Сон довжиною в життя.

За життям криється смерть.

Сон із життя в смерть.

Не успієш і оглянутися.

Сон із життя в смерть.

Потрібно успіти проснутися.

             1998 рік.

Нічка на дворі.

Десь по степу бігає кінь.

На небі танцюють зорі.

Мені спати як завжди лінь.

Чумацьким шляхом

В мріях своїх піду.

В далечінь.

А десь по степу,

З вітром на перегонки,

Бігає кінь.

Я люблю ніч.

По сузір’ям її в мріях блукаю.

Десь за темрявою криється таємниця.

Я її відшукаю.

Дмитро Дідківський.

         1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114393/

Троянди красиві квіти,

Та стебла їх в колючках.

Спробуй їх не обережно зірвати.

З’являться рани на твоїх руках.

Дівчата чарівні і ніжні.

Та щирим будь з ними завжди.

Бо серце твоє поранять.

Залишиться шрам на віки.

  Дмитро Дідківський.

            1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114414/

Люди йдуть в ніч.

Відходять в інші світи.

Ніч темна, смерть біла.

Лише два кольори.

Білий і чорний колір,

Символи зла й доброти.

Білий і чорний колір,

Різні два береги.

Я не знаю навіщо,

Але люблю чорний колір.

І як світить в ночі зоря.

Я люблю правду,

А вона завжди зла.

Дмитро Дідківський.

       1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так  http://blog.i.ua/user/730468/114361/

Подивіться як рвуться кайдани.

Надоїло в рабстві нам жити.

На нас рухаються танки.

Тільки нас вже не зупинити.

Хай наші сили не рівні.

Нас нічим вже не залякати.

За ВОЛЮ і НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.

До кінця нам потрібно стояти.

Скільки нас у бою загине?

Скільки нас уже полягло.

Тільки в рабство нас

Вже не вернути.

У імперію де править зло.

        1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114312/

На поляні в лісі

Вогнище палало.

Братів своїх й сестер

Воно зібрало.

Хочу вам сказати.

Перед тим, як вино пити.

Давайте у мирі

І в злагоді жити.

Ми всі злі

Брат на брата з сокирою йде

Так вирішують вони, суперечки свої.

І до чого це все приведе.

Хочу вам сказати.

Перед тим, як вино пити.

Давайте у мирі

І в злагоді жити.

Ми не знаємо що

Зле, а що добре.

Майже всі без Бога живемо.

Але що ми посіємо.

Те і зберемо.

 Хочу вам сказати.

Перед тим, як вино пити.

Давайте у мирі

І в злагоді жити.

Дмитро Дідківський.

Лютий 1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114236/

Вже  світанок вставай.

Вдягайся й додому іди.

Якщо щось не так пробач.

На роботу потрібно іти.

Яка чудова була ніч.

Місяць світив у вікно.

Ми з тобою були на канапі.

На столі стояло вино.

Мене чекає тяжкий день.

Ніхто не в змозі допомогти.

До побачення крихітко,

Й ще раз пробач.

Приходь до мене в ночі.

  Яка чудова  ніч.

Місяць світить у вікно.

Ми з тобою на канапі.

А на столі вино.

Дмитро Дідківський.

31.1.1998 рік.

Російська версія цього вірша звучит так http://blog.i.ua/user/730468/114155/

Не судилося нам разом бути.

Такі вже в нас долі.

Нам тепер у різні вікна.

Світить місяць й зорі.

     Все що було,

     Все пройшло.

     Нам з тобою

     З одного фужеру.

     Вже ніколи

     Не пити вино.

Не іти по одній дорозі.

В дощ, під плащем одним.

Не стояти, на одному порозі.

Був вогонь, залишився дим.

     Все що було,

     Все пройшло.

     Нам з тобою

     З одного фужеру.

     Вже ніколи

     Не пити вино.

    Дмитро Дідківський.

       1998 рік.

Російська версія цьго вірша звучит так http://blog.i.ua/user/730468/114025/

На вічну пам'ять другу В’ячеславу присвячується.

Стоїть могилка в квітах вся.

Наче калина в лузі.

Слава, подивись,

До тебе пройшли друзі.

     Біль в серці, не зарадити нічим.

     Твоя ненька вся в сльозах ридає.

     Та смерть в нас така міць.

      Вона і юних забирає.

До тебе всі сюди прийшли.

Мороз усіх шкребе по шкірі.

Коли смерть прийшла до нього.

Куди дивився ти наш Боже?

     За брата ти був мені.

     З дитинства з тобою ми дружили.

     Всю радість, горе та журбу.

     Завжди порівно ділили.

Слава, приходь у мої сни.

Навчай не брехати, не лицемірити.

Навчай мене тільки добру.

Навчай мене у Бога вірити.

     Прийде час і ти прийдеш.

     Прийдеш, щоб душу мою забрати.

     І з цім змирюся напевно я.

     Перед Богом кожен повинен предстати.

Тільки прошу не підганяй.

Мене схрещувати руки.

Дай часу, щоб мені пройти.

Через всі радості і муки.

     Дай часу в волю пожити.

     Щоб всі свої діла налагодити.

     Щоб марним не було життя.

     І на землі свій слід залишити.

       Дмитро Дідківський.

           1998 рік.

Російська версія цьго вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/113881/

Не знають меж вірші.

І їх не спиниш на кордоні.

Поети захистять світ.

Коли політики не в змозі.

Дмитро Дідківський.

      1998 рік.

Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/