В Луганську місцева організація Партії регіонів ініціює встановлення пам’ятного знаку «жертвам ОУН–УПА».

Хоча від УПА в Луганській області ніхто не постраждав. А от від власовської РОА, від «казачества» — чимало потерпілих.

На Луганщині ще достатньо живе людей, які бачили звірства російських козаків на власні очі, а іноді відчували на власній шкурі. Скажімо, один зі слідчих німецької поліції Краснодону у справі «Молодої гвардії» Михайло Кулєшов від імені козаків писав послання «Рейхсканцлеру Великой Германии, Вождю Европы Господину Адольфу Гитлеру»: «Мы, донские казаки, остатки уцелевших от жидовско–сталинского террора своих одноотечественников, отцы и внуки, сыновья и братья погибших в ожесточенной борьбе с большевиками и замученных в сырых подвалах и мрачных застенках кровожадными палачами Сталина шлем Вам, Великому Полководцу, гениальному государственному деятелю, строителю новой Европы, освободителю и другу Донского Казачества, свой горячий донской казачий привет!»

Логічніше було б ініціювати закладення пам’ятного каменю жертвам донських, кубанських і терських козаків, які під час війни з фашистськими загарбниками у 1941—1945 роках добровільно перейшли на бік ворога та допомагали фашистській Німеччині створювати військові формування, що брали участь у боях із Червоною армією, охороняли військовополонених та проявляли до них особливу жорстокість і садизм, грабували і знущалися над мирним населенням України.