Замітки мої вірші

Замітки з міткою «мої вірші»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Ron Вишиваний

Закляті

Вінок чарівний сплели боги

І поклали на голови двох

Тепер помічені вони

Босими по сих хвилях іти.

Коментарі: 20

Ron Вишиваний

У вишневім саді

В садок вишневий я зайду
Тебе побачу в нім
І зацвіте терен
Волошковими зірками.

На чистім зеленім полі
Почую я тебе
Й вдягнемо терновий вінок
З ніжними теплими гілками.

Коментарі: 7

Ron Вишиваний

Ранок проглядає крізь вузьке віконце...
Ще не затихли зорі-солов'ї. Стріляють,
Мов кулі у похмурі царстві-танці.
Їх чутно у залишку блиску недавньої божевільної ночі.
Чорна кава, яка розлилась тепло по тілу початку дня.
Золоті промінці вусаті годинника-сонця,
Падаючи у чашку густого та ніжного напою,
Стрічають чорненькі зернятка-жучків.
Повільно снуються сонні прохолодні знайомі обличчя,
Щоб усміхнутись гарячьо з горнятка вранішньої кави.

Коментарі: 0

Ron Вишиваний

Він і вона

А світ шумів - черешнями і вишніми,
І тиха радість обнімалася в журбі.
Він захрипло кричав, як він її любить
Вона ж сумно так чомусь мовчала.

А світ тремтів і цвів собі водночас.
Вона вплетала проміні ясні
У велику ріку - сонячного блиску;
Він ж співав черешням восени.

Мерехтливий світ поважно так спливає
Жевріє зорями і грозами рясніє.
Вона вже закохалася давно;
Він також без кохання не сидів.

Бо світ шумів черешнями і вишнями.

Тому що вона колись всміхнулася йому.

Коментарі: 2

Ron Вишиваний

Квіти втеплій кімнаті

Квіти в теплій кімнаті.

Ранкова світить зоря.

У ліжку заплуталась ніжність,

І дрімає собі вона.

Квіти в теплій кімнаті

З вечора вона принесла.

А світло на них виливала

Ранкова й вечірня зоря.

Земля прийняла світлі зерня,

А щоб вони проросли

Їх треба як слід (малювати).

Коментарі: 2

Ron Вишиваний

Літо

Оце вже напевно літо -

наснилося нам,

І сонечко собі жевріє -

ясненько,

заливаючи місто своєю вагою,

мов намальовано якимсь

імпресіоністом.

...Кажу наснилось, бо життя - се сон,

і ми в ньому персонажі,

що також комусь наснились...

Коментарі: 4

Silv@

Ще так багато ненаписаних віршів...

                Ще так багато світлих віщих снів,
                     І радості від сповнення надій,
                          А ніжності... ще так багато днів,
                               Та здійснення таких бажаних мрій.

                Ще так багато посмішок на двох
                     Ділити нам завжди в передчутті
                          Того, чим дарувати може Бог
                               У нашому майбутньому житті.

                Ще так багато кроків до мети,
                     Проте натхнення у тобі живе,
                          Воно дає наснаги далі йти...
                               Таке маленьке ще, та вже – ТВОЄ.

                Ще так багато доторків – цілуй!
                     Того, що так терпляче й довго ждав.
                          Ні слів, не ніжності сьогодні не жалкуй,
                               Щоб завтра не сказати: не додав...

                Ще так багато в значенні "люблю" –
                     І переповнення емоцій на душі –
                          За НАС завжди вклонюсь, прошу, молю...
                               Ще так багато ненаписаних віршів.

Сильва Яна на сервере Стихи.ру