Дзвінок серед спаленої ночі.Нагадав про забуту думку,Що живе в привабливому світлі. А тепер стукаєтьсяВ гості.Він cтягнув в голову весь смутокЗанедбаних міських вулиць,Що човгають собі у вусіЗ неонової трубки Мобільного телефону.Він ще живе.Він не вмер -Морок,Страх та страшна чорна тиша.Що чекає На кожного сплюндрованогоЗабуттям того,Як потрібно шукати далекуВузьку та тернистуБатьківську дорогу.

Уві сні Він збирався мені щось сказати...Аж тут задзвенів телефон... "Ви ще не спите?""Збираюся..."...а що Він мав сказати, я вже не дізнаюсь....