Привела наша кішка Кішка своїх первістків: Рудька і Гасю. Про Кішку я вам не розповідав? То іншим разом… Отже, про кошенят. Рудько весь час старався взяти верховенство, проте Гася завжди перемагала його і з легкістю. Підросли кошенята… Кішка все справно ловила мишву і почала переводити своїх малят на живий харч. Скоро ми побачили, що Гася, як і завжди, пресує Рудька і вся здобич, що Кішка приносила кошенятам, діставалась тільки їй. Окрім Кішки ми мишей виводили і...

Читати далі...

Влітку батьки часто "відкомандировували" мене до діда з бабою в село. Там же "підпасавсь" і двоюрідній брат, інший внук на кілька років старший за мене, доки тітка, його мати, працювала. Сидимо ми з братом, мені 9, йому 12, у всі ігри вже переграли, всіх собак передразнили, всі провалля вже облазили, та, ніби-то, ще не геть весело. Аж тут бачу: бабин кіт вибравсь на стіл і наміривсь шмат ковбаси самим нахабним чином прикінчити тут же, на столі, не переймаючись нашою...

Читати далі...

Скільки їжі може влізти в одного кота? Колись вичитав, що він може з'їсти вчетверо більше ніж сам важить... Принесла сердобольна дружина кошеня додому, пібрала десь на базі. Мале, місяців чотири, ледь більше долоні. Першим ділом помила, бо грязюки не хотіла. Із сіро-буро-якогось кошеня стало чорним, худющим чудовиськом. Зі сльозами на очах стала моя благовірна годувати те нещастя. Я відволікся на свої справи, то ж не спостерігав за процесом. Коли через деякий час заглянув на кухню, то застав...

Читати далі...

Поїхали раз в гості до села. Максимус сина одразу ж на екскурсії по шкодах повів, а ми з тестем сіли трохи пива випити. Сидим, байки травим, аж тут і діти повернулись. Сина до мамки, кіт – до тестя. Став передніми лапами на коліно: «Ня-ав!». - Що, пива хочеш? – тесть питає, та так, злегка, з горла, на кота – плюсь! – і прямо в рота… Кіт ковтнув, вирячив очі й дивиться на тестя. - ...

Читати далі...

Якось чуємо: Пустолайка здійняла черговий ґвалт. Зважаючи на її характер, було зрозуміло: то вона радо зустрічає чергового кота. Зазвичай, всі сусідські коти адекватно реагували: дибились, шипіли і давали дьору. Пустобреха гордо гавкала їм услід і, з почуттям виконаного обов’язку, заглядала до нас у вікно. Проте цього разу гавкіт не припинявся а перейшов в несамовите скавуління… Собака гавкала й скавчала, неначе… Та й не придумаєш, на що це схоже. В інтонаціях Пустолайки...

Читати далі...

У зв'язку з моїм одруженням, мати презентувала нам кошеня від Васьки. «Воно таке ж противнюче, як ти!». Підтримуючи заданий тон, я кицю назвав Васька2, що не оминуло тут же визвати відповідну реакцію в матері. Васька2 росла розумницею, жвавою і веселою. За культурну поведінку швидко отримала доповнення до свого імені і стала Леді Васька. Генетична пам'ять, мабуть, сильна штука, оскільки Леді Васька стала ходить за мною, як її мамка за моїм братом. Проте визначною рисою киці було...

Читати далі...

Мурчик "Пальоний" був вельми харАктерний кіт. Коли ти збираешся кудись сісти, то кіт вмощувавсь на те місце раніше, навіть коли до цього спав в іншому кінці кімнати. Полюбляв впасти і прикинуться сплячим прямо на ходу, приземлившись комусь на ногу, чим нас перечіпав і визивав кількакрокову пробіжку з цікавим лексиконом. Особливо полюбляв "парні танці" з матір'ю: ввертавсь їй під ногу і потім умудрявсь так викручуватись, що кожного разу опинявсь знов під ногою. Па і піруети, ...

Читати далі...

Леді Васька, окрім екстремальних пригод, була ще дуже мстивою. Бува, пригорнемося з дружиною одне до одного, а ця шевеличність підійде і так ненароком: «О! Колготочки!», - і кігтиками, кігтиками, прямо дружині по ногах, або вискочить їй на спину і мліє по-котячому, не забуваючи кігтиками промасажувати… Якось сіли обідати. Насипали собі, насипали того ж самого Васьці. Ця приндцеса лиш скоса глянула на свою порцію і давай виводити немелодійні рулади на тему: «чого мене садять окремо, я...

Читати далі...