на водітихо собі на водітихо хвильки собі шелестілитихенько жовтим осіннім листочком цвілитанцювали у тихім своїм мерехтіннічовник тихо біг собі по воді... і коли літо трапилось випадковона одній із доріжок стрілися двоєде під високими зірочками росли вечорові темні садивони вкохались у тиху темну тиху тиху водуі побачили в ній такі тихі тихі світи...у човник тихенько вони повсідалисьпроказали молитву тиху своючи то пісеньку дитячу тихенькучи то просто зітхання таке чарівнеповільно сі двоє...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Вінок чарівний сплели богиІ поклали на голови двохТепер помічені вониБосими по сих хвилях іти.

[Приєднана картинка]В садок вишневий я зайдуТебе побачу в німІ зацвіте теренВолошковими зірками.На чистім зеленім поліПочую я тебеЙ вдягнемо терновий вінокЗ ніжними теплими гілками.

[Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка]Ранок проглядає крізь вузьке віконце...Ще не затихли зорі-солов'ї. Стріляють,Мов кулі у похмурі царстві-танці.Їх чутно у залишку блиску недавньої божевільної ночі.Чорна кава, яка розлилась тепло по тілу початку дня.Золоті промінці вусаті годинника-сонця,Падаючи у чашку густого та ніжного напою,Стрічають чорненькі зернятка-жучків.Повільно снуються сонні прохолодні знайомі обличчя,Щоб...

Читати далі...

[Приєднана картинка] А світ шумів - черешнями і вишніми, І тиха радість обнімалася в журбі. Він захрипло кричав, як він її любить Вона ж сумно так чомусь мовчала. А світ тремтів і цвів собі водночас. Вона вплетала проміні ясні У велику ріку - сонячного блиску; Він ж співав черешням восени. Мерехтливий світ поважно так спливає Жевріє зорями і грозами рясніє. Вона вже закохалася давно; Він також без кохання не сидів. Бо світ шумів черешнями і вишнями. Тому що вона колись...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Квіти в теплій кімнаті.Ранкова світить зоря.У ліжку заплуталась ніжність,І дрімає собі вона.Квіти в теплій кімнатіЗ вечора вона принесла.А світло на них виливала Ранкова й вечірня зоря.Земля прийняла світлі зерня,А щоб вони пророслиЇх треба як слід (малювати).

[Приєднана картинка]Оце вже напевно літо - наснилося нам,І сонечко собі жевріє - ясненько,заливаючи місто своєю вагою,мов намальовано якимсьімпресіоністом....Кажу наснилось, бо життя - се сон,і ми в ньому персонажі,що також комусь наснились...

[Приєднана картинка] Ще так багато світлих віщих снів, І радості від сповнення надій, А ніжності... ще так багато днів, &nbsp...

Читати далі...

До кімнати загляне тепла зоряу ліжко вечірнє духм'янехтось покладе дитятко своєказку гарну на добраніч розкажеі ніжні повічка зіллються у сні. До кімнати завітає ранкова веселинкадитятко розплющить свої оченятащось розбудить дотиком їїказка жадана увірветься на деньі запросить в гарячий танок.