хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «рифмоплётство»

Здавалось, життя нескінченне

Здавалось, життя нескінченне, Та тому зрадів я зарання, Воно було зовсім скажене І штрикало нерви коханням. Воно було нібито миле, Та це, виявлялось, омана, І душу, насправді, не гріло, І зміст десь ховався в тумані.11.04.2016

Мій світ сьогодні занедужав

Мій світ сьогодні занедужав, Він утомився бути щирим, Тепер він сірий та байдужий До того, що існує в мирі. Чому ж тепер до світу мого Людська образа лине дзвоном? Не винаходив я нічого, Я миру став звичайним клоном.01.04.2016

С натуры

Мир окружающий не мил? Людей не радуют фигуры? Но Босх с ума и не сходил, Он всё писал, увы, с натуры.10.04.2016

Моїм непроханим віршам

Моїм непроханим віршам, Яких я не чекав від долі, У нескінченнім чистім полі Збудую я безсмертний храм. Він буде зовсім не такий, Які ви звикли зустрічати, У ньому головне – мовчати Та сльози струшувати з вій. Не бійтесь солі чистих сліз, Вони не зрадять, як ті люди, Від них омани й зла не буде, А тільки щирості ескіз. Я буду поруч з вами там, Нехай прозорий та незримий, Разом шукати будем рими Моїм непроханим віршам.10.04.2016

Мне сказали...

Мне сказали: «Уймитесь, презренный! Миру радость нужна, а не плач, Миру нужен восторг упоенный, Пусть не искренний, но несомненный, Вы же портите всё, несмиренный, Непонятный и несовременный». Я ответил: «Уймитесь, палач. Пропадите в забвения пыли, Вы же сами меня породили».09.04.2016

Мне нравилось

Мне нравился музыки Мягкий капкан, Рисунков чужих Магия, И фото далёких, невиданных Стран, В которых не буду В итоге я. Мне нравились книги Сильнее людей, В них жить интересней Порой, И нравилось звёздную россыпь Огней, С балкона гладить Рукой. Ещё простота, Только самая-самая, И нравилось слово «Двое». Ты предпочитала Почти то же самое, И чтоб я оставил В покое.09.04.2016

А я так любил лето

А я так любил Лето, И лета любил Дни, Себя не считал Поэтом, И слов не искал Огни. А я так любил Море, И моря любил Шум, И слушать, как он Спорит С атакой чужих Дум. А я так любил Поле, И в поле цветов Цвет, Но это давно В боли, Как будто его Нет.09.04.2016

Я говорил своей душе: «Довольно

Я говорил своей душе: «Довольно Наружу течь рекой! Ведь ты же бьёшь по голове так больно Безжалостной рукой. Зачем тебе больное многословье, Что в пропасть говорит? Зачем горящей адским цветом кровью Ты прячешь нежный стыд? Зачем в своём величии накала Ты мой тревожишь дом?» И мне душа устало отвечала, Что я пойму. Потом.09.04.2016

Я намалюю вечір на стеклі

Я намалюю вечір на стеклі, Зірву із неба сонця жовту латку, Допоки світ не схований в імлі, Туман налляю з білого горнятка. Мене чекають зорі. Навзаєм. Давно не був в космічнім океані І не дражнив натхнення солов’єм У білому бузковому дурмані.08.04.2016

Мой закон

Мой закон – то не радости дня И не пара иссушенных фраз, Мой закон – он внутри, для меня, Он не писан для правильных вас. Мой закон не простит, он не Бог, Он не может быть добрым таким, Мой закон – это мой поводок, Да с ошейником твёрдым, тугим. Крикнет он – и я падаю ниц, И теряется крик в вышине, Мой закон не имеет границ, Ведь вселенная бьётся во мне. Без него я инертен и слаб, Он владеет моей тишиной, Мой закон. Я его тленный раб...

Читати далі...