Рясніє соняшник під тином.
На згріві хворі зібрали`сь.
Жінки, і труд, і спів в долині.
У церкві дзвони загули.
Про вирій най птахи розкажуть.
У церкві дзвони загули.
Солодкі співи скрипка вяже-
вина селя`нин надавив.
М`якшають люде- час збирати.
Вина селя`нин надавив.
Відчи`ньте двері, склепи, хати.
Чекайте жовч останніх злив.
переклад з німецької Терджимана Киримли 
......................................................................................
.
Паскудний кущ у місячному світлі
заворожив гойданням гілок мене-
і я відчув ся зв`язаним, підбитим,
на шабаші відьмачим свідком-жертвой.
.
Пекельні жарти, ґоцалки нечисті
у серці розпалили ватру хтиву.
Мій ріт прияв досвідчені язиччя:
вони війшли в гортань мою сп`янілу.
.
Тропічних висп гурток , чумних тюльпанів
моім губам підставився, піддався.
По пелюсткам слина пахуча лилась.
.
Одна із тих, разючая менада,
взяла мене за плать м`яку, гулялу
і, заголивши, дико закусала.
(мій переклад з німецької-------------------------------------------------------------------------Терджиман
)
-----------------1.-----------------------------------------------------------------------------------------
Я через кинуту кімнату йшов.
...Блакитна ніч.Зірки мерехкотіли.
У полі десь собаки гучно вили;
а вітер злий наскоком дручив холм.
.
Та ось, нарешті! Лихоманка пне
із рота моєго криваві рожи;
тичок росте, тремтить, на жало схлжий;
і крапля крові падає. Паде.
.
Із задзеркальной змієвой порожні
встає лице незнанеє, тотожнє.
У скроню б`є сакральная печать.
.
Колишеться плисована портьєра.
В вікно заглянув Місяць- свідок мертвий.
Нас двоє тут живих. То морда час.
-------------------- 2.----------------------------------
Чоловічки, бабва, нещасненькі потвори-
в блакить і рожи зойко горнете-
прискіпливі, ще й повні непокори,
аж доки смерть паяцтво прибере.
.
Ось тіні ваші- гнівнії прокльони,
а ви- опецькуваті як кущі.
Осінній вітер дме жалобні дзвони.
Палахкотять невдалості свічки.
.
То ваша жисть- омани, борюкання:
Піхвяний Бог хіба благословить.
Зостануться в міжзоряном тумані
останніх слів блукаючі хвістки.
(мій переклад з німецької-------------------------------------------------------Терджиман)
Зів`яло золото годин,
настав брунатно-сірий вечір.
Чабанська мила дудка вмерла-
вона як синьо-сірий вечір,
зів`яле золото долин.
переклад з німецької Терджимана Киримли
Супроти дул шикован є нарід.
Бій барабанів, темні потили`ці.
Кривавий зиз, хода, сталевий брід.
Скорботна ніч. На всіх. Шизофренія.
Тут Єви тінь, червінці красні, гін.
Свята вечеря. Хмара промениста.
Дванадцятьох зібрався ген загін,
кричать ві сні : "О господи, заїсте!"
Святий Хома торкається ноги.
переклад з німецької Терджимана Киримли 
Шибка, з квітками фіранки.
У кімнаті гра орґан.
На паласі- тінів танки;
світло плямами мруга`.
Гілля про`менями грає.
Пляше скуписько комах.
Десь коса травицю крає;
став болотистий запа`х.
Подих чий бентежить мене?
Хутко щурики* летять;
десь там в золоті-безмежжі
тихо падає листва.
Гіля промінь пориває;
світ вечірній здичавів.
Хтось у двері зазирає
на жовтаві килими.
Груші пахнуть медом терпким...
Треба хвірточку закрить.
Голова лихому терпить-
білі ваблять ї зірки.
переклад з німецької Терджимана Киримли
......................1.
Камыш сухой торчит на берегу
реки, что пустошь делит пополам.
Чудной несётся из долины гам;
густой туман окутал тёплый луг.
От ветра под кустом таится кот-
во сне вот так, как он, вопит солдат.
Тяжёлою росой лужок примят;
вот- детский силуэт... стоит ... идёт.
Берёзы там; кусты колючие стоят...
всё в испареньях контуры теряет;
Одно растёт- другое испревает,
а жабы на кувшинках-луковицах спят.
......................2.
Простая прачка, я люблю тебя.
Пусть ток небес омоет златохолст-
в нём рыбка бледная едва блеснёт.
Пусть перелесок жир лица зальёт.
В садах немеет, заблудившись, звон.
Порхает, мелок, оглашённый птах.
Тихонько набухает свя`тый злак.
Облаткой жив пока пчелиный клон.
Приди, любимая! Подёнщик приустал.
В его каморке лучик оброни.
Крадётся вечер, горечью травим.
И лопаются почки. Тут да там.
перевод с немецкого Терджимана Кырымлы
..........1 ..................................................................
Я мріяв про далекий листопад,
моря глибокі і ліси безмежні.
Лунали урочисті словеса...
Я не збагнув зпросоння ,в чом був сенс їх.
.
Я мріяв про високий зорепад,
неясних хихотань блакитне ехо,
німих очей безсилий напввзгляд...
Я не збагнув зпросоння, в чом був сенс їх.
.
То листопад, то зорепад
надходили, тривали, нескінчені.
Відлуння слів, душі таємний знак....
Я не збагнув зпросоння, в чом був сенс їх.
.
............2 ....................................................
У дзеркали душі моєй таємной
пливуть моря ,небачені, туманні,
контрасти фарб наз занавіссю темной,
краї ґотичні , кинуті, незнані.
.
В душі моєй тремтить пурпурне небо
напоєне шаленими сонцями,
сади незбирані, сп`янілі, терплять
засуху самогубчих ароматів.
.
Душі моєї темні ґрані,
фраґменти небезпечной ночІ
пробуджені незнаними пісням,
що силу стало точать.
.
Душа моя у спогадах зникає;
в усьом і вся нанОво ся знаходить;
уходить в ніч, із моря виринає;
пісні глибокі, нескінчені повнить.
...........3 ..........................................................
Я бачив фортеці вогнями пожерті,
і стоси мерзотні укладені часом,
народи на порох і ґравій розтерті,
і все, що існує, щоб скоро зникати.
.
Я бачив богів занурених в ніч,
тендітнії арфи побитиі ґвалтовно-
и новотвори рвались через гній,
нове життя тянулось до сонця.
.
Удень ропухнуть- згинуть в ночі-
траґедия як мир стара...
Відтак заграймо, не змовчим!
.
Життя, несамовитий обіг,
красу і славу укрива
вінком іронії терновой.
(переклад з німецької-------------------------------------------------------------------------Терждиман)
О, Вечер, объемлющий тёмные Хуторадетства
Пруды под Ивами
Полнятся Плачемзаражённым Несчастья
О, Лес, что Очи Устами баюкает
С Ладоней костлявых и голых
Тут Пурпур Замученныхдней совлекаем
О, Близостьсмерти. Позволь нам молить.
Ночью с нею иссякнут едва Поцелуи
Обьятиялюбящих мягкие,
жёлтые, томные Члены.
перевод с немецкого Терджимана Кырымлы
За тобою Осень и Вечер приходят
Синий Ветер меж Веток поёт
Одинокие вечные Воды
Тихо Кры`лами Птица поёт
Отягчая Несчастием Брови
Тонко узко Улыбка поёт
Богъ ли Веки твои изваял
Звёздам- Мрак, ты же ищешь Распятья
Богъ Чело изваял
перевод с немецкого Терджимана Кырымлы
