хочу сюда!
 

Ирина

32 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-48 лет

Заметки с меткой «стихи»

Над землею.

Над землею.

Над хмарами.

Високо.

Там, де можна

Торкнутися

Янголів,

Чистий всесвіт народжував

Музику,

Джерело

Втаємничених

Символів.

І вона розмовляла

Із зорями,

Дарувала свою

Нерозгаданість,

Із людьми розмовляла,

Із хворими,

І хвороба звалась та –

Закоханість.


09.05.2016

Незабудки.

Вот и лето проходит, Луна проплывает вдали.
Лето северного полушария Земли.
 
Весь наш маленький круглый мир
кружится по орбите вокруг Солнца,
как собака на цепи вокруг будки.
А я смотрю на цветы незабудки.
Незабудки - это такие цветы,
которые растут не за будкой.
За будкой растут лопухи.
 
В той половине орбиты, что осталась позади, было жаркое лето.
А впереди пол-орбиты зимы для северной половины Земли.
 
В будке тепло,
в будке жарко.
А планета всё бежит и бежит вокруг,
и её не жалко.
Она не устанет,
и жаловаться не станет.
 
Будет то холодно, то тепло в домах, сообразно сезону.
Так было и раньше, когда ещё не было ни людей, ни домов.
Так было почти пять миллиардов раз.
Почти пять, ...твою мать!
Надо ли точно считать что было, что есть, что осталось?
 
Умные люди так говорят:
Осталось где-то примерно столько же,
почти пять миллиардов лет.
И привет.
 
Смотришь на небо и думаешь,
не заблудился ли в Космосе я?
Такая вот астрономия.
 
 
Alek Yel-Gor (Partizan07911)
25 августа 2018 года.

Володарі, не смійте йти у тінь

Володарі, не смійте йти у тінь

І назавжди у забутті згубитись,

Відчуйте гнів майбутніх поколінь,

Яким вже не судилось народитись.

Почуйте тих, хто не побачить світ,

Нові стежки не прокладе полями,

Хто по собі не лишить заповіт,

Яскравими не вибухне ролями.

Вони могли зробити те, що ми

Боялись уявити навіть в мріях,

Вони могли здолати тлін пітьми

У відчуттях, реальності, подіях.

Ви вбили їх жагою перемог

Потрібних тільки вашому багатству,

Вас не бентежив біль чужих тривог,

Для вас добро – синонім святотатству.

Так не для вас обійми сновидінь,

Ласкаві, заспокійливі та милі,

Володарі, не смійте йти у тінь!

Дивіться вічно, що ви наробили.


08.05.2016

Люди прячутся за именами

Люди прячутся за именами,

За датами, за словами,

За поступками, за дверями,

Не принуждают их – сами!

Сами в клетки и за заборы,

За обиды моря, за горы,

На улыбки – губ сжатых шторы,

Будто в души их лезут воры.

Будто спрятанный будет вечен.

Или им поделиться нечем?


07.05.2016

Коли я буду зовсім старий

Коли я буду зовсім старий

І розпрощаюся з волоссям,

То трохи навіженим стану,

А може й божевільним зовсім.

Буду змагатись з диваками

Та плутати важливі дати,

А ще за старими бабками

Почну, нарешті, упадати.

Скакати буду по маршрутках

Та з диким криком переможним

Із місць зганяти молодь хутко,

Бо я вже дід, мені все можна.

До лікарів почну відважно

Ломитись, в мене – нетерплячка,

А ще почну щодня уважно

Шукать улюблені болячки.

Оце буде тоді забава,

Яку не скоро ще забудуть!

Але одне мені цікаво –

Чи ти мені жувати будеш?


06.05.2016

Ах, мне не надо славословий,

Ах, мне не надо славословий,

Ношенья на руках,

И радостно стучащей, бодрой крови

В побеленных висках.

Ни радостно-тревожных ожиданий,

Непрожитых времён,

Ни встреч, ни обожжённых расставаний,

Мне нужен только сон.


05.05.2016

Будь вільним!

Будь вільним!

Такі не бояться мозолів,

Такі за день прийдешній –

В рукопашну,

Лише раби

Чужі ламають

Долі,

Бо за свої їм битися

Так страшно.


05.05.2016

В конце весны

В конце весны,

Такой короткой,

Что непонятно стало, где

Она теперь,

Изящной лодкой

Плыл месяц

По большой воде.

Скрипела лодка

И качалась                

На галактических волнах,

И звёзды тускло отражались

В твоих распахнутых

Глазах.

И я ловил

Своей душою

Лучи небесных тех

Огней,

Но это было лишь

Мечтою,

Пустой фантазией

Моей.


05.05.2016

Верба

   
       Володимир Лендич