Морок всебічно мене огортає,

Хочу  чи ні,  ніхто  не  спитає.

Чорні  по  стінах   розбризкані   тіні,

Тепер я їй раб. На сьогодні. Віднині.

Лячно вронити хоч слово у тиші,

Краще  стояти  тихіше  від  миші.

Скуті    кайданами   руки    і   ноги,

Нема мені звідки, чекать допомоги.

Раптом пітьму різкий звук пронизає,

Це   звук   батога,   і   усе   завмирає.

Серце  ледь   б`ється,   пітьма  ріже  очі.

Відчинилися двері, бачу постать дівочу.

Тиша,  мовчання,  ні  я,  ні  Вона.

Невимитий посуд – ось моя вина.

Вмикається світло,  і перед  очима –

Я бачу чортяку, авжеж не дівчину!

Розпатлані коси,  корсет шкіряний,

На шиї дівочій, ошийник стальний.

Очі  пантери,  а  може  й  тигриці?!

Слідів не лишилось від бувшої киці.

Зап`ястя  закуті  у  шкіру  з  шипами,

А Вона нічогенька, з міцними ногами.

Ноги чарівні,  а  де  те,  що вище?

Гумові шорти стягнули сідлище.

Руками   зминає   батіг   шкіряний,

Десь я вже бачив точненько такий.

І  поки  в  безодні думок я тонув,

Цей же батіг враз мене обгорнув.

Боляче вжалив хлистом ягодицю.

Я поглядом впився у мою царицю...

...далі є

...

Що  за  усмішка, і білії  зуби,

Заводять мене, її чорнії губи.

Що?! Як заводять? Я маю благати,

Аби  перестала  мене так шмагати!

Чорт! Як звабливо підстрибують груди.

В   такт   батогу,   я   гарячий   усюди!

О Боже, о що це?! У мене встає!

Безкрає  захоплення  моє видає!

Богиня   побачила,   зіщурила  очі,

У нас попереду лишилось півночі.

Ходою  звабливою  коло   пройшла,

Й стрибнувши, ногами мене обвила.

Не   знав   куди    діти,    енергії   стільки,

В ту ніч я в кайданах торкнувся до зірки.

До неба, до сонця, у космос зринав,

Не   менше   кохання   їй    віддавав.

Прокинулись    разом,   у    неї   у   спальні.

Привіт! Добрий день Вам!  Забави оральні.

Чіпляю  язиком   її,  як  по   нотам.

Стогне й сопе, обливається потом.

Руки  розкинула,  це  те  що  треба,

Спочатку зв`язати, а потім до неба!

Ну ось і готово, лежить моя киця,

Моя чорна богиня, нічная цариця.

Роздута, розп`ята на билицях ліжка,

Домашня, спокуслива  милая кішка.

Я можу робити з нею, що хочу.

Хоч зацілую,  а  схочу задрочу.

До вечора вільність собі дозволяю,

Її   я   за   світла   рабинею   маю.

Та тільки лиш сонце за обрій сідає,

Як  морок  всебічно,  мене  огортає…