Є загадка в мереживі зірок, Одвічна тінь нечутного питання: Чому відходить час, За кроком крок, Туди, де зорі тануть на світанні? І клопоти відходять, і труди, Й думки чужі, до твого серця ласі – Усе іде за обрій. Йде туди, Щоб залишити слід тонкий у часі. І знову промінь ляже на плече, Нового дня зажевріє світанок. Нові турботи й клопоти несе Іще тобою не прожитий ранок. Цей день новий ти проживи як слід, У ньому залишивши добрий слід.

Польща завершила будівництво стіни на кордоні з Білоруссю. З 25 січня досьогодні. Паркан 186, 25 кілометрів завдовжки, 5,5 м заввишки. 49 тисяч тон сталі. 2.5 тисяч камер відеоспостереження. Навіть переходи для мілких тваринок.Ну що вам сказати... До стіни Яценюка технологічно не дотягує. Та - взагалі невидима була. [Приєднана картинка]

Хвала Творцю, Живу я не в пустелі – Де Сонце, Мов світильник той на стелі, Увечері, що блискавка, згоряє. За тим пустеля сутінок не знає, І синь, що стиха обрій заливає, Їй не знайома. В ту синь поволі поринає втома, І, радий тій очікуваній втечі, Неквапно землю пригортає вечір. Де сутінки свої розправлять крила – Там світові не бути чорно-білим. Там місце віднайдеться для чекань – В чеканнях тих, Надіє, Не розтань… Ти ...

Читати далі...

Моїй бабусі Ірині Шпаченко &nbsp...

Читати далі...