земельного законодавства, Держінспекція сільського господарства спрямувала клопотання до Солянуватської сільської ради про скасування рішення щодо надання в оренду ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» земельних ділянок площею 47,42 га. Також, у зв’язку з відмовою ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» у наданні матеріалів для перевірки законності укладання договорів оренди земельних ділянок з жителями села Солянуватка, інспекція направила матеріали про відмову в проведенні перевірки до Старосамбірського РВ ГУМВС України у Львівській області.

А вже 08 липня 2015 року було розпочато кримінальне провадження за ст. 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»).

Окрім того, у зв’язку з підтвердженням Держінспекцією сільського господарства у Львівській області порушень земельного законодавства Солянуватською сільською радою, рішення останньої про виділення понад 47 га земельних паїв в оренду приватному підприємству призупинено. Наразі в Старосамбірському РВ ГУМВС України триває слідство. Про це член політради партії «Воля», народний депутат Ірина Суслова повідомила на партійному сайті громадян України, і активістів Солянуватки зокрема: «За моїм депутатським зверненням було розпочато кримінальне провадження за фактом підробки документів посадовими особами ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та порушення земельного законодавства на території Солянуватської сільської ради. Партія «Воля» вимагає, аби незаконне рішення цієї сільради було скасоване, а землю повернули людям. Місцева влада повинна нарешті усвідомити, що громада потихеньку вчиться відстоювати свої права і часи безкарності вже минули», — наголосила народний депутат.

Ірина Суслова в рамках своїх депутатських повноважень пообіцяла контролювати перебіг цієї земельної справи та обіцяє громаді села Солянуватка домогтися від сільської ради виконання вимог земельного законодавства.

Суворість законів пом’якшується необов’язковістю їх виконання

Так видатний письменник-сатирик Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін понад століття тому затаврував ганьбою царсько-російську дійсність. Але на превеликий жаль, це ж можна сказати і про ситуацію в нашій незалежній Україні. У нас, як стверджують фахівці, Верховною Радою прийнято дуже непогані закони, бо більше як два десятиліття ми фактично користувалися, наприклад, ще совковим КПК. Однак, змінивши цей кодекс, в Україні не помінялися ті, хто відповідає за «обов’язковість його виконання».

Добре, що депутат Ірина Суслова перейнялася проблемами селян Старосамбірського району і зрушила з місця те, що мало робитися само собою, якби міліція та прокуратура дотримувалася тієї самої«обов’язковості виконання законів».

Взагалі-то ми обираємо депутатів до парламенту, аби вони готували й удосконалювали українське законодавство та жорстко контролювали його виконання. Тому зараз у нардепа І.Суслової є всі підстави, щоб спитати у прокурора Львівської області Романа Федика, чи може він примусити виконувати закони працівників міліції і прокуратури Старосамбірського району.

Старший слідчий Старосамбірського РВ майор міліції Василь Голубець

Так, старший слідчий СВ Старосамбірського РВ ГУ МВС України у Львівській області майор міліції В. Голубець фактично саботує здійснення досудового розслідування справи, що внесена до ЄРДР за № 12015140320000383 від 08.07.2015 року.

Власне, про це йдеться в адвокатському запиті Наталії Ковальчук до народного депутата України Ірини Суслової. Зокрема, Н. Ковальчук повідомляє:

«Гамрат Надія Ярославівна визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та допитана… Гамрат Н.Я. вказала, що їй стало відомо про те, що між нею та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Орендар) в особі Груци Мар’яни Романівни було укладено Договір оренди землі від 01 липня 2013 року і що відповідно до умов вказаного договору в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,3 га. Однак вказаний Договір Гамрат Н.Я. не підписувала і в договорі стоїть не її підпис, а підпис землевпорядника Солянуватської сільської ради Василя Кузяна.Однак, з огляду на те, що потерпіла Гамрат Н.Я. вказала, що землевпорядник Кузян В.В. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України, станом на 19.08.2015 року перевірку вказаного факту слідчим не було призначено ані почеркознавчої експертизи, ані відібрано зразків почерку у потерпілої, а також не проведено одночасного допиту кількох осіб, а саме — Гамрат Н.Я. та Кузян В.В. Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Однак, порушуючи вказані норми закону, слідчий не проводить по справі необхідні процесуальні дії, що призводить до порушення розумних термінів проведення досудового розслідування та порушення законних прав й інтересів потерпілої й інших учасників кримінального провадження».

