В Донецьку все добре
- 15.12.14, 18:03
В минулу п'ятницю, ось, що була, приходжу додому, десь на початку третьої години, оп!, а ліктрічества нема. Думаю, ось щас увімкнуть.Поки поїв, туди-сюди, вже темрява насувається. Пішов на балкон, подивитися, що у сусідніх будинках, машинально батарею мацнув, твоюмать - холодні! І в сусідніх будинках світла нема. З'явилося тільки у пів-восьмої вечора. Десь годин шість-сім не було. Тоді ще подумав, ну це звісно не веєрне відключення, а якась аварія була.
Ага. Сьогодні приходжу в дві години, знов нема ліктрічества! До батарей - холодні! Ах ти сука Пецясеня!
Телефоную в обленерго, кажуть, а це в нас аварійне відключення. Тобто вже не веєрне, а аварійне. Кажуть то невірно називають, вірно аварійне, а не веєрне. Коли з'явиться запитую. Не знаємо. Тицпиздиць! Саме це я сказав в трубу і ніжно поклав ії на місце.
Сам собі кажу, а ну давай я зателефоную на фронт, в Донецьк, родичу. Ну, там де бомби літають, гранати, снаряди, кулі. Де будинки стоять розбиті, вопчім, де війна йде.
Набираю. Ти де, запитую. Та ось, іду в магазин отоваритися. Бурячку там, моркви, гречки, рису, курочки купити.
А ліктрічество у вас є, далі запитую. Є, каже. У нас взагалі за весь час війни не було жодного відключення. Було щось, два рази лампочки блимнули, бесперебійник піскнув, і все. А батареї? Ух, гарячі, клас! Торкнутися не можна.
А в нас, кажу, ось така херня, у темряві сиджу. І в холоді. Та знаємо, відповідає родич. Ми самі нічого не можемо зрозуміти. Тут у нас, ті хто за Україну, дивуються, навіщо ж ці потрохи та сені людей доводять до люті. А ті, хто проти України, зловтішаються, ось бачите, шо ми казали, не проживе Україна без Донбасу. Без нашого вугілля Україні хана.
Може і правда, Україні варто приєднатися до ДНР? Якщо там під час війни люди живуть по-людськи, можна тільки уявити, який там буде Едем після війни.
А ліктрічество ось з'явилося, в п'ять годин.
Спільнота