хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «калина»

Калина (автор Павло Гірник)

КАЛИНА

Не загайся, калино, цвісти при вікні. Не чекай на тепло, на завії не сердься. Горобиної ночі у сні-напівсні Пригорни мене, сестро, до тихого серця.

Продаємо тебе, клянемося тобі, Білі руки ламаєм до всохлої гілки… Виростай не для слави, зітхань і журби, А буйній щовесни для синів і сопілки.

Перебуду з тобою лихий вітролом, Не обмовлюсь про кпини, про болі і муки. Не вагайся, калино, цвісти під вікном, Невигойні до нас простягаючи руки.

Будуть сльози лукаві і дотепи злі. А як виберуть правду, мов очі безвинні, Кобзарем отемнілим піду по землі, І за руку додому вестиме калина.

І ту пісню, яка залишилась мені, І той біль, що ніяк між людей не обтерся, В поруділим степах на своїй чужині Боронитиму, поки є голосу й серця.

Хай гудуть над землею вітри німоти, Хай виламують все до останньої гілки Горобиної ночі вогнем самоти Я випалював душу, неначе сопілку.

***

 

Калиновий край

Калинові зорі в калиновім краї,
Де мамина пісня, барвінковий цвіт.
З любов'ю, калино, тебе величаю, 
Ти символ моєї Вкраїни навік.

Ти в радості й в смутку зі мною, калино,
Ц свята весільні завжди на столі,
До вікон сузір'я твої нахилились,
По всій Україні, у кожнім селі.

Калинова доле, калинова мріє,
Що жайвором лине до синії небес.
В глибоких снігах тебе сердцем зігрію,
У бурю собою закрию тебе.

Квітуй буйним цвітом, мов та наречена,
Даруй людям радість, а думці - політ.
Хай сильною буде Вітчизна священна,
Хай квітне, неначе калиновий цвіт.


На ступеньках

Что, у нас - в умах, людских твориться, Кто, мне может - завтра, предсказать? - Сколько, кровь людская будет литься, Сколько будут, матери страдать? - Кто ответит, за потерю - сына, Кто починит разбомбленный дом? - От - осколков, красная калина, Истекает кровью под окном. Раньше соловьи здесь песни пели, О большой и чувственной любви. Но другие ветры налетели, И чужие люди в дом вошли. Кто нам душу вынул на изнанку, Кто, раздора - клин забил в сердца? Дым войны вздыхаю спозаранку, На ступеньках мнимого крыльца.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна