(поза збірками)

Стояв я сам-один, немов на варті

Забутий вояк у чужій землі,

І України я шукав на карті,

Шукав, шукав, та не було її.

Розірвана граничними стовпами,

Осяяна загравою пожеж

І розпанахана ворожими мечами,

Конала тихо серед власних меж.

Кругом кістки, череп'я, пепелище,

Незвісного непройдений простір,

А в тім просторі, чую - ближче й ближче

іде і вовком виє голод-звір.

Ні, ні! Не встою довше я на варті,

закрию очі, кину кріс, піду...

Я України не знайшов на карті,

Може, в душі її я віднайду.

Вона тат є. Єдина, неподільна,

Від Сяну срібнолентого по Дон,

Така розкішна, чиста, ясна, вільна,

Немов найкращий молодечий сон.

Прийде момент, коли сей сон скінчиться

І буде дійсність кращою від мрій,

А поки що най цілий світ валиться,

Хоч сам-один, ти вір і кріпко стій!

1923

Всіх із святом Незалежності! Вірмо!