Невигадані історії про котів 2.

Мурчик "Пальоний" був вельми харАктерний кіт. Коли ти збираешся кудись сісти, то кіт вмощувавсь на те місце раніше, навіть коли до цього спав в іншому кінці кімнати. Полюбляв впасти і прикинуться сплячим прямо на ходу, приземлившись комусь на ногу, чим нас перечіпав і визивав кількакрокову пробіжку з цікавим лексиконом. Особливо полюбляв "парні танці" з матір'ю: ввертавсь їй під ногу і потім умудрявсь так викручуватись, що кожного разу опинявсь знов під ногою. Па і піруети, які при цьому виписувала мати визвали б нервовий тік в будь-якої балерини. Завжди перевіряв хто що робить, встромляв свого носа навіть до забивання цвяхів, що кілька разів ледь не привело до влучання молотком киці по лобі, проте,батьків палець героїчно встигав взяти удар на себе. А щоб Мурчик не перевірив, що лежить на столі, то світ, мабуть, перевернувся б (хоча, ніколи не крав, інколи, коли хотів щось зі столу, то сідав на табуретку і, дивлячись на ласий шматочок, нявкав, доки не давали). Налякати "Пальоного" було майже неможливо. На "брись!" він реагував зверхнім поглядом і лиш інколи дозволяв собі гордовито покинути спірне місце, всим своїм виглядом виказуючи таку зневагу, що задумаєшся, хто ж тут хазяїн. Нас же з братом взагалі, ігнорував "на корню". Варто було розкласти конструктор (а це була наше найулюбленіше заняття), як Його Величність Кіт вмощувавсь посередині, покривши собою майже всі детальки.