в кав"ярнізагублений містомв самотності я і осінь...спливає захмарена днинау сутінках мжею у млості.і пісня бурхливого вітруу кроні старого кленаяк сповідь безмежна в зажурівідлуннями в сьогоденні -в якому мелодія тихавсміхається вітам кронизадумливим сумомначехтось грає на саксафоні.і зустрічі тут як прощання,і многоголосий гомін,і за філижанкою кавираптовийі щемний спомин.автА у дощу відзеркальнів калюжахй вітринах мокрих.на хідниках малолюднихобпалого листя охра -вони на асфальтіначеу...
Читати далі...