Адвокат просить народного депутата «допомогти активізувати досудове розслідування» у цьому кримінальному провадженні. А як на нашу думку, то депутату Ірині Сусловій треба було б звернутися із запитом ще й до Генпрокуратури України про неналежне професіональне ставлення до своїх обов’язків прокурора області Романа Федика. Інакше він мав би ініціювати звільнення з посади прокурора Старосамбірського району пана Лупака, який не слідкує за дотриманням законності на ввіреній йому території, не кажучи вже про старшого слідчого майора міліції пана Голубця та його міліцейського керівництва.

А живих вони роблять мертвими…

 Сільський голова Василь Івашко, не маючи аргументів, обзиває рейдерами… журналістів  

Але не тільки вище зазначений злочин не поспішають розслідувати у Старосамбірському районі. У прагненні наживи на чужій власності в тому ж селі Солянуватці керівництво сільради — в особі голови Василя Івашка за сприяння того ж таки землевпорядника Василя Кузяна та ряду слухняних депутатів сільради — віддало у порушення закону не витребувані земельні паї односельців.

Землевпорядник Василиь Кузян жодної  своєї вини не визнає

Про цей злочин є відповідні заяви, але ні міліція, ні прокуратура в Старому Самборі не реагує належним чином. Найбільше, що вони роблять, це приймають так звані «заяви від громадян» — це така їхня шахрайська придумка, аби не вносити відомостей до ЄРДР, а потім з часом таку заяву спускають на гальма і, потерши долоні, ховають папірець до архіву. Не забувши при цьому натякнути івашкам та кузянам (напевне, їх в районі вистачає), щоб «позолотили» долоні, які ховали «наклепи на порядних людей» до міліцейського архіву.

Але те, про що ми дізналися від громадських активістів Солянуватки, не вкладається в жодні рамки здорового глузду. Голова сільради В. Івашко так захопився дерибаном земельних паїв, що «умудрився» разом із землевпорядником записати до списку мертвих абсолютно живих односельчан. А виявили цей злочин з боку відповідальних працівників сільради громадські активісти, вони ж і ознайомили усіх солянуватців з таким «ноу-хау» від Івашка та його посіпак з числа депутатів, які нібито проголосували, покірно піднявши руки, не задумуючись, що вчиняють. Ну, і як тут не погодитися з класиком літературної сатири, котрий сказав: «Є такі люди, до яких просто хочеться підійти і поцікавитися, чи складно їм без мізків жити?».

Як кажуть в таких випадках, напевне, Микола Васильович Гоголь перевернеться в труні, коли дізнається, що сюжет придуманий і поставлений наяву на підмостках Солянуватської сільради переплюнув його «Мертві душі». Павло Іванович Чічіков виявився набагато благороднішим від своїх клонів із Солянуватки, бо він скуповував мертві душі, видаючи їх за живих і мав зиск з того, що шахраював з державою. А його нащадки на Старосамбірщині за мертвих видають живих, обкрадаючи останніх.

Як розповіла нам одна з власників земельного паю та за сумісництвом «покійна» Марія Дудзяк, якось завітала до неї донька і повідомила таку сумну новину. Втім для пані Марії сумним було лиш те, що вона не отримувала гроші чи збіжжя за належний їй пай, бо, хвала Господу, ще жива й здорова.

Марія Дудзяк в повному здравії

Словом, ось із таким багажем інформації та купою запитань ми завітали до Солянуватської сільради. Але цивілізованої розмови з сільським головою Василем Івашком у нас не вийшло. Він оголосив столичних журналістів та громадських активістів-односельців рейдерами, рукою показував на двері і наказував йти геть. Потім голова кричав, що від нас тхне горілкою й перегаром, поривався викликати міліцію, на що ми люб’язно запропонували йому свою допомогу, запитавши: кого набрати? Але Василь Васильович тут же передумав викликати міліцію і зателефонував якомусь своєму патрону (шефу чи босу — як кому подобається), повідомивши того: «вони вже приїхали». Нам не було чути, що абонент відповів Івашкові, але чомусь він знітився, присів на стілець і вже перестав нас виганяти з приміщення сільради. Однак жодного конструктиву в розмові не виявляв, а посилав представників сільської громади і журналістів до суду, мовляв, ідіть і там вирішуйте свої проблеми.

Ні, пане Івашко, проблеми відтепер починаються у вас з подільниками. І до суду доведеться йти вам, можливо за вироком щодо злочинної діяльності на посаді сільського голови. А тим, на чию допомогу ви розраховуєте, буде не до ваших проблем, бо й самим треба думати як врятувати свої дупи, як полюбляють висловлюватись герої американських детективних кінострічок…

Дивіться відео: «Солянуватка. Нескорена Надія»

https://youtu.be/GrPVagRAVZY

 Стас ЧЕРКАС,

Дмитро ФЕДОРЕНКО