Як погано, коли люди заздрить і ненавидить  люто тільки за те, що у тебе постійно доглянута грядка, зацвітають квіти...Питається, які проблеми, посади собі та й  милуйся квітами теж  Мабуть це результат заздрощів. Але мені дивно інше, я ніколи не була дуже заможною, успішною і т.д., то ж  чому заздрити?Тому, що вчасно прополюю грядки від бур"яну?І Деколи думаю, що я все ж таки  щаслива тим, що  мене ніколи не "давила жаба", що у людей щось є набагато більше від мене. Я просто тішуся, що люди досягли більших успіхів і радію цьому разом з ними. Але, як кажуть у сім!ї не без "урода", який постійно псує нерви не тільки мені, але й іншим людям. Такі горе - сусіди щороку знаходять для себе причину написати  скаргу , посваритися , попліткувати . Все таки паршива штука заздрощі.  Шкода, що сатана затьмарює очі людям і вони, замість любити ближнього - ненавидять його. Це сумно і не приємно, люди не бачать своїх гріхів, але шукають  гріхи у інших, засуджуючи. 
   Бог їм суддя, не відають, що творять... але метелики у душі на жаль здохли...

В больнице, в двухместной палате, лежали два безнадежных больных. У них были совершенно одинаковые койки, совершенно равные условия… Разница была лишь в том, что один из них мог видеть единственное в палате окно, а другой — нет, зато у него рядом была кнопка вызова медсестры. Шло время, сменялись времена года… Больной, который лежал у стены очень тосковал и его товарищ, что лежал у окна чтобы развлечь соседа, рассказывал ему обо всем, что там видел: что на улице идет дождь, сыплет снег или светит солнце, что деревья то укрыты легким сверкающим кружевом, то подернуты легкой весенней дымкой, то убраны зеленью или прощальным желто-алым нарядом… Что по улице ходят люди, ездят машины… Что там есть МИР! И вот однажды случилось так, что первому, тому, кто лежал у окна, ночью стало плохо. Он просил соседа вызвать медсестру, но тот почему-то этого не сделал. И больной, лежащий у окна, умер.

На следующий день в палату привезли другого больного, и старожил попросил, раз уж так получилось, положить его у окна. Его просьбу выполнили — и он увидел наконец…

что окно выходит на глухую серую стену, и кроме нее ничего за ним не было видно…

Зависть — самое страшное зло

- Заздрість - релігія пересічних людей. Вона їх утішає, вона відповідає на тривоги, які народжуються в них усередині, й у кінцевому підсумку розкладає їм душу й дозволяє їм виправдати свою нікчемність та свою жадібність до такої міри, що ці риси здаються їм чеснотами, і вони переконують себе в тому, що двері до неба розчиняться лише перед такими нещасливцями, як вони, котрі йдуть через життя, не залишаючи по собі ніякого сліду, й думають тільки про те, щоб завдати прикрості іншим людям, щоб принизити, а як буде можливість, то й знищити тих, хто самим фактом свого існування і буття свідчать про убогість їхнього духу та розуму, про їхнє бояглузиве ставлення до життя. Блаженний той, на кого гавкають кретини, бо його душа ніколи не належатиме їм.

- Амінь, - погодився дон Басиліо. - Якби ви не народились багатієм, ви могли б стати священником. Або революціонером. Такій проповіді міг би позаздрити і єпископ.

"Ігри янгола", Карлос Руїс Сафон