Злетить з календаря новий листочок,
Хвилин прискаче плем’я молоде,
І ніч змотає пам’яті клубочок
Та в прожите навіки покладе.
У подушках почнуть шукати люди
Яскраві сни – джерела чистоти,
І тільки я розмотувати буду
Клубочок той й мереживо плести.
03.12.2015
Был зимний вечер удивительным
Сегодня,
Играли ветры тихий блюз
По подворотням,
Стирались в памяти живучие
Пределы,
И посыпало серость улиц
Белым-белым.
И уживалась радость скромная
С печалью,
И приводила толпы снов
Из зазеркалья,
Гнал полумрак и согревал
Камин лучистый,
И было снова хорошо, как в прошлом
Чистом.
02.12.2015
Вставай, рассвет, над миром отчуждений,
Не оставляй минуты про запас,
На ярком солнце чётче будут тени
И лучше видно, кто есть кто из нас.
Вставай, рассвет, яви народам милость,
Согрей их труд на выбранном пути,
И то, что только в добрых снах приснилось,
Ты в действиях и судьбах воплоти.
02.12.2015
Пробач, для мене ти – чужий, пробач,
У кожного свій гніт невдач,
І я твоя невдача невесела й грішна.
Іди, в далекий чистий світ, іди,
Бажаю там тобі знайти
Усе, що у мені шукав так довго й ніжно.
Лети, наївний, добрий птах, лети,
Зламай кайдани самоти,
Вони не варті найпалкіших слів й уваги.
Живи, я знаю, вмієш ти, живи,
Прокляттям небо не гніви,
Проси у нього спокою та рівноваги.
Не смій спинятись на шляху, не смій,
Залишся в пам’яті моїй
Таким, що може подолати й неможливе.
Світи і ночі розганяй, світи,
Полохай серце німоти,
Це твоя місія на цій землі важлива.
Пробач, для мене ти – чужий, пробач…
02.12.2015
Не греет солнечный фонарик,
Но горизонт, на диво, чист,
Грызу внимания сухарик
И крошки падают на лист,
И застывают в нём словами,
Что вновь живут и бредят Вами.
01.12.2015
Ты не подарок – просто чудо,
Блеск света в глубине ночей,
Но забавляются причуды
Не перекрещенных путей.
И забавляются рассветы,
Срывая полог тёплых снов,
И раздают свои советы,
Кидая горсти лишних слов.
Летят слова, огнём играясь,
Рождая мысленный парад,
И я над ними забавляюсь,
В один, по струнке, ставя ряд.
01.12.2015
Горіла від натуги й болю спина,
І обгортали сумніви плащем,
Під тягарем хиталися коліна
І падав розпач вогняним дощем.
Повітря обпікало гіркотою,
І тихо виїдала очі сіль,
Та впертість залишалася живою,
Надією вгамовуючи біль.
01.12.2015
Є тиха радість у мовчанні,
Потрібна відповідь у снах
На невгамоване питання,
Що сяє світлом у очах.
Є ніжна радість у надіях,
Бажання жити джерело,
Що у буденних сніговіях
Дарує спокій та тепло.
Що надихає не востаннє,
Що заспокоює плачі…
Є тиха магія в мовчанні,
Мовчи, журба моя, мовчи.
30.11.2015
Якщо ти вийшов вже на сцену,
То грай як бог, забудь про штампи,
Примірюй славу навіжену,
Гарячим вмийся світлом рампи.
І у житті так само – з блиском,
Палай, твори у кожній миті,
Люби відверто і без зиску,
Інакше нащо було жити?
30.11.2015
Я зрозумів уже давно –
Мої Вас не тривожать рими,
Моя душа для Вас – кіно,
Включив та виключив,
На поличку поставив,
Здмухнувши пил.
Але чомусь я все одно
Продовжую сочитись ними,
Вони немов старе вино,
Чим далі у роки,
Тим яскравіше смак.
Скуштуйте хоч ковток небесних сил,
Що у мені Ви розбудили
Своїм мовчанням
Й поглядом своїм,
Якого я уже давно не бачив.
Але живе і досі у мені
Цей погляд Ваш безсмертні дні.
30.11.2015
