Справжні мрії виповнюються саме тоді коли ти цього найменше чекаєш і коли найменше про це думаєш... Можна довго мріяти і намагатися цю мрію реалізувати, шукати можливості, збирати гроші...сердитися на обставини які ніяк не складаються....А потім, одного дня, вже в дорозі тобі кажуть "Ми їдем через Прагу"...або в суботту вранці дзонить батько і питає "Тут є квитки на Пікардійську Терцію, не складеш компанію?"...
Це не можна передати словами, це тре чути - дві з половиною години як одна мить, збиті до синців долоні і круговерть улюблених мелодій...І сірий мрячний вечір сяє вогнями, і я сяю як новорічна ялинка...
Черга у маршрутку на автостанції, перед самими дверима у жіночки ламається ручка на корзині і по асфальту розсипаються абрикоси...всі мовчки через них переступають і заходять, поспішають зайняти місця, помогти зібрати кинулася тільки я і ще двоє дітлахів...
За останні два тижні вдруге починаю день зі спілкування з міліцією - скажу вам будить краще за холодний душ...
Я розумію, що таке може статися у будь-якому районі, навіть най-най респектабельнішому, але мені реально страшно - два згвалтування за два тижні і обидва в радіусі кількасот метрів від мого будинку...Хоч бери банду в охапку і повертайся на дачу - там хоч і холодно, але маньяків нема...
http://korrespondent.net/kyiv/1114120
Консерви для котів вже давно вражають "маркетинговими" ходами. Скоро ми кішок гусячою печінкою з трюфелями годуватимем...Особливо порадував "Коктейль з тунця і відбірних мідій". Зразу в уяві намалювався кіт, який пірнає у море і зубами відгризає молюсків від скель...
Це мабуть єдиний поверх у поліклініці де пацієнтам (а точніше виключно пацієнткам) в середньому близько 30, галасливі бабульки-іпохондрики сюди заглядають рідко...чоловіки тут деколи з"являються, але виглядають приголомшено і забиваються в куток в очікуванні своїх половинок...
Такий собі концентрат сучасних жінок - від закутаних з ніг до голови, не зважаючи на спеку, "воцерковлених" пуританок до фіфочок на 20-сантиметрових шпильках. Суворі бізнес-леді безперервно розмовляють по телефону або строчать на ноутбуках, студентки уважно вивчають конспекти.
Поважно прогулюються по коридору майбутні мами...вони тут королеви, навколо них бігають і піклуються медсестри...вкотре з"являється думка про те що я вже теж так хочу)))
Чорнява дівчина просиділа в черзі години півтори, але бачили б ви її кочі коли вона виходила з кабінету і вітала майбутнього тата, який також прям засвітився...
А кучерява білявка з ляльковим обличчям що з огидою поглядала на вагітних і бурчала що їй призначили на 10, а вже 10.15 і її не помічають, з гордо піднятою головою продефілювала в операційну...
В одній черзі сидять жінки які вже стали матерями, стануть їми невдовзі або мріють стати і ті хто хоче вбити життя в собі...можливо право вибору таки за жінкою...але не тре забувати для чого ми створені природою і що нема нічого красивішого за матір з дитям...