в кишені монети

ментол - сигарети

чужі силуети

згорілі котлети

вечірні сонети

порвані касети

жіночі портрети

вчорашні газети

небесні планети

питання - де ти?

віддай мені свої проблеми

віддай мені свої думки

дай змогу хвилюватись

за тебе та..... кохатись

та тільки........ не мовчи

хочеш -  платтячко з тиграми

хочеш - в волосся квіточку

хочеш - на шпильки стану

хочеш - поясок на талію

захочеш, буду ніжною

захочеш, стану дикою

захочеш, завжди різною

захочеш, завжди вірною

мовчиш...не хочеш.......

хочу!!!....вже хочеш......

............................пізно:)

чекаєш? - чекаю!

бажаєш? - бажаю!

кохаєш? - не знаю...

...

ти як? - запитаю...

чекаєш? - чекаю!

бажаєш? - бажаю!

кохаєш? - не знаю...

...

люблю я мити посуду

на кухні у теплій воді

чудово піниться губка

й ковзає в мене в руці

а ти все мовчиш, мов в окопі

не дзвониш, не пишеш листи

а я все чекаю й мию посуду

і зранку, і вдень, і вночі

моє ліжко - твоє ліжко

моя доля - твоя книжка

мої сльози - твоя фішка

моя кров - твоя любов

моє серце - твій роман

моє горе - твій обман

твоя сальса - мій стриптиз

залишаєш - ...твій девіз

моє ліжко - твоє ліжко

моя доля - твоя книжка

мої сльози - твоя фішка

моя кров - твоя любов

моє серце - твій роман

моє горе - твій обман

твоя сальса - мій стриптиз

залишаєш - ...твій девіз

Марать о падаль…руки я отвык…

Пусть ... падаль свой гнилой язык…

На женщин … начал пасквили писать…

И многие б хотели ему в "морду дать"…

И он закончит желчь здесь изливать…

Каким же надо… Отморозком…стать…

И если ты мужик… Ты извиниться ..должен.

фото glorieux

Рисует ветер свой последний штрих…

Приносит он в Природу Оживленье.

Так вот... и я… пишу, порой, свой стих…

Задумаюсь..лишь только на мгновенье!…

Я Ветер по натуре… и горяч…

Но вот сижу, как камень, в огороде.

Давно заброшен волейбольный мяч…

Велосипед мой «застоялся в стойле»…

С годами стал… "на Подвиги"… ленив.

Коль "нету" цели…- для кого…стараться?!…

Мой день… так сер, порою, и уныл,

Пока к компьютеру… не подобраться…

А в Интернет зашел… и я другой.

Там жизнь, по сути, "интересней".

Весёлый там я, озорной,

Влюбляюсь… и пою там песни…

А Жизнь… Реальная … Проходит стороной.

Там Ветер мой "запутался" в витринах…

Их столько стало… Ну а толку – ноль…

Не видно разве?! По "нахохлившимся" спинам.

Опять пришла «Унылая Пора».

А мы смеёмся… всем невзгодам … против.

Хандра уйдет. Я улыбаюсь … Вот и

Не буду больше я... о Прошлом... горевать.