Світ у морі гріхів потопає, Захлинаючись гнівом і заздрістю. А сваволі людськІй кінця-краю немає, Нема в дУшах любові і радості. Кому служить цей світ і на кого чекає В час рішучий на зламі історії? Вже й подобу своЮ поступово втрачає, Нових ідолів собі створює. Пів-планети – прихильники Армагедону. На пророцтвах кишені збагачують. Хоч самі навіть й гадки не мають у тому, Що так пристрасно передбачують. Хтось приходу Антихриста щиро чекає, І до страху...

Читати далі...