Я вас любив, а може, і люблю я,
Огонь у серці не погас моїм;
та ця любов нехай вас не хвилює,
Не хочу я печалить вас нічим.
Я вас любив безмовно, безнадійно,
То ревнував, то ніжно вірив знов,
Я вас  любив сердечно так і мрійно,-
Дай, Боже, вам ще раз таку любов!
(Муратов)

От візьміть і прочитайте вголос цей вірш. Відчуйте його. Хіба не прекрасний переклад? І тут справа не в тому, що при будь-якій можливості потрібно вчити/читати оригінал. А в тому що багато хто в своєму українофобстві вважає що українська мова якась недорозвинута(навіть якщо не каже, але має на увазі і це легко простежується), або що в будь-якій частині країни українці мають володіти російською чи не краще ніж українською. Звичайно, багатомовність - це плюс людині, але, але, але...

Ну і яка в вас реакція?

П.С. Для тех кто в танке - сам я пишу стихи на русском. Родной мой язык - русский. И националистом меня тоже ну никак назвать нельзя
П.П.С. Для тех кто ну совсем в танке - это перевод стихотворения Пушкина
П.П.С. Оно назыв... Та ну вас