Крилаті....Крылатые....
- 17.09.11, 23:48
Дивимось в небо і бачимо осінні ключі - відлітаючих птиць і думаємо : от нам би так...здійнятись і полетіти....І думаючи так , навіть не здогадуємось, що вміємо літати. І не потрібні нам Ікарові крила, надпотужні двигуни і тін. Ми літаємо, коли любимо, ми літаємо, коли мріємо, ми літаємо, коли живем ще чиїмось життям, окрім свого...Але пролетівши багато - багато рків, раптом падаємо , не маємо сили піднятись..Я дивлюся на своїх батьків, я заглядаю в їх священні очі і розумію : вони пролетіли...
5