От не знаю чому так цікаво стає невимовно, коли чую уривки інтелектуальної розмови між приятелями- чоловіками, на тему життя чи відносин, чи тему жінок. Як правило, на такі розмови у мене розгортається велике внутрішнє Вухо, і я починаю або плентатись попереду них, або петляти стежками по боках  все аби почути  Це не будь-які розмови і не що-небудь, розмова інтелектуалів - це такий смачний фрукт   В них нема ніяких боронь Боже матюків, ні, словниковий запас грає всіма барвами і сиплеться як зерна на елеваторі, змістовно і наповнено...

Початок  інтелектуального меду я упустила, поки доганяла їх тихенько ззаду, але по окремих словах впізнала категорію з уловленого мною улюбленого "екзестенціальний" :

 - От поясни мені, чому??!! - питав бородатий у свого друга.

 - Вона щось хоче, а я повинен здогадатись. Ну якщо хоче бананів, то чому не сказати "я хочу бананів", нєєєє.Вона каже- а ти подумай і здогадайся. А як я можу здогадатися, я хіба ясновидець?! - бородань явно  виходив з терпіння.

- Настя, ну скажи уже нарешті що ти хочеш, питаю, а нєєєєєєє....- кипіло в бородатого все.

- От у цьому вся фігова  жіноча суть! - досягнув апогею гнів бородатого.

Я в цей час зосереджено розглядала оголошення про зміну в графіку курсів масажу на стовпі біля дороги, це не заважає  сприймати інформацію з кількох джерел одночасно.

Друг щось тихо сказав бородатому (там ще жінки ішли попереду; мовляв, зважай). Той замовк. А мені так хотілось обернутись, а не дріботіти попереду, і сказати йому: "Ша, старий, це в тобі проблема, бо не всі такі, а ти чогось вибрав саме таку! Ти ж розумний, айкью вище криші, розберись чого твій вибір такий!" але я виключила в собі це і подріботіла далі. 

 А вдома, як на замовлення, мені попалась замітка одного батька про свого малого сина з 1-в, який приніс однокласниці Кірі синю квітку, а вона сказала, що хоче ще одну таку, і син обірвав клумбу задля Кіри... 

І я думаю: цю дорослу Настю бородатого треба відправити вчитися у дівчинки Кіри з 1-в...